На спільному засіданні судових палат у цивільних і адміністративних справах Верховного Суду України було розглянуто справу № 6-435цс15 по позову до "Приватбанку" про стягнення заробітної плати і середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
При розгляді Судом була сформульована наступна правова позиція. Частина 1 ст. 235 КЗоТ (у редакції за станом на момент виникнення спірних правовідносин - 2011 рік) передбачає, що у разі звільнення без законних підстав працівник має бути відновлений на колишній роботі органом, що розглядає трудову суперечку.
Рішення про відновлення на роботі незаконно звільненого працівника підлягає негайному виконанню (частина 5 ст. 235 КЗоТ).
За змістом норм ст. 236 КЗоТ затримкою виконання рішення суду про відновлення працівника на роботі слід вважати невидачу власником (уповноваженим органом) наказу про відновлення працівника на роботі без поважних причин, негайно, після проголошення судового рішення.
Встановивши в справі, що переглядається, той факт, що після прийняття судом 27 червня 2012 року рішення про відновлення позивача на роботі відповідач видав наказ про його відновлення на роботі лише 7 травня 2013 року, суд апеляційної інстанції, з яким погодився касаційний суд, дійшов обгрунтованого висновку про затримку з вини відповідача виконання судового рішення в розумінні ст. 236 КЗоТ, що обумовлює відповідальність, передбачену цією нормою.
Ст. 236 КЗоТ встановлене, що у разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, що розглядає трудову суперечку про відновлення на роботі незаконно звільненого або перекладеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки. У разі невиконання цього обов'язку добровільне рішення суду підлягає виконанню в примусовому порядку.
Умови і порядок виконання рішень судів і інших органів (посадовців), що підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх в добровільному порядку, визначають Закон "Про старанне виробництво" і Інструкція про проведення старанних дій. Відповідно до вказаних нормативно-правових актів примусове виконання рішень в Україні покладається на державну старанну службу і здійснюється останньою на підставі старанного документу.
Виходячи з лексичного значення (тлумачення) поняття "затримка" як "зволікання", "зволікання", за змістом норм ст. 236 КЗоТ затримкою виконання рішення суду про відновлення працівника на роботі слід вважати невидачу власником (уповноваженим органом) наказу про відновлення працівника на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення.
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
