Верховний Суд вважає, що за оформлення закордонного паспорта треба платити тільки держмито
Більше усіх в частині ухвалення резонансних рішень відрізнилися адміністративні суди. Так, Вищий адміністративний суд (далі - ВАСУ) ніяк не міг визначитися, чи законно стягувати з громадян, бажаючих отримати закордонний паспорт, оплату послуг з його оформлення і вартість бланка (про рішення № До/800/10107/13 читайте тутпро рішення № До/800/12944/13 (До/800/14187/13) - тут). Верховний Суд України (далі - ВСУ) поставив точку і вказавщо міграційна служба не має права вимагати сплати додаткових до держмита платежів (постанова від 3 грудня 2013 року № 21-416а13 і постанова від 17 грудня № 21-441а13).
Суд визначає боржниками в старанному виробництві "Будь-яких осіб"
У кінці року юридичну громадськість розвеселили рішення судів, згідно з якими боржниками в старанному виробництві виступає необмежене коло осібщо є юридичним нонсенсом. Так, незважаючи на два рішення Європейського суду з прав людини (справа "Веренцов проти України" і "Шмушкович проти України") у яких було встановлено порушення Україною свободи мирних зборів у зв'язку з їх забороною у разі неповідомлення за 10 днів, Окружний адміністративний суд міста Києва 30 листопада 2013 року виніс постанова у справі № 826/19020/13-а яким заборонив мирні збори з 1 грудня 2013 року по 7 січня 2014 року у центрі Києва.
Нагадаємо, головним аргументом ЕСПЧ була відсутність чіткого законодавства в цій області: різні суди застосовують те Указ Президії Верховної Ради СРСР від 28 липня 1988 року № 9306 - XI "Про порядок організації і проведення зборів, мітингів, вуличних ходів і демонстрацій в СРСР", то рішення органів місцевого самоврядування, то засновують свої рішення тільки положеннями ст. 39 Конституцій. Ці джерела права взаємовиключають один одного, оскільки висувають протилежні вимоги до організаторів зборів. ЕСПЧ вказав на необхідність прийняття нового законодавства, яке б встановило однаковий порядок проведення мирних зборів.
Забороняючи мирні збори, київський адмінсуд виходив з міркувань безпеки людей, а також вказав, що організатори мітингів, серед яких були партії "Батькивщина" і "Удар", повідомили КМДА про проведення мітингів пізніше, ніж за 10 днів до акції. Цим вони порушили положення Порядку організації і проведення в м. Києві недержавних масових громадських заходів політичного, релігійного, культурно-просвітницького, спортивного, видовищного і іншого характеру, повідомлення, що встановлюють необхідність, про мирні збори в 10-денний термін і реквізити такого повідомлення (зокрема, наявність підпису організаторів).
Це рішення адмінсуду є примітним оскільки його резолютивна частина складена таким чином, що його неможливо виконати. Адже заборона встановлена для В "Батькивщина", Володимира Чемериса, Євгенії Закревской, Михайла Лебедя, Михайла Каменева, депутатській фракції Політичної партії "УДАР", а також інших суб'єктів, що реалізовують право на мирні збори. Нагадаємо, що виконувати судове рішення зобов'язані ті особи, які прямо вказані в нім як відповідачі.
Це - не єдине рішення київського суду, яке, як стверджують юристи, неможливо виконати. Так, 4 грудня 2013 року Печерський районний суд міста Києва ухвалив визначення про забезпечення позову у справі № 757/26800/13-ц шляхом встановлення заборони будь-яким особамокрім працівників підприємства "Господарське управління Федерації профспілок України" і ТОВ "Стиверс", знаходитися в приміщеннях Федерації профспілок. Суд зобов'язав усіх осібокрім вищезгаданих, звільнити ці приміщення. Тобто, фактично, суд знову визнав боржниками в старанному поизводстве "Будь-яких осіб".
Європейський суд з прав людини
2013 рік - рекордний по сумі компенсації (27 млн євро), яку за рішенням ЕСПЧ повинна виплатити Україна компанії "Агрокомплекс". 25 липня 2013 року був розглянутий відкладений ще в 2011 році питання про присудження справедливого розміру сатисфакції у справі "Агрокомплекс" проти України" . ЕСПЧ порахував, що був порушений пункт 1 ст. 6 Конвенцій - у зв'язку з відсутністю безсторонності і незалежності національних судів, які розглядали справу, з огляду на те, що з боку керівництва Вищого арбітражного суду здійснювався відкритий вплив на хід судового процесу у справі, що суперечить принципу судової незалежності. Європейський суд також встановив порушення принципу юридичної визначеності, у зв'язку з тим, що перегляд остаточного судового рішення і, як наслідок, зменшення суми заборгованості був здійснений лише на тій основі, що з цим рішенням не були згодні державні органи.
Серйозні наслідки для України очікувалися у зв'язку з прийнятим 9 січня 2013 року ЕСПЧ рішенням у справі "Олександр Волков проти України"яким суд зобов'язав нашу країну відновити на посаді екс-суддю ВСУ Олександра Волкова і виплатити йому 18 тисяч євро компенсації. Ця справа викриває серйозні системні проблеми у функціонуванні судової системи України. Зокрема, встановлені в справі порушення свідчать про те, що система залучення суддів до дисциплінарної відповідальності не організована способом, що припускає достатню відособленість судової влади від інших гілок влади. Більше того, ЕСПЧ вважає, що вона не забезпечує відповідних гарантій захисту від зловживань дисциплінарними заходами, які шкодять суддівській незалежності, що є найважливішою складовою ефективного функціонування демократичного суспільства. Суд вважає, що Україні необхідно вжити заходи, спрямовані на реформування системи залучення суддів до дисциплінарної відповідальності. Вони повинні включати внесення змін до законодавства відносно реструктуризації інституціональної бази системи і розробки форм і принципів послідовного застосування законодавства в цій сфері. Важливим моментом також є визнання ЕСПЧ, що п'ята палата ВАСУ, свого часу створена і сформована за рішенням голови ВАСУ Олександра Пасенюка (який обіймав свою посаду без законних підстав, оскільки термін його повноважень на той момент закінчився), працювала незаконно. Відповідно, усі рішення, які вона на той час приймала, не законні.
Права власників квартир у багатоповерхівках
Цікавими є і рішення вищих судів, що стосуються загальної власності жителів багатоквартирних будинків. Так, згідно з визначенням від 2 жовтня 2013 року у справі № 2а-15015/12/2670 (До/800/20281/13 (До/800/20416/13) ВАСУ вважає, що вибране КМДА підприємство може розміщувати рекламу в ліфтах київських багатоповерхівок, якщо судами не буде встановлено, чим спірне розпорядження КМДА, що стосується розміщення реклами у будинках, порушує право позивачки на володіння, користування і розпорядження ліфтом у будинку: як проведення інвестиційного конкурсу із залучення інвестора до розміщення реклами в ліфтах житлових будинків комунальної власності міста Києва вплине на обмеження прав позивачки Надії Добриновой. Нагадаємо, що згідно з рішеннями Конституційного Суду № 4-рп/2004 і № 14-рп/2011 квартировладельцы є співвласниками усіх допоміжних приміщень у будинку, а значить розпоряджатися ними могту тільки вони на підставі консенсусного рішення. Детальніше: Ім'ям України : загадковий "баланс інтересів" жителів багатоквартирних будинків.
У свою чергу ВСУ, на засіданні судових палат у цивільних і господарських справах 30 жовтня 2013 року, при розгляді справи № 6-59цс13 вирішив, що мешканці багатоквартирних будинків повинні платити за комунальні послуги, навіть якщо факт їх надання не доведений. Також суд вказав, що відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг само по собі не може бути основою для звільнення споживача від оплати послуг у повному об'ємі. Детальніше: Ім'ям України : узаконена оплата ненаданих комунальних послуг .
Присуджена пасажирові потягу "Интерсити+" компенсація
Ще в одній суперечці з державою юрист відсудив у "Укрзализныци" різницю у вартості квитків, які він вимушений був купити із-за поломки потягу "Интерсити+", що спрямовувалося з Харкова в Київ. Апеляційний суд міста Києва вказав, що аргументи "Укрзализныци" про ненадання позивачем засвідченого акту начальника потягу не можуть бути основою для відмови в стягненні різниці вартості квитківоскільки такий акт позивач не отримав не зі своєї вини, а з вини працівників потягу. Детальніше: Ім'ям України : суд ухвалив відшкодувати збиток пасажирові потягу Hyundai .
Студенти відсудили собі "червоні" дипломи
Цього року відрізнилися і студенти юридичного факультету. 9 апряеля 2013 року Київський апеляційний адміністративний суд розглянув справа № 2а-9654/12/2670 і зобов'язав Київський національний університет ім. Т. Шевченка видати колишнім студенткам дипломи встановленого державного зразка про вищу освіту за фахом "Правознавство" і привласненні кваліфікації фахівця правознавства з відмінністю. Студенткам з формальних міркувань були видані дипломи без відмінності, з чим вони не погодилися, і зуміли відстояти свою позицію в суді.
Про інші цікаві рішення 2013 року читайте в рубриці ЮРЛИГИ "Ім'ям України"а також розділі "Судова практика".
Марина Ясинская
