Суд залишить дітей з матір'ю, якщо у неї є постійне місце проживання, постійне місце роботи і джерело існування, вона створила усі умови для проживання, виховання і розвитку дітей.
Такого висновку дійшов Верховний Суд України в постанові від 14 грудня 2016 року у справі № 6-2445цс16 за позовом батька до матері про визначення місця проживання малолітніх дітей, по зустрічному позову про визначення місця проживання малолітніх дітей.
При розгляді була сформована наступна правова позиція.
Відповідно до статтею 160 СК місце проживання дитини, що не досягла 10 років, визначається за угодою батьків. Місце проживання дитини з 10 років визначається по загальній згоді батьків і самої дитини. Якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, що досягла 14 років, визначається ним самим.
Якщо мати і батько, які проживають окремо, не досягли згоди відносно того, з ким з них проживатиме малолітня дитина, суперечка між ними може вирішуватися органом опіки і опікування. При вирішенні суперечки про місце проживання малолітньої дитини беруться до уваги відношення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан його здоров'я і інші обставини, що мають істотне значення.
Орган опіки і опікування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим з батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може пошкодити розвитку дитини.
У принципі 6 Декларацій прав дитини проголошено, що дитина для повного і гармонійного розвитку його особистості потребує любові і розуміння. Він повинен, коли це можливо, рости під опікою і під відповідальністю своїх батьків і в усякому разі в атмосфері любові і моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина не повинна, окрім тих випадків, коли є виняткові обставини, бути розлучний зі своєю матір'ю.
У пересматриваемлм справі суд першої інстанції встановив, що мати дітей має постійне місце проживання, постійне місце роботи і джерело існування, вона створила усі умови для проживання, виховання і розвитку дітей.
При цьому суди в цій справі не встановили виняткових обставин в розумінні положень статті 161 СК і принципу 6 Декларацій прав дитинипроживання дітей, що свідчать про неможливість, разом з матір'ю.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обгрунтованого висновку про наявність підстав для визначення місця проживання дітей з матір'ю і відсутність правових підстав, передбачених вказаними нормами матеріального права, для розлучення дітей з матір'ю.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
