Наймасштабніша кібератака за весь час існування українського бізнесу поставила чимало питань не лише перед IТ-фахівцями, а й перед юристами. Головним завданням юристів стало врегулювання наслідків того, що сталося, насамперед питання про застосування санкцій за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань, подання податкової звітності, реєстрацію податкових накладних тощо. І якщо в процесі врегулювання відносин з податковими органами бере участь законодавець, то у сфері договірних відносин розбиратися з наслідками кібератаки бізнесу доведеться самостійно.
Щоправда, ТПП України відразу ж відгукнулася, зазначивши, що готова видавати сертифікати про форс-мажор, проте кожен випадок звернення розглядатиметься окремо. А отже, суб'єктові звернення доведеться доводити, як саме кібератака унеможливила виконання ним своїх зобов'язань за конкретним договором. Про те, які перспективи чекають вас на цьому шляху, читайте в статті "Доведення обставин непереборної сили: інструкція для постраждалих від вірусу". Про те, хто і в якій формі може притягатися до відповідальності - в статті "Операція "дешифрація": перспективи відповідальності за розповсюдження вірусу". Про те, що варто здійснити на майбутнє, - у статті "Договірний захист від наслідків кібератак".
Крім того, в сьогоднішньому номері видання ЮРИСТ&ЗАКОН № 27 читайте про відповідальність власників істотної участі банку, нюанси арешту нерухомості державним виконавцем, механізм блокування реєстрації податкових накладних і можливі наслідки, а також багато іншого.
Про ці та інші теми читайте в сьогоднішньому номері електронного видання ЮРИСТ&ЗАКОН № 27 від 20.07.2017. Номер доступний тільки для передплатників видання. Якщо Ви ще не виписуєте видання, замовте безкоштовний доступ до демо-номера чи передплатіть видання ЮРИСТ&&ЗАКОН.
