Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 13 травня 2015 року прийняв постанову у справі № 6-53цс15предметом якого була суперечка про звернення стягнення на предмет іпотеки.
Суд зробив правове укладення про те, що у випадку відміни незаконного судового рішення про визнання іпотеки недійсноїна підставі якого з Державного реєстру іпотек виключено запис про обтяження, дія іпотеки підлягає відновленню з моменту здійснення первинного запису у Реєстрі, яка виключена на підставі незаконного рішення суду, оскільки відпала основа виключення цього запису. Це означає, що іпотека є дійсною з моменту внесення про неї первинному запису в Державний реєстр іпотек.
Вказаний вивід узгоджується і з положеннями ст. 204 ГКяка закріплює презумпцію правомірності угоди. Ця презумпція означає, що досконала угода вважається правомірною, тобто такий, що породжує, змінює або припиняє громадянські права і обов'язки, поки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, що набрав законної сили.
Таким чином, у разі неспростування презумпції правомірності договору (а у випадку, який переглядається у зв'язку з відміною судового рішення) усі права, придбані сторонами угоди по ньому, повинні безперешкодно здійснюватися, а створені обов'язки підлягають виконанню.
Встановивши в справі, що переглядається, факт переходу до відповідача права власності на нерухоме майно при виключенні з Державного реєстру іпотек запису про обтяження права власності на підставі незаконного судового рішення, суд дійшов обгрунтованого висновку про застосування до правовідносин сторін ст. 23 Закону "Про іпотеку", поширення її дії на відповідача і збереження обтяження цього майна іпотекою за іпотечним договором.
При цьому судом враховано, що кредитором дії попереднього іпотекодавця з відчуження спірної квартири при знятті по судовому рішенню обтяження і за право власності нового набувача не сперечаєтьсяа ставиться питання про застосування механізму реалізації його переважного права на іпотечне майно, передбаченого ст.ст. 23, 33, 39 Закону "Про іпотеку".
Прийдя до правильного висновку про поширення на правовідносини сторін ст. 23 Закони "Про іпотеку" суд, в той же час, застосував її з порушенням норм частин 3 і 4 ст. 5 і ст. 39 справжнього Закону, у зв'язку з чим прийняте судове рішення підлягає відміні.
Джерело: ВСУ
Нагадаємо, при розгляді справи № 6-201цс14 ВСУ роз'яснивщо не можна відібрати предмет іпотеки, якщо він проданий в період дії рішення про недійсність іпотеки
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
