Андрій, розкажіть про специфіку роботи юриста футбольного клубу. Які питання доводиться вирішувати? Зокрема, якими аспектами займаєтеся особисто Ви і з яким блоком питань виникають найбільші труднощі?
- Безумовно, тут є своя специфіка, що вимагає певних навичок і знань. Я концентруюся на найважливішому для клубу аспекті - це усе, що пов'язано безпосередньо з футболістами, починаючи від купівлі і закінчуючи контрактними спорами в судах усіх інстанцій, а також включаючи Спортивний арбітражний суд в Лозанні, Швейцарія.
Складно було адаптуватися до роботи у футбольному клубі? Адже до цього Ви працювали у банку.
- В мій адаптаційний процес входила згадка давно забутого англійського, а також досягнення міжнародного спортивного права на практиці. Я тут нещодавно випадково зустрів декана юридичного факультету Донецького університету і поставив йому питання: Чи "є спортивне право"? Він відповів, що немає такого. На мою думку, якщо існує аграрне право, то чому не може бути спортивного? Само право включає не так вже багато норм, розібратися, я думаю, можна. Але перший час було досить дивно, що порадитися ні з ким, як вирішив - так і роби. З часом потрібні контакти, звичайно, з'явилися.
На одній із зустрічей юристи відмічалищо в українському законодавстві немає позначення термінів "трансфер", "трансферні платежі". Чи впливає це якось на роботу юриста, чи створює додаткові проблеми?
- У своїй роботі я не випробовував особливих складнощів з цим. Усе, що необхідно, можна визначити в контракті. Проте у сфері обліку і оподаткування було б набагато більше ясності, якби ці поняття існували. Один бухгалтер розуміє перехід футболіста як товар, інший - як послугу. У Податковому кодексі нічого немає про платний трансфер працівників і про те, як розглядати компенсацію за такий перехід. Особливо це актуально для правил оподаткування податком на додану вартість.
Якщо перехід футболіста з іноземного клубу до нас або навпаки регулюється іноземним правом, то як бути, коли футболіст переходить з клубу в клуб усередині країни? І яка регламентація "оренди" футболістів?
- Міжнародні переходи футболістів регулюються трансферним контрактом і Правилами ФИФА "Про статус і трансфер футболістів". Внутрішні трансфери, включаючи "оренду", врегульовані нормами Федерації футболу України. Я думаю один Закон про спорт і сучасніший Трудовий кодекс було б цілком досить. У цих нормативних актах можна врегулювати права і обов'язки суб'єктів, залучених в професійний і любительський спорт, а також гарантувати права працівників - професійних спортсменів. Решту треба залишити на відкуп спортивним федераціям, асоціаціям.
ФК "Шахтар" днями обзавівся колишнім гравцем "Металіста" Тайсоном. Розкажіть, як вирішуватиметься питання оподаткування такого переходу. Зокрема, неодноразово відзначалося, що саме з оподаткуванням пов'язані найбільші проблеми, чи це так?
- В обнародуваній сумі трансферу (еквівалент 20 млн. доларів) ФК "Шахтар" заплатив ФК "Металіст" податок на додану вартість. Відповідно, у ФК "Металіст" виникнуть податкові зобов'язання перед бюджетом. На початку угоди відбулося обговорення того, за чий рахунок буде сплачений ПДВ. У результаті сторони погодилися з тим, що в суму трансферу ПДВ вже включений.
Які самі незвичайні умови доводилося вписувати в договір з футболістом або членом тренерського штабу?
- Та усе, загалом, досить стандартно і зазвичай. Є своя специфіка, наприклад: заборона на зайву вагу, а також заборона турбувати дня, застосовувати цілий список речовин, віднесених до допінга, і т. д.
Наскільки "адекватне" наше трудове законодавство для його застосування до спортсменів? У час інтерв'ю з И. Скоропашкиным він висловив думку, що в деяких питаннях КЗоТ досить лояльний до футболістів і не справедливий до клубів. Але в той же час досить важко звільнити футболіста, якщо він починає саботувати - просто сидить на крамниці. Як Ви думаєте?
- Багато в чому згоден з Іллею Скоропашкиным. КЗоТ у нас ще "радянський" і дуже лояльний до працівників. З іншого боку, КЗоТ взагалі не адаптований під сучасний професійний спорт. Під час його написання навряд чи автори могли врахувати, що з часом деякі працівники на ринку праці стануть також товаром і виникне необхідність у виплаті компенсацій (трансферних сум) колишньому працедавцеві за перехід такого працівника. КЗоТ також не регулює ситуацію відшкодування збитків працедавцеві, від якого пішов такий цінний працівник. Дуже дорогий футболіст може раптом вирішити кинути грати у футбол, незважаючи на наявність контракту. Що в цьому випадку говорить КЗоТ України? Працедавець може його звільнити за прогули. Насправді мета працедавця або зберегти футболіста, або компенсувати собі збитки, понесені у зв'язку з придбанням цього футболіста. Працедавцеві треба повернути оборотні кошти.
Чи не вважаєте Ви, що установка ліміту на легіонерів є дискримінацією? Адже по факту це обмеження на трудову діяльність для іноземного футболіста.
- Я вважаю, що ліміт - неефективна міра. Тільки на перший погляд він допомагає просуванню українських футболістів. Якщо копнути глибше, ліміт тільки шкодить. У Європейському Союзі практика встановлення лімітів на легіонерів була зупинена ще в 1995 році рішенням Європейського суду (European Court of Justice) у справі Босмана". Норма стосовно ліміту була визнана такою, що суперечить Римському Договору (Договору про створення ЄС). Потім схожі норми про вільне переміщення робочої сили, що частенько містяться в двосторонніх конвенціях між державами, також стали предметом розгляду Європейського суду. І знову суд визнав ці обмеження між країнами - учасницями конвенції незаконними (див. справу російського футболіста Ігоря Симутенкова проти Міністерства освіти Іспанії).
Які пропуски в українському законодавстві створюють найбільший дискомфорт? Або ж досить футбольних "законів"?
- Потрібний новий КЗоТ. Старий себе повністю зжив. У іншому спортивні асоціації є самодостатніми і саморегулируемыми організаціями.
Вам простіше було відстоювати інтереси клієнта в звичайному суді або ж виступати перед дисциплінарним комітетом Федерації футболу / мати справу з FIFA / вирішувати питання в Спортивному арбітражі в Лозанні?
- Звичайно, в Спортивному арбітражі і у ФИФА вести справи простіше. Ти можеш з великою вірогідністю припустити, яким буде рішення суду і, відповідно, запропонувати вирішення проблеми своєму працедавцеві. У загальному суді це іноді неможливо, юрист стає даремний керівникові, оскільки не може відповісти, що буде, якщо звернутися до суду.
Чи доводилося вирішувати спори з футболістами / тренерами на рівні судів загальної юрисдикції?
- Ні. Краще б і не припало.
Представимо ситуацію, що банкротує деякий футбольний клуб. Футболісти тоді розподіляються як активи? Чи це просто один з приводів для припинення контракту з футболістом?
- Це швидше питання теоретичного плану, чим практичного. Оскільки якщо стане відомо, що клуб - банкрот, трудові контракти футболістів будуть припинені. Тому навряд чи хтось стане платити гроші в такій ситуації, а, швидше, дочекається моменту припинення і підпише свій контракт після того, як футболістові буде наданий статус вільного агента. Крім того, права на футболіста не можна продати без його згоди, тому розпорядження таким активом дуже обмежене.
Розмовляла Наталія Шныр, журналіст сайту ЮРЛИГА.
