11 грудня 2015 року набув чинності Закон № 769 - VIII "Про внесення змін до Карного процесуального кодексу України відносно окремих питань накладення арешту на майно в цілях усунення корупційних ризиків при його застосуванні"який був прийнятий 10 листопада.
Зокрема, в новій редакції викладена ст. 170 КПК.
Арештом майна являється тимчасове, до відміни у встановленому Кодексом порядку, позбавлення за визначенням слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження і / або користування майном, відносно якого існують достатні підстави вважатищо воно являється предметом, засобом або знаряддям скоєння злочину, доказом злочини, придбано злочинним шляхом, доходом від вчиненого злочину, отримано за рахунок прибутків від вчиненого злочину або може бути конфісковано у підозрюваного, обвинуваченого, засудженої або юридичної особи, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру, або може підлягати спеціальній конфіскації відносно третіх осіб, юридичної особи або для забезпечення цивільного позову. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховання, ушкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.
Заарештованим може бути майнояким володіє, користується або розпоряджається підозрюваний, обвинувачений, засуджений, треті особи, юрособа, до якої може бути застосовано заходи кримінально-правового характеру по рішенню, визначенню суду, слідчого судді.
Треті особи, майно яких може бути заарештоване- особи, що отримали або приобревшие у підозрюваного, звинувачуваного або засудженого майно безоплатно або в обмін на суму, значно нижче за ринкову вартість, або ті, що знали / повинні були знати, що мета такої передачі - отримання доходу від майна, здобутого в результаті скоєння злочину, приховання злочину і / або уникнення конфіскації. Ці відомості відносно третьої особи мають бути встановлені в судовому порядку на підставі достатності доказів.
Основою арешту майна являється визначення слідчого судді або судна за наявності сукупності підстав або розумних підозр вважати, що майно є предметом, доказом, засобом або знаряддям його здійснення, придбано злочинним шляхом, є доходом від вчиненого злочину або полученн за рахунок прибутків від вчиненого злочину. Арешт майна можливий також у випадках, коли санкцією статті Карного кодексу, інкримінованої підозрюваному, обвинуваченому, передбачається застосування конфіскації, до підозрюваного, обвинуваченому заявлений цивільний позов в карному виробництві.
У невідкладних випадках і виключно з метою збереження речових доказів або забезпечення можливої конфіскації або спецконфіскації майна в карному виробництві по тяжкого або особливо тяжкого злочину по рішенню директора Національного антикорупційного бюро України (чи його заступника)согласованномум прокурором, можливо накладений попередній арешт на майно або засоби на рахунках фізичних або юридичних осіб у фінансових установах. Такі заходи застосовуються строком до 48 годин. Невідкладно після ухвалення такого рішення, але не пізніше чим впродовж 24 годин, прокурор звертається до слідчого судді з клопотанням про арешт майна.
Якщо він не звернувся з таким клопотанням або якщо в задоволенні було відмовлено, попередній арешт на майно або засоби вважається скасованим, а вилучене майно або засоби негайно повертаються.
Арешт може бути накладений на рухоме або нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, у тому числі засоби і цінності, що знаходяться на банківських рахунках або на зберіганні у банках або інших фінансових установах, витратні операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, що знаходяться у власності або володінні, користуванні, розпорядженні підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, відносно яких визначенням або рішенням слідчого судді, судна визначена необхідність арешту майна. Не може бути заарештовано майно, якщо воно знаходиться у власності добросовісного набувача.
Також уточнюються: зміст клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача (у карному процесі) про арешт майна; обставини, які повинен врахувати суд при розгляді питання про арешт.
Крім того, ст. 171 КПК доповнена нормою, згідно якої у випадку тимчасового вилучення майна під час обшукуогляду, здійснюваних на підставі визначення слідчого судді, передбаченого статтею 235 (про дозвіл на обшук житла або іншого володіння особи), клопотання про арешт такого майна повинно бути подано слідчим, прокурором впродовж наступного дня після вилучення майнаінакше майно має бути негайно повернено обличчю, у якого воно було вилучене.
Внесені зміни в ст. 297-1 КПК (загальні стани спеціального досудового розслідування) - встановлюється, що здійснення спеціального досудового розслідування по інших злочинах (окрім вказаних в частині 2 статті) не допускається, крім випадків, коли злочини скоєні особами, що ховаються від органів слідства і суду з метою ухилення від карної відповідальності або объявлеными в міждержавний і / або міжнародний розшук, і вони розслідуються в одному карному виробництві із злочинами, вказаними в цій частині, а виділення матеріалів по них може негативно вплинути на повноту досудового розслідування і судового розгляду.
Клопотання про арешт майна, що поступили на розгляд слідчих суддів, судів і рішення по яких не прийняті до набуття чинності Закону, розглядаються в порядку, що діяв до його набуття чинності.
Речі, вилучені в ході обшуку житла або іншого володіння особи на виконання відповідної постанови слідчого судді, судна до набуття чинності Закону, мають правовий статус, визначений законодавством, що діяло до його набуття чинності.
Відмітимо, що норма про накладення арешту буде змінена через 6 місяців у зв'язку з введенням в дію Закону № 772 - VIII "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку і управління активами, отриманими від корупційних і інших злочинів".
