Базою розрахунку ЕСВ для працедавців є торба нарахованої кожному застрахованому обличчю заробітної плати по видах виплат, що включають основну і додаткову зарплату, інші заохочувальні і компенсаційні виплати, а також суму винагороди фізособам за виконання робіт по цивільно-правових договорах (п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону "Про збір і облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування").
Якщо співробітник виконує роботу згідно з цивільно-правовою угодою по основному місцю роботи, у базу розрахунку ЕСВ за звітний місяць включається і зарплата, і винагорода. У разі, якщо їх сума менше МЗП, ЕСВ розраховується як твір МЗП і ставки єдиного внеску у розмірі 22%.
При цьому основним місцем роботи вважається місце оформлення трудового договору і ведення трудової книжки співробітника.
ЕСВ з доходу, отриманого фізособою за виконану роботу за цивільно-правовим договором поза основним місцем роботи, розраховується як твір ставки у розмірі 22% і фактическойсуммы винагороди, незалежно від її розміру. Враховується тільки максимальна величина бази нарахування, встановлена Законом № 2464 - VI.
Особливості розрахунку ЕСВ при отриманні доходу за цивільно-правовим договором роз'яснені в листі ГФС від 3 березня 2017 року № 4496/6/99-95-42-02-15.
