Нагадаємо, 10 січня 2013 року Києво-святошинським райсудом Київської області було розглянуто так звану справу "васильківських терористів". Суддя Юрій Бурбела ухвалив вирок, згідно з яким Ігор Мосийчук, Сергій Бевз і Володимир Скважина отримали по 6 років поневіряння свободи. Вони звинувачувалися в плануванні терористичного акту у Борисполі і поширенні листівок екстремістського характеру. По інформації Служби безпеки України було встановлено, що в червні 2011 року обвинувачені домовилися про здійснення терористичного акту на території міста Борисполя - підриванні пам'ятника Леніну. "Надалі вони виготовили листівки, в яких виклали свої погрози і заклики до здійснення терактів, спрямованих проти політичних опонентів шляхом організації вибухів, які могли привести до людських жертв"- говориться в повідомленні пресс-сектора ГУ CБУ в м. Києві і Київській області.
Досудове слідство вів слідчий відділ УСБУ в Київській області. 30 листопада 2011 року кримінальна справа разом з обвинувальним висновком була спрямована в прокуратуру Київської області для подальшого напряму до суду.
Державний обвинувач Костянтин Кулаковский не згоден з вироком і заявив про його оскарження. За його словами, в справі "васильківських терористів" є лише факти і експертизи, які не дають приводів сумніватися в реальних намірах засуджених.
"Події, про які йде мова, - це тероризм в класичному його виді. Доказами провини засуджених являються вилучені у останніх незаконно придбані зброя, боєприпаси, психотропні речовини і вибуховий пристрій"- сказав прокурор.
К. Кулаковский нагадав, що позиція прокуратури полягала в призначенні міри покарання у вигляді позбавлення волі до 9 років, тому держзвинувачення вважає ухвалений судом вирок занадто м'якими.
Прес-секретар прокуратури Київської області Світлана Судак підтвердила, що апеляционная скарга сторони звинувачення була спрямована до суду.
Проте, активна громадськість була на стороні засуджених і наполягала на тому, що справа сфабрикована. Тому в день виголошення вироку у стін Києво-святошинського райсуду зібралися протестуючі. Акція виявилося не зовсім мирною, сталися сутички протестантів із співробітниками "Беркуту", під час яких постраждав, у тому числі, і народний депутат Юрій Луценко.
Результатом цих подій сталі карні виробництва по фактах хуліганства з боку мітингуючих, незаконного втручання в діяльність суду, а також опору працівникам міліції.
Також прокуратура Києва відкрила карне виробництво по ст. 365 Карного кодексу (перевищення службових повноважень) у зв'язку з повідомленнями про застосування сили співробітниками спецпідрозділу "Беркут", і про отримання тілесних ушкоджень громадянами, у тому числі Юрієм Луценком, під час нічних подій у Святошинском районі столиці. Прес-служба прокуратури м. Києва відмітилащо розслідування розпочате за інформацією, опублікованою в ЗМІ. "Офіційних заяв про побиття людей співробітниками міліції в прокуратуру не поступало"- вказано в повідомленні.
Також прокуратура м. Києва повідомилащо по фактах подій в ніч з 10 на 11 січня у Святошинском районі столиці слідчими в ході карного виробництва вже допитано 45 чоловік, серед яких свідки, потерпілі, правоохоронці і медики.
"У рамках розслідування призначено 5 судово-медичних експертиз. У слідчих в наявності є близько 40 Гб відеоматеріалів з місць подій, які зараз ретельно вивчаються і опрацьовуються" - заявлено прес-службою.
Вже 13 січня у рамках відкритих карних виробництв відносно мітингуючих слідчий суддя Святошинского райсуду м. Києва Володимир Макаренко виніс визначення (№759/332/14-к, № 759/335/14-к) про застосування заходів забезпечення карного виробництва. Суд надав слідчим дозвіл на тимчасовий доступ до документації в друкарському і електронному видіяка знаходиться у операторів мобільного зв'язку "Київстар" і "МТС", відносно абонентів телекомунікаційних послуг, що здійснювали з'єднання за період часу з 18:00 10 січня 2014 року по 4:00 11 січня 2014 року, через певні базові станції з вказівкою даних про тривалість з'єднання, типу з'єднання (вх., вих., SMS - без розкриття їх змістуGPRS), IMEI і IMSI з прив'язкою до місцевості з вказівкою адреси установки базової станції (ретрансляційної антени) і азимута, а також інформацію про з'єднання нульової тривалості розмов, які знаходилися в зоні дії вищезгаданих базових станцій.
Суд вказав на безпідставність вимоги про надання дозволу на розкриття змісту вхідних і витікаючих SMS і MMS- повідомлень.
У визначенні вказано, що "10 січня 2014 року, в 19:30 невстановлені особи, знаходячись у будівлі Києво-святошинського районного суду Київської області грубо порушуючи громадський порядок за мотивами явної неповаги до суспільства, що супроводжувалося особливою зухвалістю, застосовуючи предмети, заздалегідь заготовлені для нанесення тілесних ушкоджень, зробили хуліганські дії, пов'язані з опором представникові влада, яка виразилася в нанесенні тілесних ушкоджень працівниками "Беркуту".
У залі судового засідання під час оголошення вироку також мало місце втручання в діяльність судді невстановленими особами.
Відмітимо, що згідно ч. 1 ст. 131 КПК заходи забезпечення карного виробництва застосовуються з метою досягнення дієвості цього виробництва.
Тимчасовий доступ до речей і документів і тимчасове вилучення майна передбачені в числі заходів забезпечення карного виробництва частиною 2 ст. 131 КПК. Згідно ч. 1 ст. 159 КПК тимчасовий доступ до речей і документів полягає в наданні стороні карного виробництва особою, у володінні якої знаходяться такі речі і документи, можливості ознайомитися з ними, зробити їх копії, у разі ухвалення відповідного рішення слідчим суддею, судом, вилучити їх (здійснити їх виїмку).
Таким чином, суд, частково задовольняючи клопотання, і надаючи слідчому доступ до інформації про дзвінки і SMS (без розкриття їх змісту), здійснених на певній території в певний час, надав слідчим можливість встановити осіб правопорушників.
|
Михайло Шуранов |
Для ЮРЛИГИ рішення про надання слідчому доступу до дзвінків і SMS абонентів прокоментував директор по корпоративних зв'язках "Київстар" Михайло Шуранов. Він відмітив, що "Київстар" строго захищає персональні дані своїх абонентів і абонентську інформацію, а також жорстко дотримує вимоги конфіденційності користування абонентами послугами зв'язку, їх номерів телефонів і так далі
"Згідно з чинним законодавством, єдина основа отримати від компанії таку інформацію - офіційне визначення слідчого судді в ході досудового розслідування, або суду, в ході судочинства. Ніяких інших виключень немає. Але якщо така ухвала офіційно виноситься, ми вимушені за законом його виконувати. Невиконання рішення суду, що набрав законної сили, є карним злочином"- пояснив М. Шуранов.
Пославшись на ст. 39 Закону "Про телекомунікації", він відмовився надати інформацію про виконання таких рішень, оскільки оператори зобов'язані не допускати розголошування організаційних і тактичних прийомів проведення оперативно-розшукових заходів.
Прес-служба "МТС" не відповіла на запит ЮРЛИГИ.
