25 червня у рамках круглого столу "Як врятувати активи, майно і інтелектуальну власність підприємств в Криму і на інших окупованих територіях"?, організованого виданням "ЮРИСТ & ЗАКОН", Віце-президент Торгово-промислової палати України Сергій Свистель вказав на те, що питання діяльності українських підприємств в Кримуа також питання "безпечного" з мінімальними втратами виводу бізнесу з окупованих територій не можуть бути вирішені інакше, ніж законодавчим шляхом. Проте на цьому шляху потрібна участь самого бізнесу, оскільки ніхто інший окрім підприємців не може так точно і чітко сформулювати найбільш хворобливі для них проблеми. Тому пан Свистель призвав усіх зацікавлених осіб приєднуватися до процесу доопрацювання прийнятого в першому читанні законопроекту про регулювання економічної діяльності в Криму.
У свою чергу, Дмитро Леоновдиректор Інституту розвитку фондового ринку при КНЭУ, вказав, що даний законопроект залишає двояке враження. "Перші 15 статей - дуже хороші, а наступні, починаючи з 16-ої залишають враження, що депутати хочуть поставити перед бізнесом вибір: або піти з Криму, або фактично поставити себе поза законом", - відмітив він.
Проте, до ухвалення Закону пройде ще деякий час. А проблеми виникають щодня і багато хто з них вже обернувся фінансовими втратами для причетних підприємств. Про те, як діяти на цьому етапі, говорила, зокрема, Зоя Ярошчлен правління ААУ, керівний партнер АК "Маршаллер і партнери". На її думку, досить перспективним способом організації бізнесу на півострові може стати створення постійного представництва на території РФ. У такому разі вдасться дотримати баланс між вимогами законодавства України і Російської Федерації.
Про те, як правильно захистити свою інтелектуальну власність на території РФ (у тому числі в тих випадках, коли в Росії вже була зареєстрована аналогічна торгова марка), розповіла патентний повірений України, директор компанії "IPStyle" Марія Ортинская. Її основна рекомендація - якщо Вам необхідно продовжувати діяльність в Криму, варто пройти повну процедуру реєстрації прав інтелектуальної власності за законодавством РФ. При цьому баритися не варто, оскільки в Росії вже активізувалися сквотерры - особи, реєструючі права на себе що і потім пропонують їх продати правовласникам з України.
Що ж торкається нерухомостіто на думку Олександра Поливодскогокерівного партнера АК "Софія", на даний момент, незважаючи на усі заяви української і російської влади, складно говорити про те, що права на неї на території Криму надійно захищені. Тому у багатьох випадках зараз власниками і орендарям залишається хіба що ретельно збирати усі документи і фіксувати порушення з тим, що б потім ініціювати розгляди, у тому числі і в міжнародних судах.
Перспективи таких розглядів можна оцінити досить високо. Як вказав Дмитро Донченкостарший юрист АК "EnGarde Attorneys at Law", хороші шанси є і у України як у держави при зверненні до Міжнародного суду ООН, так і у окремих власників активів в Криму. Останнім він рекомендував звернути увагу на ЕСПЧ, а звернення мотивувати порушенням ст. 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основних свобод. Цей шлях можливий як для фізичних, так і для юридичних осіб.
