Юрисконсульт і зовнішній консультант : формула взаємодії
Своєрідним лейтмотивом усіх виступів, присвячених цьому питанню, стала фраза Сергія Чорногокерівного партнера МЮФ Backer & McKenzie: "Юрисконсульти - це колеги, яким ми допомагаємо обслуговувати їх внутрішнього клієнта". У ній відбилася подія за останні роки зміщення розуміння ролі і місця юрисконсульта, як з боку зовнішніх юристів, так і з боку самих юрисконсультів. Юрист, працюючий в штаті юридичного підрозділу, тепер сприймається ринком як кваліфікований фахівець, що притягає своїх колег з юридичних фірм для вирішення тих завдань юридичного супроводу бізнесу, які недоцільно закривати силами самого внутрішнього підрозділу компанії.
Але що чекають від нього у такому разі зовнішні юридичні радники? Передусім чіткої і правильної постановки завдання. За словами пана Чорного, саме через невиконання цієї умови виникає безліч труднощів у взаєминах з клієнтами. Приміром, завдання може бути сформульоване занадто вузько через бажання заощадити, а в результаті клієнт вимушений нести значніші витрати через те, що формально коректний результат роботи зовнішніх консультантів не має реальної цінності для клієнта.
Уникнути цього можна шляхом повідомлення зовнішнього консультанта детальнішої і ширшої інформації про планований результат. Межі розкриття інформації, які б привели до оптимального результату, якраз і повинен визначати юрисконсульт, який має знання бізнесу клієнта і розуміння об'єму інформації, необхідного для досягнення бажаного результату.
При цьому проблема комунікації має і інші складові. Передусім, клієнт в стосунках з консультантом повинен визначати відповідальну контактну особу (дуже багато труднощів виникає за ситуації, коли з юридичною фірмою спілкується широкий круг співробітників клієнта, що частенько не комунікують між собою). Крім того, потрібний постійний зв'язок між клієнтом і консультантам.
В зв'язку з цим прямо зацікавлено обидві сторони. З точки зору консультанта вона дає можливість уточнити необхідну інформацію, терміни виконання завдання, погоджувати можливі зміни бюджету і так далі. У свою чергу клієнт, як відмітив начальник юридичного департаменту компанії WizzAirОлександр Бурчевскийі передусім юрисконсульт, зацікавлений в постійному контролі за діяльністю консультанта.
Правда в його рамках не варто обмежуватися лише спілкуванням із зовнішнім консультантом. Так, пан Бурчевский рекомендував включати в умови співпраці із зовнішнім консультантом і попереднє ознайомлення "внутрішніх" юристів з проектами документів (позовів, заяв, договорів і так далі), підготовленими зовнішніми консультантами, і періодичне відвідування судових засідань у рамках процесу, що супроводжується зовнішнім консультантом.
Обговорювалося і вічне питання про те, які саме завдання варто віддавати зовнішньому консультантовіа які повинен вирішувати "внутрішній" юрист самостійно. Звичайно, відповідь на нього індивідуальна і залежить від структури юридичного підрозділу, його кількісного складу, кваліфікації співробітників, а також фінансової складової.
Але в цілому можна скласти такий список питань, які учасники форуму у більшості своїй вважають за можливе передавати зовнішнім консультантам:
1) супровід карного процесу (окрім, можливо, представництва юридичного лица-гражданского позивача в карному процесі);
2) завдання, що виникають нерегулярно і не пов'язані з основною діяльністю бізнесу (при цьому, на думку деяких учасників, краще передавати "зовні" загальніші питання на зразок податків, а більше спеціалізовані вирішувати самостійно, оскільки ринок не завжди може запропонувати хороших фахівців у вузьких сегментах на зразок авіаційного права);
3) питання, що вимагають знання іноземних юрисдикцій (якщо, звичайно, не йдеться про міжнародну компанію, що має власних юристів в потрібній юрисдикції);
4) конфіденційні питання, інформація про яких не повинна передаватися юрисконсультам (приміром, звільнення керівника юрдепартамента, зміна систем оплати праці і так далі).
Отже в цілому можна констатувати, що український юридичний ринок остаточно позбавився від недооцінки ролі і можливостей юрисконсультів. Тепер вони сприймаються зовнішніми консультантами як рівноправні колеги при обслуговуванні інтересів клієнтів. Втім, це має і деякі негативні наслідки - деякими учасниками форуму відмічена тенденція до просування послуг зовнішніх консультантів серед топ-менеджерів бізнесу в обхід юрисконсультів. Такі дії не можуть не викликати негативної реакції штатних юристів, яка частенько виражається в навмисному блокуванні передачі проектів діючим таким чином юридичним фірмам.
Але, незалежно від сприйняття місця, ролі і значення юрисконсультів підприємств, одним з основних моментів, що привертають увагу як клієнтів так і консультантів, є узгодження умов оплати наданих послуг
Фінансове питання: точка рівноваги
Усі промовці відмітили тенденцію до зниження витрат на зовнішніх юридичних консультантів. В результаті на ринку зараз набагато менше зустрічається проста почасова оплата послуг, а клієнти все частіше наполягають на фіксованій платі за послуги, на чому зокрема сфокусував увагу керівник юридичного департаменту АТ "КИНТО" Олександр Онуфриенко.
Точкою рівноваги може стати, через свою прозорість, зрозумілість і вигідність для сторін, встановлення fee cap - граничного бюджету на оплату послуг консультанта за конкретним проектом. У такому разі клієнт фіксує для себе максимально можливу суму витрат на юридичне обслуговування, а юридична фірма може оцінити максимальний прибуток від проекту і, відповідно, спланувати залучення до проекту тих або інших співробітників залежно від складності проекту і використовуваних схем оплати праці фахівців.
Втім, залучення зовнішнього консультанта до бізнесу клієнта (яке вже досить давно називається одним і умов успішного ведення юридичного бізнесу) може мати на увазі і використання схем фінансової мотивації.
Так, пан Чорный відмітив, що цілком прийнятною ідеєю є встановлення в контракті break fee - свого роду плати за занепокоєння. Її суть в тому, що у разі зриву обслуговуваного проекту з незалежних від консультанта причин (приміром відмова банку відкривати кредитну лінію із-за погіршення макроекономічного прогнозу по галузі), плата за вже зроблені послуги робиться не в повному розмірі, а на деякому заздалегідь закріпленому рівні. Таким чином, зовнішній консультант розділяє фінансові риски клієнта і, таким чином міняє модель стосунків з ним на свого роду бізнес-партнерство.
Проте в такій ситуації було б справедливо, встановлення умовами контракту і свого роду премії консультантові у разі, якщо його послуги дозволили клієнтові понизити витрати або отримати додаткові прибутки (наприклад, притягнути зовнішнє фінансування швидше). У тому числі така додаткова плата може бути передбачена і за ситуації, коли консультант достроково виконав роботу, при цьому не вибравши повністю закладений в контракті бюджет.
Місце юрисконсульта в компанії: надання послуг або партнерство
Втім, питання про позиціонування юриста усередині або зовні поточних бізнес-процесів компанії стає усе більш актуальним і для самих юрисконсультів. Йому, спираючись на еволюцію власних поглядів, присвятила свій виступ Наталія Лисадиректор юридичного департаменту Danone Dairy Ukraine.
На даний момент юридичний департамент цієї компанії сповідує ідеологію бізнес-партнерства. Пані Лиса виділила наступні ключові моменти цієї ідеології.
В перших, використовується спеціальна структура юридичного підрозділу. Кожен його співробітник закріплений за певним бізнес-підрозділом компанії. При цьому йдеться не про формальність, а про реальне залучення до усіх бізнес-процесів, що відбуваються в підрозділі. Приміром, юрист, що відповідає за супровід маркетингово-рекламної активності компанії, бере участь в нарадах, на яких обговорюються ідеї майбутніх рекламних кампаній і акцій, і його роль вході цих нарад не обмежується наданням юридичної експертизи. Він має право і навіть зобов'язаний висувати свої ідеї, оцінювати інші пропозиції як споживач і так далі.
У других, юридичний департамент намагається розглядати кожну проблему у рамках підприємницького підходу. Це має на увазі :
1) фокусування на результатітобто юристові недостатньо лише констатувати неможливість тієї або іншої дії, йому вимагається запропонувати можливий шлях досягнення необхідного результату з урахуванням норм законодавства;
2) бізнес-аналіз ризиків, тобто юрист повинен не просто попереджати про можливі негативні наслідки (штрафах, інших покараннях і так далі), але і оцінювати вірогідність їх настання, а також співвідносити їх з можливими вигодами;
3) активну позицію юристаякий не просто діє в межах поставленого завдання, але і при необхідності ставить уточнюючі питання і твердо відстоює позицію про неможливість досягнення результату у рамках наявних умов.
У третіх, від юриста вимагається бути експертом не лише у галузі права, але і в галузі, в якій діє бізнес. Зокрема, в компанії Danone Dairy Ukraine діє вимога про те, що юрист має бути підписаний на усі галузеві розсилки, на які підписані співробітники обслуговуваного ним бізнес-підрозділу. Крім того юристи беруть участь в галузевих (неюридичних) форумах і конференціях.
У четвертих юрист повинен розуміти бізнес, який він обслуговує. Це означає і знання корпоративної структури, і розуміння внутрішніх процесів обслуговуваного підрозділу, і особисте знайомство з як можна великим число працівників таких підрозділів.
Результатом усіх цих зусиль повинне стати підвищення ефективності роботи юридичного підрозділу і, отже, підвищення його значущості в компанії. Втім, активна участь юристів в роботі інших підрозділів само по собі знімає багато питань про значення юристів для роботи бізнесу.
І непроста ситуація "за вікном" зовсім не є перешкодою для початку змін.
Юридична служба в надзвичайних умовах
Цілком природно, що виступ Світлани Романовойдиректори по правовому забезпеченню ТОВ "Метинвест Холдинг", було присвячене в основному практику роботи очолюваного нею підрозділу в останні півроку.
Події на сході України, де розміщена значна частина активів ТОВ "Метинвест Холдинг", створили унікальну ситуацію. З одного боку, перед юридичною службою постала безліч нестандартних завдань з прискореними термінами виконання. А з іншої - довелося на ходу перебудовувати організацію роботи юридичних підрозділів, адаптуючи її до нових, частенько екстремальних, умов.
Так, фактично довелося відмовитися від колишньої системи візування документів і перейти на свого роду спрощений електронний документообіг - в деяких випадках документи пересилаються лише у вигляді фотографій з телефонів співробітників. Крім того процес управління діяльністю юридичної служби повністю перейшов в режим телефонного зв'язку і, при нагоді, використання електронної пошти.
Міняється і сама структура юридичної служби. У її рамках доводиться оперативно створювати нові підрозділи, а також забезпечувати переклад співробітників в нові підрозділи (у разі ТОВ "Метинвест Холдинг" йдеться про переклад частини співробітників з розташованих в гарячих точках підрозділів в інші офіси).
Змінюються і пріоритети завданьа також виникають нові, завдання (під які навіть доводиться в екстреному порядку "вирощувати" власних фахівців, оскільки ці напрями раніше на ринку взагалі не існували або не були затребувані), що раніше не зустрічалися. Серед цих питань:
- Мобілізаційні завдання (мобілізація співробітників, залучення їх до виконання завдань оборонного характеру, мобілізація автотранспорту і так далі);
- Супровід гуманітарної діяльності;
- Питання оподаткування в умовах надзвичайної ситуації;
- Форс-мажор в договірних і недоговірних стосунках;
- Фіксація і відшкодування збитку, а також забезпечення захисту майна;
- Карні виробництва по спеціальних складах злочинів (пов'язаним з сепаратизмом і тероризмом);
- Залучення боргового фінансування в складних політичних і економічних обставинах;
- Міжнародні санкції.
Крім того, істотні зрушення відбуваються і в роботі самого керівника юридичної служби. Доводиться на ходу міняти пріоритети при роботі з персоналом, а також вирішувати величезний круг завдань по його мотивації з урахуванням зовнішніх умов, що змінилися в гіршу сторону.
Втім, за оцінкою пані Романовой усі ці завдання успішно вирішуються. І в результаті команда юридичної служби набуде унікального досвіду, який можна буде використовувати і в "мирний" час.
Про деякі питання правозастосування, що піднімалися в ході інших секцій II Щорічного форуму юрисконсультів буде розказано в окремому матеріалі.
