Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

ЮрWeekend: "Адвокат повинен уміти за себе постояти"

29 березня 2013, 10:00
462
1
Автор:
Реклама

Чи часто ви ловили себе на думці про те, що вибрана одного разу професія раз і назавжди залишає незгладимий слід на усьому вашому житті - на вашому оточенні, звичках, сприйнятті зовнішнього світу і інших аспектах внутрішньої свідомості? Дійсно, усі ми нерідко стаємо заручниками своєї професії - робота впливає не лише на наш спосіб життя, але і на образ нашого мислення за межами офісу. Вирватися за ці рамки людині буває досить складно, особливо консервативному юристові, чий образ буквально виліплений "крилатими стереотипами". Ненормований робочий день, хронічне недосипання, відсутність здорового живлення і регулярних фізичних вправ… Зовні дипломатичний, інтелігентний, скрупульозний в дрібницях, іноді нав'язливий і дійшлий… Діловий костюм, біла сорочка, гламурні аксесуари, дорогі девайсы від Apple, корпоративний знімок з руками навхрест… Звичайно, не усіх юристів поставиш в один ряд, проте, погодитеся, що спілкуючись між собою, ми так часто знаходимо багато схожого.

На щастя, серед юристів зустрічаються люди яскраві і неординарні, такі, що виділяються з натовпу "олов'яних солдатиків" юридичного бізнесу і адвокатури. З одним з них ми познайомимо вас сьогодні в нашій рубриці "ЮрWeekend". Зайшовши одного разу у боксерський зал, досвідчений юрист-судебник Олена Перцова зрозуміла, що віднині це серйозно і надовго. Втім, друзі і колеги сприйняли нове захоплення адвоката неоднозначне…

Олена, напевно це питання часто ставлять Вам усі близькі люди, знайомі і колеги по роботі. І напевно у Вас давно сформована чітка і ясна відповідь. Жінка, юрист, адвокат… Звідки виник інтерес до такого незвичайного захоплення?

- Мій інтерес до боксу виник несподівано не лише для оточення, але і для мене самій. Багато моїх знайомих займаються подібними видами спорту : джіу-джитсу, тхэквондо, караті і т. п., проте я не могла припустити, що коли-небудь поповню їх ряди. Більше того, до жовтня минулого року до спорту я не мала ніякого відношення. Змінилося усе після бесіди з одним близьким другом. Будучи боксером, він з таким захватом розповідав про свої тренування, що я теж вирішила спробувати. Благо, боксерський зал знаходиться в п'яти хвилинах від офісу. Після першого ж тренування питання про те, чи варто продовжувати заняття, був знятий.

Чим саме сподобалося перше тренування? Які очікування вона виправдала і які сюрпризи принесла?

- Перше тренування я, швидше, спостерігала. Як людини, далекої від боксу, мене цікавило абсолютно усе: розминка, спаринги, спілкування тренера з хлопцями. Надалі я усвідомила, що типова жіноча асоціація "бокс - це бійка, але на рингу" не має до реальності ніякого відношення! Тепер я знаю, що бокс - це колосальна праця, що вимагає як фізичної, так і моральної витримки. Більше того, для цього виду спорту потрібно емоційний спокій і уміння тримати себе в руках за будь-яких обставин.

Чи пам'ятаєте Ви той момент, коли нарешті наважилися переступити поріг залу і приступили до занять?

- О, цей день я точно не забуду! Зібравши в кулак усю волю, пересиливши усе комплексиуперше в зал я зайшла в середині жовтня минулого року. Запам'яталися перші відчуття: дикий страх того, що мене не приймуть тренер і група, адже крихка дівчина в діловому костюмі, за моїм переконанням, явно не вписувалася в колектив і могла викликати лише саркастичні смішки. На мій подив і радість, цього не сталося. З першого ж тренування хлопці і тренер підтримували мене в усьому, за що я їм дуже вдячна.

Окрім страху бути неприйнятою в чоловічому колективі, які ще сумніви заважали зробити перший крок? Яку мету ставили перед собою спочатку, збираючись в зал?

- Спочатку були сумніви, чи зможу я за відсутності фізичної підготовки витримувати ритм групи. Чесно признаюся, досі це виходить не завжди - позначається відсутність спорту упродовж багатьох років. Але у будь-якому випадку зупинятися я не збираюся, оскільки для мене бокс - це задоволення, а не мета довести що-небудь таким, що оточує.

Що говорять колеги по роботі? Чим відрізняється реакція знайомих чоловіків і жінок на ваше хобі?

- Переважну більшість близьких і колег до мого хобі відносяться з сарказмом. Особливо це відчувалося на самому початку - такої кількості підколовши і знущань я не чекала. При цьому, як не дивно, найбільше критики звучало від чоловіків. На їх думку, жінкам у боксі не місце. З часом я навчилася не помічати негативні висловлювання - для мене куди важливіше власні відчуття і те задоволення, яке я отримую від тренувань.

Чим саме допомагають Вам в роботі і повсякденному житті силові тренування? Яку користь психологічного характеру приносить Вам це захоплення?

- Бокс допомагає абстрагуватися від зовнішнього світу на всі сто процентів. Під час занять потрібна повна віддача і концентрація, так що часу думати про щось інше просто не залишається. А говорити про накопичений за день негатив не бачу сенсу - як і будь-який інший вид спорту, бокс вбирає його за лічені хвилини.

Тобто, виходячи із залу, згадувати про проблеми на роботі вже немає сил?:)

- Потім стовідсотково відпрацьованого тренування сил вистачає лише на те, щоб дістатися до ліжка! Але і це не завжди виходить - буває, необхідно повернутися в офіс і закрити робочі питання.

Які зміни внутрішнього характеру Ви помічаєте за собою внаслідок заняття боксом? Як це відбивається на Вашій повсякденній роботі? Як заняття боксом поєднуються з Вашим діловим стилем життя?

- Не думаю, що заняття боксом кардинально вплинули на мій характер і стиль життя. Єдина очевидна зміна торкається мого суботнього проведення часу - якщо раніше уранці я могла прокинутися тільки заради термінового робочого питання, то тепер такий ранок починається з тренування.

По спеціалізації Ви - юрист-судебник. Напевно щодня спори, розбіжності, конфлікт інтересів, протистояння з опонентами в суді, спілкування з працівниками судового апарату… Чи вплинула якось робота на вибір заняття силовим видом спорту?

- Як не дивно, але усе вищеперелічене жодним чином не стало причиною для вибору такого жорсткого виду спорту. Проте між адвокатурою і боксом можна провести багато паралелей. Перша асоціація - це різні кути рингу, в яких працюють як адвокати, що представляють протилежні сторони, так і боксери, що змагаються між собою. І у адвокатурі, і у боксі існують свої прийоми і правила гри, техніка, тактика і стратегія. Більше того, як говорить мій тренер, для заняття боксом потрібно три речі: мотивація, розум і інтелігентність. Думаю, це з точністю можна сказати і про адвокатуру.

Як завжди проходить тренування Олени Перцевої у боксерському залі? Чи обмежуєтеся Ви боксерськими снарядами або вже берете участь в спарингах на рингу?

- Будь-яке боксерське тренування починається із загальної розминки. Далі за завдання ставить тренер. На сьогодні до повноцінних спарингів на рингу я ще не готова - для цього необхідно освоїти техніку боксу. А якщо врахувати, що спортом я почала займатися нещодавно, це займе певний час. Але, сподіваюся, незабаром я все-таки почну боксувати в парах. Правда, існує одна об'єктивна проблема - в моїй групі доки немає дівчини-боксера, з якою я могла б тренуватися. Поки доводиться час від часу спарринговать з хлопцями-новачками.

Значить, існує вірогідність того, що на зустріч з клієнтом або до суду Ви коли-небудь прийдете з гематомою під оком?

- Така вірогідність, зрозуміло, існує. Але у будь-якому випадку до травм я готова - без цього неможливий будь-який вид спорту.

Говорять, що добро має бути з кулаками. А чи має бути з кулаками адвокат?

- Вважаю, що і адвокатові, і боксерові необхідно уміти за себе постояти. Проте дуже важливо не забувати про етику взаємин з опонентами. Будь-який поєдинок повинен проходити у рамках встановлених правил, а "удари нижче за пояс" не вітаються.

Залиште коментар
Увійдіть щоб залишити коментар
Увійти
Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях

Схожі новини