З 1 квітня 2014 року (набуття чинності відповідних змін законодавства) громадяни, покликані на військову службу по заклику по мобілізації, не підлягають звільненню, вони звільняються від роботи (звільняються від виконання посадових обов'язків) відповідно до ст. 119 Кодексу законів про працю. При цьому за ними зберігається середній заробіток на період до одного року (починаючи з дати початку проходження військової служби). Це роз'яснила Державна інспекція з питань праці в листі від 30 квітня 2014 року.
Відповідно до завершальних положень Закону № 1169 - VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно забезпечення проведення мобілізації" він набуває чинності з дня, що йде за днем публікації, застосування його вимог до працівникам, звільненим з дня оголошення мобілізації до 1 квітняне передбачено. Указ про часткову мобілізацію був схвалений Верховною Радою 17 березня.
В той же час, за угодою між працівником і власником або уповноваженим ним органом, наказ про звільнення працівника на підставі пункту 3 ст. 36 КЗоТ, може бути скасований. Збереження середньої зарплати у такому разі здійснюється з дня заклику на військову службу (день, вказаний в повістці військового комісаріату). Нагадаємо, Міноборони рекомендує оскаржити в суді звільнення із-за мобілізації.
Відповідно до пункту 3 ст. 36 КЗоТ трудовий договір підлягає розірванню у разі заклику або вступу працівника на військову службу, напрями на альтернативну (невоєнну) службу. Основою для розірвання трудового договору є повістка військового комісаріату про заклик або прихід на військову службу. Вказана норма законодавства діє в мирний час. Вихідна допомога у разі заклику або вступу працівника на військову службу не виплачується, оскільки норма про виплату вихідної допомоги у розмірі двох мінімальних зарплат визнана Конституційним Судом України неконституційним (рішення від 22.05.2008 № 10-рп/2008)крім випадків, коли виплата такої допомоги передбачена колективним договором.
Ст. 8 Закону "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців і членів їх сімей" за військовослужбовцями термінової служби, які до заклику працювали на підприємствах, в установах і організаціях, незалежно від форм власності і господарювання, зберігається при звільненні з військової служби право на працевлаштування їх в тримісячний термін на те ж підприємство або правонаступника на посаду не нижче за ту, яку вони займали до заклику на військову службу. Вони користуються за інших рівних умов переважним правом на залишення на роботі при скороченні чисельності або штату працівників у зв'язку зі змінами в організації виробництва і праці впродовж двох років з дня звільнення з військової служби.
Також читайте: Пенсійний фонд роз'яснив питання обліку ЕСВ з прибутків мобілізованих.
