Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Судовий дайджест: позиції ВСУ і роз'яснення ВХСУ

Реклама

Верховний Суд України

Відміна незаконних правових актів не повинні ставити під сумнів стабільність цивільного обороту

Розглянувши справу 6-3089цc15 про витребування прокуратурою державної землі, Суд дійшов висновкущо оскільки держава зобов'язана забезпечити належне правове регулювання стосунків і відповідально за прийняті його органами незаконних правових актів, їх відміна не повинна ставити під сумнів стабільність цивільного обороту, яку покликані підтримувати норми про позовну давність, тому, на відміну від інших учасників цивільних правовідносин, держава несе ризик закінчення терміну позовної давності на оскарження незаконних правових актів державних органів, якими порушено право власності або інше речове право. Враховуючи статус держави і його органів як суб'єктів владних повноважень, положення пункту 4 частини першої статті 268 ГК не поширюються на позови прокуратури, що пред'являються від імені держави і спрямовані на захист права державної власності, порушеного незаконними правовими актами органу державної влади. На такі позови поширюються положення статті 257 ГК відносно загальної позовної давності, а на підставі частини першої статті 261 ГК течія позовної давності починається з дня, коли держава в особі його органів як суб'єктів владних повноважень упізнало або могло дізнатися про порушення прав і законних інтересів.

Адмінсудам не підвідомчі спори з держреєстратором про переоформлення іпотеки

Розглянувши справу 21-41а16Суд роз'яснивщо якщо спірні правовідносини пов'язані з невиконанням, на думку позивача, умов цивільно-правової угоди, суперечка не є публічно-правовою, а витікає з договірних стосунків і повинен вирішуватися судами за правилами ГПК. Таким чином, адміністративним судам не підвідомчі справи, пов'язані із спростуванням дій держреєстратора по переоформленню права власності на предмет іпотеки на іпотекодержателя.

Чи зобов'язаний Президент ввести воєнний стан, вирішить ВАСУ

Розглянувши справу 21-58а16 по позову до Президента і ВР про зобов'язання ввести воєнний стан і оголосити стан війни з використанням збройних сил і військових формувань, Суд повернув його на новий розгляд у ВАСУ. Справа повернена у ВАСУ у черговий раз, оскільки не були прийняті усе заходів, необхідні для з'ясування обставин у справі при вирішенні суперечки. Зокрема. необхідно прояснити дійсність порушення прав, свобод і законних інтересів позивача в системному взаємозв'язку із заявою про бездіяльність суб'єкта владних повноважень. При цьому двоє суддів (Олександр Волков, Олександр Прокопенко) висловили особливі думки. Ці судді вважають, що остаточну ухвалу повинен був винести Верховний Суд.

Вищий господарський суд України

Роз'яснений порядок відміни заходів забезпечення позову у втраченій справі

Постановою пленуму від 14 липня 2016 року № 7 доповнено постанова № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції". Роз'ясненощо питання про відміну заходів по забезпеченню позову, прийнятих у справі, яке загублене і не підлягає відновленню, вирішує суддя (колегія суддів), у виробництві якого знаходиться справа, відкрита за новою позовною заявою. У разі, якщо заявник не скористався правом на представлення нової позовної заяви, питання про відміну заходів по забезпеченню позову вирішує суддя (колегія суддів), у виробництві якого знаходиться загублена справа. У разі неможливості встановлення вказаного судді (колегії суддів) визначення судді (колегії суддів) для розгляду відповідного клопотання здійснюється з використанням автоматизованої системи документообігу суду.

Оновлені правила автоматичного відбору арбітражних керівників

Постановою пленуму від 14 липня 2016 року № 8 затверджена нова редакція Положення про автоматизовану систему по відбору кандидатів на призначення арбітражного керівника в справах про банкрутство. Автоматизована система є невід'ємною підсистемою автоматизованої системи документообігу суду, функціонування якої в господарських судах передбачено чинним законодавством.

Змінено постановение пленуму про корпоративні спори

Постановою від 14 липня 2016 року № 7 внесені зміни в постанова "Про деякі питання практики рішення суперечок, що виникають з корпоративних правовідносин". З пункту 4.19 искючен абзац, в якому говориться про розрахунок вартості частини учасника.

Суд не повинен повертати заяву, якщо в квитанції не вказано, за що сплачений судовий збір

Змінено постановение від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України". Роз'ясненощо відсутність в платіжному дорученні на безготівкове перерахування судового збору або банківської квитанції про прийняття платежу готівкою відомостей про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором, не є основою для повернення позовної заяви (заяви, скарги), оскільки суд самостійно перевіряє сплату позивачем (заявником, скаржником) належної суми судового збору.

Доповнена постанова пленуму про участь прокурора в господарських спорах

Пленум доповнив постанова від 23 березня 2012 року № 7 "Про деякі питання участі прокурора в розгляді справ, підвідомчих господарським судам". Зокрема, роз'ясненощо прокуророві, що не обгрунтував наявність підстав для здійснення представництва інтересів держави в суді, повертається позовна заява.

Подати документи до суду можна через iGov

Підписаний Меморандум про співпрацю по поліпшенню процесу обміну електронними документами між судом і учасниками судового процесу. Подати документи до Суду можна через офіційний сайт натиснувши на банер iGov. Далі слід викачати зразок (сертифікат) електронного цифрового підпису і вказати необхідну персональну інформацію. Услід викачуються документи, заздалегідь скріплені електронним цифровим підписом, і натискається кнопка "Замовити послугу". Передбачена можливість подачі клопотань, пояснень, доповнень та ін. Надалі перелік документів планується раширить.

Європейський суд з прав людини

Скарги українців на обстріл були відхилені із-за непредставлення доказів

Суд відхилив скарги трьох українців проти України і Росії, що стосується руйнувань їх житла в ході проведення антитерористической операції, із-за явної необгрунтованості. У рішенні відзначається, що є певні виняткові обставини, що знаходяться поза контролем заявників, і вони можуть зіткнутися з труднощами при представленні документальних доказів в обгрунтування своїх скарг. Тому існує практика застосування поблажливішого підходу, при якому обгрунтованим аргументом є посилання на такі обставини. Ці міркування ще актуальніші в умовах тривалого конфлікту, який і складає основу справжніх справ. Проте, Суд відмітив, що заявники не вказали на причини, по яких вони не представили яких-небудь відповідних документів, що підтверджують порушення Конвенції. Вони також не інформували Суд про будь-які спроби отримання хоч би фрагментарно документальних доказів, що підтверджують їх заяви.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти

Схожі новини