Основні положення по організації комерційного обліку електроенергії на ринку врегульовані Кодексом комерційного обліку електричної енергії.
Кодекс затверджений постановою НКРЕКП від 14 березня 2018 року № 311. Постанова набуде чинності наступного дня після публікації в газеті "Урядовый кур'єр".
Документ, визначає принципи організації комерційного обліку електроенергії, процеси і процедури для забезпечення формування даних за об'ємом вироблюваної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої і експортованої електроенергії з метою використання таких даних на ринку, права і обов'язки сторін по організації комерційного обліку електричної і інше.
Учасникам ринку дозволяється наймати треті сторони (постачальників послуг комерційного обліку), що мають відповідну кваліфікацію і реєстрацію у адміністратора комерційного обліку.
Встановлено, що учасники ринку і адміністратор розрахунків використовують для розрахунків і інших комерційних цілей виключно сертифіковані дані по об'ємах зробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої і експортованої електроенергії.
Надання послуг комерційного обліку здійснюється на конкурсній основі за умови реєстрації постачальника послуг і реєстрації його автоматизованих систем комерційного обліку.
Учасники ринку мають право вільного вибору постачальників послуг комерційного обліку. Такі послуги надаються на договірних засадах. Також учасники ринку зобов'язані забезпечити безперешкодний доступ до засобів і даних комерційного обліку електроенергії.
Якщо споживач на роздрібному ринку електроенергії, приєднаний до системи розподілу, не вибрав собі зареєстрованого постачальника, то послуги комерційного обліку для цього споживача повинен здійснювати оператор системи розподілу, який здійснює на цій території свою ліцензовану діяльність.
Споживач, одержуючий послуги комерційного обліку від оператора системи розподілу, може у будь-який час обрати іншого зареєстрованого постачальника послуг.
Кодексом врегульована процедура реєстрації постачальників послуг комерційного обліку, організація облаштування точок і вузлів обліку, процедура збору даних комерційного обліку та інші питання.
Зокрема, передбачено, що зчитування результатів виміру лічильників може здійснюватися дистанційно через систему автоматичного прочитуванняа також локально (електронне або візуальне).
Крім того, зчитування показників лічильника може виконуватия споживачем. Споживач повинен фіксувати і передавати дату і час зчитування результатів виміру, перевіряти тип і серійний номер лічильника. При цьому дані, отримані від споживача при проведенні процедур їх перевірки, мають в розрахунках менший пріоритет ніж дані з контрольних лічильників або дані, які отримані від постачальників.
Впродовж 24 місяців з дня набуття чинності Кодексу адміністратор комерційного обліку повинен:
- провести і надати регулятору економічний аналіз усіх довготривалих прибутків і витрат для учасників ринку від впровадження автоматизованих систем обліку;
- розробити набір функціональних вимог до інтелектуальних лічильників і автоматизованих систем обліку, а також керівництво по належній виробничій практиці по використанню інтелектуальних лічильників;
- встановити економічно обгрунтований і рентабельний метод впровадження автоматизованих систем обліку і терміни, впродовж яких цей автоматизований облік може бути впроваджений в Україні.
Перехідними положеннями Кодексу також врегульований порядок обліку електроенергії у споживачів в перехідному періоді.
