16 липня Верховна Рада прийняла постанову про включення до порядку денного сесії і передачу на розгляд до Конституційного Суду законопроекту № 2217а про внесення змін до Конституції України (відносно децентралізації влади).
Олег Березюкюрист, глава Українського юридичного суспільства, прокоментував ЮРЛИГЕ ці зміни:
"У деру чергу, я хотів би звернути увагу, що мі знаходимось фактично в стані війни. Під година воєнного стану змінювати Конституцію не можна. Тому говорити заразом, що мі можемо змінити якісь там норми і потім жити по них, - не логічно і не правильно.
Ст.5 Конституції України нам чітко говорити, що право визначати і змінювати конституційний лад належить виключно народу України. Якщо мі зарази вноситься зміни до Конституції, і Крим, а також частина Луганської та Донецької області, які заразом окуповані, не беруть доля у цьому, те мі фактично легітимізуємо ЛНР і ДНР та визнаємо окупацію Криму.
Щодо децентралізаціїто якщо йде мова про ті, щоб передати частину повноважень на місця, то моя точка зору така : органи місцевого самоврядування можуть виконувати лише ті функції, які на них покладені, вирішувати питання місцевого значення. А коли йде мова про оборону країни, боротьбу з організованою злочинністю, то звичайно це мають виконувати державні органи.
Ідея з префектурою у принципі гарна, але краще б мі не змінювали назву, а залишили б голову районної, чи обласної, для прикладу, держадміністрації, і передали б йому функції префекта. У такому рази люди сприймали б це і розуміли, хто це такий і що він робить. Звичайно, що органи місцевого самоврядування повинні мати свої виконавчі органи для того, щоб виконувати поставлені перед ними завдання. Також смороду мають мати відповідний бюджет, адже без грошів нічого не організуєш. Людям потрібно управляти відповідною територією, наводити там лад і забезпечувати споживи громадян.
Щодо особливого статусу Донбасу та суперечок навколо цього питання з боку різних політичних сил, то я вважаю, що якби провели відкрите обговорення змін до Конституції, то такої проблеми не було б. Сьогодні невідомо хто, невідомо де написавши цей проект, і його "кинули" до парламенту, думаючи, що швидко зможуть "протиснути".
Але я думаю, що результати вчорашнього голосування говорять самі за собі: публічного обговорення не було, за цей проект голосувати не будуть, і думаю, що слава богу. Тому змін до Конституції не буде. Конституцію можна міняти тільки тоді, коли в країні буде світ, буде визначеність, в якому стані мі знаходимося в Донецькій та Луганській областях, і тоді можна буде говорити про якісь зміни. Сьогодні це робити не можна.
З моєї точки зору, Конституційний Суд повинний дати негативний висновок щодо цих змін. У крайньому разі, будуть такі люди, які будуть мати особливу думання, ця думання буде оприлюднена. Якби там не було - джерелом влади в Україні є народ.
Знаєте, коли мі говоримо про Конституцію, її можна порівняти з автомобілем… Є досконалий автомобіль, є недосконалий. Якщо, наприклад, є автомобіль мерседес, інженери працювали над ним, кожна деталь взаємодіє та має своє значення, немає дрібниць. Точно так само і в Конституції: немає дрібниць. Якщо спробувати із запорожця переставити деталі на мерседес, то зрозуміло як він буде їхати, а може взагалі і не поїде. Так само і з Конституцією. Це цілісний нормативний акт, який закріплює права і свободи громадян і визначає порядок формування і повноваження органів державної влади. У деру чергу, йде мова про Президента, судову гілку влади і про парламент. Конституція закріплює їх взаємодію і взаємоконтроль. Якщо десь якийсь із органів влади має більше повноважень, то відбувається неприроднє посилення цього органу. Тоді в країні відбувається дисбаланс. У результаті відсутня політична стабільність, що дуже часто приводити до революції. Конституція 96-го року давала можливість Президентові узурпувати владу. Недаремно Янукович у свій годину зробив так, що повернувся до Конституції 96-го року. Наслідки нам відомі…".
