2 липня 2014 року на засіданні Судової палати у цивільних справах Верховним Судом України було переглянуто справу № 6-76цс14 про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
ВСУ дійшов висновку, що порушення процедури про банкрутство працедавця, наявність тривалого періоду здійснення старанних дій органами ГИС, незначна доля заборгованості підприємства перед працівником по виплаті компенсації за невикористану відпустку в порівнянні з сумою середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні по день фактичного розрахунку не може свідчити про відсутність провині працедавця в невиплаті працівникові засобів, що належать, і не являється основою для звільнення працедавця від обов'язку сплатити вказані засоби.
Відповідно до ст. 116 КЗоТ при звільненні працівника виплата усіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, робиться в день звільнення.
Згідно ст. 117 КЗоТ у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу сум, що належать звільненому працівникові, в терміни, вказані в ст. 116 КЗоТ, за відсутності суперечки про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку. За наявності суперечки про розміри сум, що належать звільненому працівникові, власник або уповноважений їм орган повинен виплатити вказане відшкодування у тому випадку, якщо суперечка вирішена на користь працівника. Якщо суперечка вирішена на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить ухвалу по суті суперечки.
Законом "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом" (частина шоста ст. 12 в редакції Закону від 13 липня 2002 року, частина п'ята ст. 19 в редакції Закону від 18 січня 2013 року, які діяли на час існування спірних правовідносин) дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не поширена на виплату заробітної плати.
ВСУ роз'яснив, що передбачена частиною першої ст. 117 КЗоТ обов'язок працедавця по виплаті середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає при невиплаті з його вини сум, що належать звільненому працівникові, в терміни, вказані в ст. 116 КЗоТ, при цьому визначальними є такі обставини, як невиплата тих, що належать працівникові сум при звільненні і факт проведення з ним остаточного розрахунку.
