Конституційний Суд України
Роз'яснені норми про виплату держслужбовцям грошової допомоги у разі виходу на пенсію
28 листопада 2013 року КСУ оприлюднив рішення по конституційному зверненню З. Пастух відносно офіційного тлумачення положення ч. 13 ст. 37 Закону "Про державну службу" в системному зв'язку з положеннями п. 2 ч. 1, ч.2 ст. 40 КЗоТ, ст. 21 Закону "Про основні принципи соціального захисту ветеранів праці і інших громадян похилого віку в Україні". Вказано, що грошова допомога у розмірі 10 місячних посадових окладів виплачується держслужбовцеві за умови виходу на пенсію з посади держслужбовця і наявності страхового стажу, у тому числі стажу держслужби не менше 10 років. Ніяких додаткових умов для виплати грошової допомоги державному службовцеві у разі виходу його на пенсію в ч. 13 ст. 37 Закону про держслужбу не встановлено.
Організації колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (чи) суміжних прав, утворені відповідно до ч. 2 ст. 47 Закону "Про авторське право і суміжні права", не звільняються від сплати судового збору у разі звернення до суду із заявами про захист прав і інтересів інших осіб
3 грудня 2013 року обнародувано прийняте 28 листопада рішення по конституційному зверненню асоціації "Будинок авторів музики в Україні" відносно офіційного тлумачення положень п. 7 ч. 1 ст. 5 Закону "Про судовий збір" у взаємозв'язку з положеннями п. "г" ч. 1 ст. 49 Закону "Про авторське право і суміжні права".
КСУ вказав, що від сплати судового збору звільняються тільки державні органи і державні підприємства, установи і організації, які звернулися до суду із заявами про захист прав і інтересів інших осіб у випадках, передбачених законодавством.
Верховний Суд України
Плата за приєднання до електромереж здійснюється згідно з нормативно-правовим актом, діючим на момент укладення договору
4 грудня 2013 року, розглянувши справа № 6-132цс13предметом якого була суперечка про стягнення заборгованості за договором про приєднання до електричних мереж, ВСУ вказав, що грошове зобов'язання, передбачене договором, не може бути припинене у зв'язку з втратою сили нормативно-правового актузгідно з яким було проведено нарахування розміру такого зобов'язання за договором, оскільки такий нормативно-правовий акт був діючим на момент укладення договору і виникнення у сторін прав і обов'язків.
Зобов'язання ФОП за договором іпотеки у разі його припинення залишаються за ним як за фізособою
Розглянувши справа № 6-125цс13предметом якого була суперечка про визнання припинення зобов'язання за іпотечним договором, ВСУ дійшов висновку, що у разі припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) його зобов'язання по укладених договорах не припиняються, а залишаються за ним як фізичною особоюоскільки фізособа не перестає існувати. ФОП відповідає по своїх зобов'язаннях, пов'язаних з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном. Суд вважає, що оскільки основне зобов'язання за кредитним договором не припинилося, тому немає підстав для припинення і іпотеки.
Заміна стягувача в старанному виробництві в результаті заміни кредитора в зобов'язанні є правомірною
Постановою від 20 листопада 2013 року в справі № 6-122цс13 ВСУ відмовив боржникові в задоволенні його заяви про перегляд визначення Вищого спеціалізованого суду по розгляду цивільних і кримінальних справ від 10 червня 2013 року Предметом оскарження в цій справі було визначення суду першої інстанції про заміну стягувача АТ "Укрсиббанк" на ПАО "Дельта Банк" внаслідок поступки права вимоги до боржника-позичальника. Суперечка між банками і боржником зводилася до можливості вважати правонаступником того кредитора, який придбав за договором цессии право вимоги до боржника.
Андрій Тригубадвокат АТ "Адвокатська контора "Скляренко і партнери"пояснив, що це рішення ВСУ підтверджує відсутність формальних перешкод для фінансових установ, які готові придбати проблемні кредитні портфелі інших учасників ринку фінансових послуг. "Можна припустити, що надалі цією правовою позицією ВСУ активно користуватимуться банки і факторингові компанії"- вважає юрист. За його словами суд вказав на необхідність ширшого тлумачення поняття "правонаступництво", до якого можна віднести і поступку права вимоги. Фактично суд вказав на помилковість звуження розуміння цієї категорії тільки до спадкоємства або припинення юридичної особи шляхом злиття, об'єднання, розділу, перетворення або ліквідації.
А. Тригуб також відмітив, що ця постанова була прийнята на підставі нової редакції Закону "Про старанне виробництво", яка набула чинності 9 березня 2011 року, що значно підвищує актуальність виводів суду.
"На мій погляд, практика судів відмовляти в заміні стягувача по старанному виробництву, який придбав права вимоги до боржника, істотно обмежувала застосування важливого інституту права - заміна сторони в зобов'язанні"- зробив висновок адвокат.
Вищий господарський суд України
28 листопада 2013 року відбулося засідання секції першої і другої судових палат Науково-консультативної ради при Вищому господарському суді України. На засіданні обговорювалися найбільш спірні питання, що виникають при вирішенні корпоративних суперечок. Зокрема, стосовно того, чи можуть корпоративні права бути предметом запоруки, члени ради вважають, що предметом запоруки може бути доля в суспільстві, а не корпоративні права. Оскільки корпоративні права включають, окрім майнових, ще і немайнові, особисті права. Але в той же час слід враховувати, наскільки таку долю можна юридично і фактично виділити. Детальніше про хід засідання : Суддів госпсудів чекають роз'яснення про корпоративні спори.
Законопроекти
Конституційному суду України можуть надати право вказувати на преюдиціальність його рішень
3 грудня 2013 року Сергій Кивалов і Володимир Макеенко зареєстрували законопроект № 3721 про внесення змін до Закон "Про Конституційний Суд України" відносно удосконалення правового статусу, організації і порядку діяльності КСУ.
Зокрема, пропонується закріпити за КСУ повноваження за поданням укладень про відповідності законопроектів про внесення змін до Конституції вимогам ст. 157 і 158 Основного Закону України і про порушення ВР АР Крим Конституції або законів України. Також Закон пропонується доповнити главами 17 і 18 відносно порядку їх розгляду.
Крім того, з метою раціональнішої обробки конституційних звернень пропонується внести в ст. 39, 42 Закони зміни, які на законодавчому рівні дозволяли б Секретаріату КСУ повертати заявникам клопотання, яке явно не відповідають вимогам Закону. Закони і інші правові акти ВР України, акти Президента України, акти Кабінету Міністрів України, правові акти ВР АР Крим, або їх окремі положення визнані неконституційними втрачають силу з дня прийняття Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність.
"Український Кредитно-банківський Союз" виступив проти позбавлення юрособ права на відновлення терміну позовної давності
Асоціація "Український Кредитно-банківський Союз" звернулася до Національного банку України відносно неприйнятності змін до Цивільного кодексу, передбачених законопроектом № 2610а (відносно уточнення підстав для відновлення терміну позовної давності). Пропонується право на відновлення терміну позовної давності пропонується залишити виключно за громадянами. Юридичні особи такого права будуть позбавлені. На думку експертів УКБС, вимоги законопроекту звужують права юридичних осіб на захист законних прав і інтересів, значно обмежують можливості банків в поверненні виданих кредитів, а також перешкоджатимуть повному і усебічному розгляду конфліктних питань і винесенню судом справедливого рішення.
Інші новини
30 листопада 2013 року Окружний адміністративний суд міста Києва виніс постанова у справі № 826/19020/13-а, яким заборонив мирні збори в центрі Києва. Юристи стверджуютьщо у відповідності чинним законодавством це рішення неможливо виконати. Постанова вже оскаржена Олександром Билоусом. Він закликає усіх охочих наслідувати його приклад і скористатися складеною їм формою апеляційної скарги.
3 грудня 2013 року Шевченківський районний суд міста Києва обрав запобіжний захід у вигляді арешту на два місяці дев'яти підозрюваним, яким інкримінується участь в масових безладах біля Адміністрації Президента 1 грудня 2013 року. Як повідомляє прес-служба прокуратури міста Києва такі рішення були прийняті внаслідок розгляду клопотання слідчого в карному виробництві, відкритому по ч. 1 ст. 294 Карні кодекси (Масові безлади, що супроводжувалися насильством, опором представникам влади із застосуванням зброї або інших предметів, які використовувалися в якості зброї).
"Встановлено, що 1 грудня під час акції біля будівлі Адміністрації Президента України на вул. Банковій, вказані особи, використовуючи гумові палиці, палиці і сльозоточивий газ, провокували зіткнення з міліціонерами, наносили їм тілесні ушкодження, а також підбурювали інших учасників мітингу на порушення громадського порядку. Також учасниками безладів були пошкоджені металеві конструкції, які використовувалися співробітниками міліції для стримування агресивно налагоджених мітингуючих. Слід зазначити, що для здійснення безладів і нападу на працівників міліції зловмисники заздалегідь підготували екіпіровку для власного захисту, а саме бронежилети, шоломи і захисні щитки. У деяких з них вилучені матеріали для виготовлення "коктейлів Молотова", пневматична зброя, ножі і газові балончики. Крім того, участь підозрюваних в масових безладах підтверджується іншими наявними у слідства доказами, зокрема фото- і відеоматеріалами"- вказала прокуратура.
