16 грудня 2015 року Пленум ВХСУ прийняв постанова № 2яким, зокрема, роз'яснені питання сплати судового збору.
Внесені зміни в постанова Пленуму від 21 лютого 2013 року № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України". Вказано, що позовні заяви про обязании перерахувати грошові кошти відповідно до договору банківського рахунку відносяться до заяв майнового характеру і оплачуються судовим збором відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону "Про судовий збір".
Роз'яснено, що суд може перевірити зарахування судового збору у спецфонд Державного бюджету, використовуючи способи, передбачені ГПК, зокрема, отримати таку інформацію від територіальних органів казначейства, яким збір перераховано від позивача або особи, що подала апеляційну (касаційну) скаргу або заяву про перегляд судового рішення за обставинами, що знову відкрилися.
У позовах о стягненні іноземної валюти ціна позову визначається як в іноземній валюті, так і в гривні відповідно до офіційного курсу, встановленого НБУ в день подачі позову. Виходячи саме з такої ціни позову і визначається сума судового збору, підмета сплаті: для нерезидентів (по їх бажанню) - в іноземній валюті, для інших платників - в гривнях. Якщо день подачі позову не співпадає з днем сплати судового збору (збір сплачується раніше)то останній визначається з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної
валюті, встановленого НБУ саме в день сплати, а не в день подачі позову.
Також уточнено, що у разі зменшення розміру позовних вимог надмірно сплачена сума судового збору підлягає поверненню по клопотанню особи, що його сплатила.
У випадку об'єднання позовних вимог майнового характеру відповідно до 58 ХПК, а також у випадках подачі позовної заяви декількома позивачами до одному або декількох відповідачів судовий збір обчислюється із загальної суми позову і сплачується кожним позивачем пропорційно долі заявлених кожним з них вимог окремим платіжним документом. Якщо до господарського суду звертаються декілька позивачів з вимогою немайнового характеру до одному або декількох відповідачів, судовий збір сплачується кожним позивачем окремим платіжним документом в розмірі, передбаченому підпунктом 2 пункти 2 частини другої статті 4 Закони.
Законом передбачена сплата судового збору з апеляційною і касаційною скарг на рішення суду, виходячи з розміру ставки, що підлягає сплаті при подачі позовної заяви незалежно від того, оспорюється усе рішення (постанова) суду в цілому або його частина. Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закони визначений розмір ставки судового збору з апеляційною і касаційною скарг на постанову господарського суду, а саме один розмір мінімальної заробітної плати.
У зв'язку з тим, що Закон "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно сплати судового збору", яким стаття 5 Закону "Про судовий збір" (пільги по сплаті судового збору) викладена в новій редакції набув чинності з 01.09.2015судам слід врахувати наступне. Законом позбавлені пільг по сплаті судового зборузокрема, державні органи і органи місцевого самоврядування, тому у разі представлення ними позовних заяв, апеляційних або касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення за обставинами, що знову відкрилися, з 01.09.2015 і надалі, такі органи зобов'язані платити відповідний судовий збір. У разі подачі позовних заяв, апеляційних або касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення за обставинами, що знову відкрилися, з 01.09.2015 розмір судового збору визначається відповідно до Закону в редакції від 22.05.2015 № 484 - VIII. Відповідне положення застосовується також до скарг і заяв, які подаються у справах, рішення суду першої інстанції в яких прийняте до 01.09.2015. Розмір судового збору у разі подачі апеляційних або касаційних скарг, заяв про перегляд судового рішення по що знову відкрилося обставинами, судовий збір за подачу позову в яких було сплачено до 01.09.2015, розраховується виходячи з суми судового збору, сплаченого при подачі позову. Цей розмір не підлягає перерахунку відповідно до нових ставок. При цьому якщо платник збору був звільнений від обов'язку платити судовий збір (до 01.09.2015), то у разі подачі вказаних скарг і заяв після вказаної дати розмір судового збору визначається залежно від ставки судового збору, яку повинен сплатити платник до 01.09.2015 за відсутності у нього пільги по сплаті такого збору.
Перелік підстав повернення судового збору є вичерпним. У їх числі вказано закриття (припинення) виробництва, у тому числі в апеляційній і касаційній інстанціях. Враховуючи спосіб формулювання цього положення, поняття закриття і припинення слід вважати тотожними. При цьому слід враховувати, що у разі припинення провадження у справі в апеляційній або касаційній інстанції по підставах, передбачених пунктами 1 і 1-1 статті 80 ХПК, повертається сума судового збору, сплачена в усіх інстанціях. У разі припинення провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, коли таку відмову сприйнято господарським судом (пункт 4 частини першої статті 80 ХПК), сплачені суми судового збору не повертаються.
Питання про повернення сплаченої суми судового збору вирішується господарським судом за результатами розгляду відповідних матеріалів за наявності клопотання сторони або іншого учасника судового процесу про повернення суми судового збору.
Враховуючи те, що ГПК не передбачене застосування господарським судом закону аналогічно (у здійсненні господарського судочинства), при визначенні сум судових витрат не підлягають застосуванню аналогічно припису Закону "Про граничний розмір компенсації витрат на правову допомогу у цивільних і адміністративних справах" і постанова Кабінету Міністрів від 27.04.2006 № 590 "Про граничні розміри компенсації витрат, пов'язаних з розглядом цивільних і адміністративних справ, і порядок їх компенсації коштом держави".
