Законом № 1701 - VII від 14 жовтня 2014 року визначено, що усе юридичні особи зобов'язані надати держреєстраторові зведення про кінцевий бенефіціар (выгодоприобретателе, засновнику), у тому числі кінцевому бенефіціарі їх засновника-юрособи, впродовж 6 місяців з дня набуття чинності Закону.
Щоб усі виконали вищезгаданий припис, законодавець передбачив і відповідальність за неподання реєстраторові таких відомостей. Так, стаття 166-11 КоАП доповнена частиною 5, згідно якої ненадання юридичною особою державному реєстраторові передбаченої Законом про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців інформації про выгодоприобретателе (выгодоприобретателях) юридичної особи - тягне накладення на керівника юридичної особи або особу, уповноважену діяти від імені юридичної особи (виконавчого органу), штрафу від трьохсот (5100 грн.) до п'ятисот неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян (8500 грн.).
Спробуємо відповісти на питання про те, як накладається штраф, якщо держреєстраторові не надаються відомості про кінцеві бенефіціари.
Статтею 221 КоАП передбачено, що розгляд такої категорії справ про адміністративне правопорушення, передбаченого статтею 166-11 КоАП, підвідомчо районним, районним в містах, міським або міськрайонним судам. Це означає, що справа по суті розглядає саме суд з кінцевим винесенням постанови.
А ось протоколи про адміністративне правопорушення згідно ст. 255 КоАП складаються уповноваженим на те посадовцями суб'єктів державного фінансового моніторингу. Тобто такі суб'єкти виявляють і фіксують сам факт порушення (ненадання юридичною особою держ. реєстраторові інформації про выгодоприобретателе юридичної особи).
Хто ж це такі - суб'єкти державного фінансового моніторингу?
Світло на це проливає Закон № 1702 - VII від 14 жовтня 2014 року "Про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) прибутків, отриманих злочинним шляхом, фінансуванню тероризму і фінансуванню поширення зброї масового знищення"той самий, який одним пакетом був прийнятий парламентарями 14 жовтня 2014 року, з гучними заявами Кабміну про те, що закон спрямований на виконання Україною узятих на себе зобов'язань по імплементації в національне законодавство стандартів FATF і домовленостей у рамках угоди stand - by з МВФ і що ухвалення цього закону буде підтвердженням прагнення України по інтеграції в європейську спільноту. Адже 29 серпня 2014 року Міжнародний валютний фонд схвалив другий транш кредиту stand - by для України на $1, 39 млрд і не ухвалити такі важливі для країни закони парламентарі не мали права, оскільки Україна залишилася б без чергового транша кредитної лінії.
Усе це ми розповідаємо тому, що багато з тих, хто чергує по ночах почасово із списками охочих потрапити на прийом до реєстратора, або тих, хто, приїжджаючи до 7 ранку в реєстраційну службу записуються 400-сотими, не розуміють, що знущання таке придумало вище керівництво країни.
Повернемося до суб'єктів державного фінансового моніторингу. Згідно ч. 3 ст. 5 цього Закону суб'єктами державного фінансового моніторингу є:
- Національний банк України,
- центральний орган виконавчої влади по формуванню і забезпеченню реалізації державної політики у сфері запобігання і протидії легалізації (відмиванню) прибутків, отриманих злочинним шляхом, або фінансуванню тероризму,
- Міністерство юстиції України,
- центральні органи виконавчої влади, які забезпечують формування державної політики у сфері надання послуг поштовому зв'язку, у сфері економічного розвитку,
- Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку,
- Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг, спеціально уповноважений орган.
Таким чином, враховуючи крайню необхідність поповнення державного бюджету, юридичним особам, що не надали держреєстраторові інформацію про выгодоприобретателе, незабаром можна чекати складання протоколу і наступного накладення штрафу.
Юлія Осадчаяадвокат ЮК Правозащита Україна
