На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 11 березня 2015 року було розглянуто справу № 6-126цс14 по позову до суспільства з додатковою відповідальністю "Страхова компанія "Провита", третя особа - публічне акціонерне товариство "Банк "Форум", про захист прав споживача страхових послуг.
При перегляді ВСУ була сформульована наступна правова позиція. Згідно ст. 16 Закону "Про страхування", ст. 979 ГК договір страхування - ця письмова угода між страхувальником і страховиком, згідно з яким страховик зобов'язується при настанні страхового випадку здійснити страхову виплату страхувальникові або іншій особі, визначеній в договорі страхування страхувальником, на користь якого укладений договір страхування (надати допомогу, виконати послугу і тому подібне), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі в певні терміни і виконувати інші умови договору. Отже, по своїй правовій природі договір страхування є договором про надання послуг.
Стосунки, що виникають при укладенні договору страхування регулюються також нормами Закону "Про захист прав споживачів". Згідно частини 5 ст. 10 вказаного Закону у випадку якщо виконавець не може виконати (прострочує виконання) роботу (надання послуги) згідно з угодою, за кожен день (кожну годину, якщо тривалість виконання визначена в годиннику) прострочення споживачеві сплачується пеня у розмірі 3 % вартості роботи (послуги), якщо інше не передбачене законодавством.
Одночасно законодавством, регулюючим правовідносини у сфері страхування, визначено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або іншому обличчю страхової виплати страховик зобов'язаний сплатити неустойку в розмірі, встановленому договором або законом (ст. 992 ГК). А згідно частини 4 ст. 16 Закону "Про страхування" однією з істотних ознак договору страхування є визначення в нім відповідальності за невиконання або неналежне виконання умов договору.
На підставі викладеного зроблений висновок, що положення про відповідальності страховиказакріплені в Законі "Про страхування" і главу 67 ГК, є спеціальними нормами права, а в Законі "Про захист прав споживачів" - загальними.
Розмір неустойки як відповідальності страховика за договором страхування має бути визначений в такому договорі. Якщо ж такий розмір не визначений сторонами в договорі страхування, то до спірних правовідносин застосовується частина 5 ст. 10 Закону "Про захист прав споживачів", якщо укладений договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої особи.
Таким чином, на підставі приведених правових приписів, принципу заборони притягати особу двічі за одно і те ж правопорушення, а також правил застосування конкуренції правових норм, за умови, що укладений договір страхування спрямований на задоволення особистих потреб застрахованої особи, страховик несе відповідальність у вигляді розміру неустойкивизначеного в договорі страхування (у разі відсутності визначення розміру в договорі - в розмірі, визначеному в Законі "Про захист прав споживачів").
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
