На засіданні Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України 2 липня 2014 року було розглянуто справу № 6-79цс14 про стягнення заборгованості за договором позики між фізособами.
При перегляді ВСУ висловив таку правову позицію: відповідно до норм ст. ст. 1046, 1047 ГК договір позики (на відміну від договору кредиту) по своїй юридичній природі є реальною односторонньою, відшкодувальною або безвідплатною угодою, на підтвердження якої може бути надана розписка позичальника чи інший письмовий документ, незалежно від його найменування, з якого дійсно убачається як сам факт отримання у борг (тобто із зобов'язанням повернення) певної грошової суми, так і дата її отримання.
По сенсу ст. 1048 ГК позикодавець має право на отримання від позичальника відсотків від суми позики на рівні облікової ставки Нацбанку тільки у тому випадку, якщо договір позики не передбачає інших умов. Передбачене в цій нормі право сторін на встановлення умов плати за користування позикою з урахуванням норм ст.6, ч.1 ст.627 ГК слід розуміти як право сторін на визначення саме розміру відсотків і порядку їх сплати, а не обрання ними іншого способу оплати (наприклад, в твердій грошовій сумі безвідносно до суми боргу), оскільки Закон - ст. ст. 536, 1048 ГК визначає, що плата за користування чужими грошима встановлюється і нараховується у вигляді відсотків на основну суму боргу.
По сенсу ст. ст. 526, 527 ГК належним виконанням зобов'язання є, зокрема, виконання його належними сторонами або уповноваженими особами, під якими слід розуміти будь-яку особу, що має повноваження сторони зобов'язання, про що може бути вказано в договорі або у виданому дорученні. Аналіз норм ст. 99 Конституцій, ст. ст.192, 533 ГК дає підстави для висновку про те, що незалежно від валюти боргу (тобто грошової одиниці, в якій визначена сума зобов'язання) валютого платежу, тобто засобом погашення грошового зобов'язання і його виконання являється національна валюта України - гривна.
Відповідно, в гривні підлягають численню і стягненню і інші складові грошового зобов'язання (пеня, штраф, неустойка, відсотки) і виплати, передбачені ст. 625 ГК.