Сьогодні в нашій країні найбільш актуальною темою є безстрокові акції протесту, що тривають на головних площах України. А останні події у Верховній Раді показали, що право на мирні збори і протести може бути обмежене не лише судом.
Нагадаємо, що київський "Євромайдан" функціонував незважаючи на встановлений Окружним адміністративним судом міста Києва заборона. Обмеження права на мирні збори було встановлене на період з 1 грудня 2013 року до 7 січня 2014 року постановою у справі № 826/19020/13-а. Юристи розкритикували це рішення, заявивши, що його неможливо виконати, адже "інші суб' єкти, які реалізують право на мирні зібрання" (вказані в резолютивній частині) не можуть бути суб'єктами відповідальності у розумінні Закону "Про старанне виробництво".
6 січня 2014 року Окружний адмінсуд продовжив ця заборона, встановивши, що усі суб'єкти, що реалізовують право на мирні збори, не можуть проводити заходи, використовувати гучномовці, автотехніку, плакати, встановлювати намети, сцени, навіси в центрі Києва з 8 січня по 8 березня 2014 року. Задовольняючи позовні вимоги Київської міської держадміністрації суд виходив з існування реальної небезпеки інтересам національної безпеки і громадського порядку.
Відмітимо, що згідно прийнятим 16 січня Верховною Радою змінам в Закон "Про судоустрій і статус суддів" і процесуальні закони про додаткові заходи захисту безпеки громадян (законопроект № 3879) умисне невиконання вироку, рішення, визначення, постанови судущо набрали законної сили або підлягають негайному виконанню, або перешкода їх виконанню - караються штрафом від 500 до 1 тис. НМДГ або позбавленням волі на термін від 2 до 4 років. Крім того, змінами передбачено, що у старанному документі, виданому за результатами розгляду адміністративних позовів суб'єктів владних повноважень про обмеження реалізації права на мирні збори в якості боржника вказуються тільки ті особи, які можуть бути ідентифіковані. Для набуття чинності Закон має бути підписаний Президентом.
У контексті цих рішень столичного суду варто згадати про постанову Луганського окружного адміністративного суд від 9 січня 2014 року у справі № 812/9282/13-а. Суддя Андрій Каюда відмовив у задоволенні вимог Константина Реуцкого до Луганської обласної держадміністрації, Луганської міської ради, Департаменту освіти і науки Луганської облдержадміністрації, Департаменту освіти і молоді Луганської міськради про визнання незаконним примуси його дитини до участі в мітингу, присвяченому святкуванню річниці звільнення Луганщини, організованому місцевою владою спільно з Партією регіонів. Позивач вказав, що для забезпечення масовості заходу обласним і міським департаментами освіти було видані накази, що зобов'язують школи і внз забезпечити присутність під час заходу школярів і студентів.
Суд визнав, що усі аргументи позивача засновані лише на припущенні про примусове залучення його сина до участі в політичному мітингу, а матеріали справи і пояснення відповідачів це спростовують, оскільки участь в акції була передбачено учбовим планом. Суд порахував, що мітинг не був політичною акцією і погодився з аргументами Луганської обласної держадміністрації, що громадяни, що є членами Партії регіонів, або що розділяють її ідеологію, як і інші партії або громадських організації, мали право з'являтися в громадських місцях з партійною і інший, не забороненою, символікою.
Правозахисний центр "Поступ", головою правління якого є К. Реуцкий, заявив, що вважає несправедливим це рішення і оскаржить його.
Вищий адміністративний суд
Розгляд позовів про порушення Верховною Радою процедури розгляду і ухвалення законів не відноситься до адміністративної юрисдикції
10 січня 2014 року ВАСУ відмовив у відкритті провадження у справі № 800/7/14 по позову Віталія Кличка до Верховної Ради відносно прийняття 24 жовтня 2013 року проекту Закону про внесення змін до Податкового кодексу відносно обліку і реєстрації платників податків (№ 2054а) і до Президента відносно підписання законопроекту. ВАСУ дійшов висновку, що позов В. Кличка про визнання дій і бездіяльності протиправними не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, оскільки вимоги, засновані на порушенні Верховною Радою встановленою Конституцією процедури розгляду і ухвалення законів, не відносяться до юрисдикції ВАСУ як судна першої інстанції.
Також суд відмітив, що акти, видані Президентом при здійсненні ним своїх дискреційних повноважень, дії з підписання закону, є предметом конституційної юрисдикції, тому не можуть бути оскаржені в суді загальної юрисдикції, зокрема, в адміністративному судіоскільки при цьому Президент України здійснює процедуру законодавчого процесу, а не управлінські функції.
Нагадаємо, 8 листопада 2013 року Президент підписав Закон № 657 - VII, згідно з яким особа, що має право проживання на території іноземної держави, вважається таким, що не проживає в Україні (зміни підпункту 170.11.1 пункту 170.11 ст. 170 Податкового кодексу).
Також відмітимо, що Центрвиборчком звернувся до Конституційного Суду з проханням роз'яснити визначення поняття "Проживання в Україні" відносно кандидата в Президенти і депутати.
Вищий господарський суд
Доповнений інформаційний лист "Про Законі "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом"
Господарським судам спрямовано лист № 01-06/1862/2013що вносить зміни в інформаційний лист № 01-06/606/2013. Зокрема, роз'яснено, що до обжалуемым визначень відносяться і визначення про відмову в прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство і про повернення заяви про порушення справи про банкрутство, а також визначення, що стосуються процедури досудової санації, а саме про: поверненні заяви про затвердження плану досудової санації; затвердженні плану досудової санації; відмові в затвердженні плану досудової санації. ВХСУ вказав, що враховуючи стислі терміни здійснення процесуальних дій в процедурі розпорядження майном боржника, суд у разі невиконання або неналежного (зокрема, несвоєчасного) виконання розпорядником майна своїх обов'язків (розгляд заяв кредиторів про грошові вимоги до боржника, аналіз фінансово-господарської діяльності боржника, проведення інвентаризації майна боржника і визначення його вартості і так далі) повинен по клопотанню комітету кредиторів, органу, уповноваженого управляти державним майном (для держпідприємств і підприємств, в статутному капіталі яких доля держвласності перевищує 50 %) або за власною ініціативою припинити повноваження розпорядника майна і призначити нового розпорядника майна відповідно до абзацу 4 частини 1 ст. 114 Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкротом".
Інші новини
На сайті омбудсмана відкритий розділ з практикою ЕСПЧ відносно інших держав
На сайті Уповноваженого ВР з прав людини відкритий новий розділ "Актуальна практика Європейського суду з прав людини відносно інших держав". Відповідно до ст. 17 Закону "Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини" практика Європейського суду є джерелом права. Така практика не обмежується тільки рішеннями суду у справах проти України.
Верховна Рада захистила суддів і членів їх сімей
11 січня 2014 року голова ВСУ Ярослав Романюк звернувся до правоохоронних органів з вимогою вжити невідкладні заходи для забезпечення нормального функціонування судових органів, надійного захисту здоров'я і життя суддів і членів їх сімей. А вже 16 січня, на скандальному засіданні Верховно Радою були внесені зміни у Закон "Про судоустрій і статус суддів", якими забезпечуються додаткові гарантії незалежності суддів (заборонено розголошування відомостей про місце проживання судді і інших персональних даних про нього; устаткування житла охоронною і протипожежною сигналізацією за бюджетні кошти і т. д.). Голова Апеляційного суду Івано-Франківської області Надія Стефанив вважає, що прийняті зміни забезпечуючи додаткові гарантії незалежності суддів, одночасно виступають важливою передумовою для повнішої реалізації громадянами доступу до правосуддя і судового захисту ними своїх прав.
Позитивні моменти в спішно ухваленому Законі відмітив і Голова Вищого кваліфікаційно-дисциплінарній комісії адвокатури Валентин Загария.
Верховний Суд підтвердив право адвокатських об'єднань на застосування спрощеної системи оподаткування
Колегія суддів Судової палати у адміністративних справах ВСУ, розглянувши справа № 21-302а13 за позовом Адвокатського об'єднання "Адвокатський Будинок" до ДПІ в Печерському районі м. Києва дійшла висновку, що адвокатське об'єднання, створене відповідно до Законом "Про адвокатуру" як суб'єкт господарювання, діяльність якого спрямована на отримання прибутку і підпадає під ознаки підприємницькою, мало право, за умови відповідності встановленим пунктом 1 Указу Президента № 727/98 вимогам, перейти на спрощену систему оподаткування, обліку і звітності.
