Верховний Суд України заявив, що повідомлення ЗМІ про правовому укладенні у справі № 6-160цс13 про стягнення заборгованості за кредитним договором, що зумовили громадський резонанс, некоректні, оскільки їх підтекст зводиться до того, що ВСУ дозволив поручителям не виконувати свої зобов'язання за договором поручительства.
ВСУ відмітив, що подібні заголовки до повідомлень не відповідають змісту висновку Верховного Суду України і подають правову позицію суду спотворено і однобоко.
Правова позиція судових палат у цивільних і господарських справах Верховного Суду України у цій цивільній справі полягає, зокрема в тому, що за договором поручительства поручитель доручається перед кредитором боржника за виконання ним своєму обов'язку.
Об'єм зобов'язань поручителя визначається як умовами договору поручительства, так і умовами основного договору, яким визначений об'єм зобов'язань боржника, забезпечення виконання яких здійснює поручитель (чч. 1, 2 ст. 553 ГК). Згідно ч. 1 ст. 559 ГК поручительство припиняється, зокрема, у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується об'єм його відповідальності.
Таким чином, по сенсу цієї норми основою для припинення поручительства є сукупність двох умова саме:
1) внесення без згоди поручителя змін до основного зобов'язання;
2) збільшення об'єму відповідальності поручителя внаслідок таких змін.
На зміну умов основного договору, в результаті якого об'єм відповідальності не збільшується, згоду поручителя не потрібно і такі зміни не є основою для застосування наслідків, передбачених ч. 1 ст. 559 ГК.
Враховуючи обставини поділа, не погоджуючись з висновками попередніх судових інстанцій про припинення договору поручительства, ВСУ вказав, зокрема на те, що застосовуючи до спірних правовідносин ч. 1 ст. 559 ГК і дійшовши висновку про те, що внесення додатковою угодою змін в договір овердрафту по сплаті комісії у розмірі 0,25 % від суми ліміту по його пролонгації, привело до збільшення відповідальності поручителя, суди не вказали, яким чином ці зміни основного договору вплинули на збільшення об'єму відповідальності поручителявраховуючи, що комісійна винагорода не є борговою сумою, оскільки було сплачена позичальником вже при підписанні додаткової угоди, а термін дії договору продовжений лише на 12 днів. Крім того, судами не було враховано ту обставину, що і договір овердрафту, підписаний фізичною особою як генеральним директором юридичного особи-позичальника, і договір про внесення змін до договору поручительства, ув'язненого з цією ж фізичною особою як з поручителем, передбачали можливість внесення змін до основного договору відносно терміну виконання основного зобов'язання.
ВСУ відмітив, що публікація новин про правових виводи Верховного Суду України і їх коментування вимагає зваженого і змістовно правильного підходу, адже їх правильне розуміння важливе не лише для суддів, але і для інших юристів і осіб, які можуть зіткнутися з такими правовідносинами.
За інформацією ВСУ.
