Конституційний Суд України
Розглядається справа про відповідність статтям 157, 158 Конституцій проекту про про внесення в неї змін в частині правосуддя
12 січня 2016 року відбулося відкрите засідання Суду, на якому був представлений і обговорювався президентський законопроект № 3524 про внесення змін до Конституції в частині правосуддя. На питання суддів по суті проекту відповідав заступник Глави Адміністрації Президента Олексій Филатов. 18 січня пленарне засідання продовжилося у формі закритого слухання. Нагадаємо, Верховна Рада може розглядати законопроект про внесення змін до Конституцію за наявності укладення КСУ про його соответсвии статтям 157, 158 Основного Закону. Згідно ці нормам Конституція не може бути змінена: 1) якщо зміни передбачають відміну або обмеження прав і свобод людини і громадянина, 2) якщо вони спрямовані на ліквідацію незалежності або на порушення територіальної цілісності України, 2) в умовах воєнного або надзвичайного стану. Законопроект про внесення змін до Конституції, який розглядався Верховною Радою, і закон не був ухвалений, може бути поданий до парламенту не раніше чим через рік з дня ухвалення рішення по цьому законопроекту. Верховна Рада впродовж терміну своїх повноважень не може двічі змінювати одні і ті ж положення Конституції. Згідно ст. 155 Конституцій законопроект про внесення змін має бути заздалегідь схвалений більшістю від конституційного складу Верховної Ради і вважається прийнятим, якщо на наступній черговій сесії Верховної Ради за нього проголосувало не менше двох третин 450 депутатів.
Верховний Суд України
За невикористання землі договір оренди може бути розірваний
При розгляді справи № 6-2271цс15 Суд роз'яснивщо якщо орендар порушив істотні умови договору (довго не використав сільгоспділянки), що привело до порушення режиму використання земельних ділянок, засміченості і залісення, договір оренди розривається.
За наявності між сторонами суперечки відносно розміру заборгованості по зарплаті розмір відшкодування за час затримки розрахунку при звільненні підлягає зменшенню
При розгляді справи № 6-837цс15 було роз'ясненощо право суду зменшити розмір відшкодування, яке повинен заплатити працедавець працівникові за час затримки виплати з вини працедавця тих, що належать звільненому сум в терміни, визначені статтею 116 КЗоТзалежить від чинників: 1) наявність суперечки між працівником і працедавцем з приводу розміру тих, що підлягають виплаті працівникові сум за трудовим договором на день звільнення; 2) суперечки між працедавцем і працівником після того, як що підлягають виплаті працівникові суми за трудовим договором у зв'язку з його звільненням мають бути сплачені працедавцем; 3) прийняття судом рішення про часткове задоволення вимог працівника про виплату сум, що належать йому при звільненні, в терміни, визначені статтею 116 Кодексу.
Звільнити із-за втрати довіри можуть і за відсутності звинувачувального вироку
Розглянувши справу № 6-1093цс15Суд роз'яснивщо пункт 2 частини першої статті 41 КЗоТ не передбачає наявність звинувачувального вироку в якості обов'язкової умови для звільнення працівника на підставі втрати довіри. Звільнення на цій підставі може вважатися обгрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийомом, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т. п.), зробив умисне або необережно такі дії, які дають власникові або уповноваженому ним органу основи для втрати до нього довіри (зокрема, порушення правил проведення операцій з матеріальними цінностями).
Зарахування засобів, що перевищують обов'язковий платіж по кредиту, на сплату пені правомірно, якщо передбачено договором
Розглянувши справу № 6-845цс15Суд роз'яснивщо розмір і умови надання і повернення грошових коштів, а також сплати відсотків, у тому числі черговість погашення заборгованості, визначаються за домовленістю сторін в кредитному договорі, що відповідає принципу свободи договору. У справі, що переглядається, кредитним договором встановлена черговість погашення заборгованості по ньому, тому банк повинен направляти сплачені позичальником засоби в розмірі, що перевищує встановлений щомісячний платіж, відповідно до умов, визначених в договорі (на сплату пені, а не тіла кредиту).
Повторний розгляд справи після відміни першого заочного рішення є продовженням позовного виробництва в суді першої інстанції
При розгляді справи № 6-2478цс15 Суд роз'яснивщо повторне заочне рішення підлягає оскарженню в загальному порядку, встановленому ГПК, що передбачено частиною третьої статті 232 ГПК. Наявність права на апеляційне оскарження повторного заочного рішення означає можливість ухвалення такого рішення відповідно до загальних законодавчих вимог, які визначають умови заочного рішення і процедуру розгляду справи в заочному порядку. Повторний розгляд справи після відміни першого заочного рішення по суті і функціонально є продовженням позовного виробництва в суді першої інстанції.
Страховик може стягнути у винного суму виплаченого відшкодування
Розглянувши справу № 6-2587цс15Суд роз'яснивщо страховик, який виплатив страхове відшкодування, має право самостійно вибирати спосіб захисту свого порушеного права, зокрема, має право вимоги до винної особи про стягнення засобів у розмірі виплаченого страховиком відшкодування.
Роз'яснено, куди оскаржити дії держвиконавця
При розгляді справи № 6-2850цс15 Суд роз'яснивщо у разі оскарження сторонами старанного виробництва рішень, дій або бездіяльності держвиконавця з виконання рішення суду, постановленого за правилами ГПК 2004 року, розгляд таких скарг здійснюється за правилами цивільного судочинства судом, що видав старанний документ. У разі оскарження рішень, дій або бездіяльності державного виконавця по виконанню рішення суду, прийнятого за правилами ГПК 1963 року, а також у разі оскарження рішень, дій або бездіяльності держвиконавця особами, які не є учасниками старанного виробництва така скарга підлягає розгляду відповідно до ст. 181 КАС.
Роз'яснено, що слід встановити, припиняючи право на частку в загальному майні з компенсацією
При розгляді справи № 6-2925цс15 було роз'ясненощо задовольняючи вимоги однієї із співвласників про припинення його права на частку в загальному майні шляхом отримання від інших співвласників грошової компенсації вартості його долі, виділення якої неможливе, суди повинні встановити: 1) чи дійсно неможливе виділення такою, що належить позивачеві долі в натурі або чи не допускається такий виділ згідно із законом; 2) чи користуються загальним майном інші співвласники - відповідачі у справі; 3) чи сплачується іншими співвласниками, які володіють і користуються майном, матеріальна компенсація позивачеві за таке володіння і користування відповідно до частини третьої статті 358 ГК; 4) чи здатні інші співвласники виплатити позивачеві компенсацію в рахунок визнання за ними права власності на загальне майно і чи не буде це для них надмірним тягарем.
У позовах про витребування майна слід встановити його дійсного власника
Розглянувши справу № 6-327цс15Суд роз'яснивщо в суперечках про витребування майна слід встановити дійсного власника майна. Для цього необхідно досліджувати усі докази, якими сторони обгрунтовують свої вимоги і заперечення, на основі рівності прав сторін за поданням доказів і їх дослідження, при цьому суди не повинні віддавати перевагу одним доказам перед іншими.
Європейський суд з прав людини
Працедавець має право контролювати листування співробітників
У рішенні від 12 січня 2016 року у справі "Барбулеску проти Румунії" Суд розтлумачив ст. 8 Конвенції про захист прав людини і основних свобод у контексті права працедавця на моніторинг кореспонденції працівника для перевірки дотримання дисципліни. Суд дійшов висновку, що моніторинг приватного електронного листування працівника працедавцем, який мав підстави вважати, що це листування містить виключно робочі повідомлення, не є непропорційним втручанням в право на повагу приватного життя і кореспонденції. Рішення про відсутність порушення прийняте неодноголосно - один з суддів склав особливу думку. У цій справі заявник вважав, що його не мали права звільняти за спілкування в робітнику мессенджере. При цьому працедавець повідомляв його про заборону особистого листування в робочий час і можливості перегляду його листування з метою контролю виконання цього правила. Суд дійшов висновку про законність звільнення заявника за порушення трудового розпорядку.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
