Як відомо, з 1 січня набуде чинності новий Закон "Про зайнятість населення", що став одним з найсуперечливіших законодавчих актів поточного року. З одного боку, документ спрямований на боротьбу з безробіттям і дискримінацією у сфері зайнятості, сприяє працевлаштуванню молодих фахівців, інвалідів, самотніх батьків. З іншою ж, реалізація Закону може заподіяти масу незручностей працедавцям і фірмам, що надають послуги у сфері працевлаштування. Зокрема, бізнес чекають нові квоти по працевлаштуванню, а також перевірки їх виконання. А рекрутинговые компанії і зовсім зіткнуться з новими правилами гри на ринку зайнятості…
Керівник юридичного департаменту HeadHunter Україна Ганна Воеводина |
Як готується ваше підприємство до набуття чинності нового Закону про зайнятість? Які завдання були поставлені керівництвом перед кадрами, юридичною службою і іншими відділами?
- Почати розмову хотілося б з того, що Міжнародний кадровий портал HeadHunter Україна завжди керується не лише положеннями законодавства, але і такими принципами, як соціальна відповідальність, нормальна ділова практика, лояльне відношення до своїх клієнтів. Нам набуття чинності Закону "Про зайнятість населення", як і свого часу набуття чинності Закону "Про захист персональних даних", зовсім нічим не загрожує.
Що ж до вимог, які пред'являтимуться до усіх компаній, сприяючих працевлаштуванню, так це - наша соціальна місія. Хочу відмітити, що усі обов'язки, прописані в ст. 36 Закону "Про зайнятість населення", ми вже і так виконуємо, звичайно, окрім тих, які на даний момент реалізувати не можемо унаслідок відсутності правових механізмів, які мають бути розроблені і затверджені законодавцем у виконання Закону.
Чи зміниться порядок пошуку нового персоналу на українських підприємствах з набуттям чинності Закону?
- Не думаю, що Закон істотно змінить принципи підбору нового персоналу в українських компаніях. Усі його норми висмоктані з пальця і мало кому допоможуть або особливо перешкодять.
Ті, хто писав Закон, на мою думку, взагалі мають дуже віддалене уявлення про підбір персоналу. Наприклад, Закон вимагає від рекрутинговых агентств надавати інформацію про вакансії, подані їх клієнтами, з метою, щоб Державна служба зайнятості "посодейстовала" в їх закритті. Тільки у результаті таке сприяння зайнятості перетвориться на загальний фарс і хаос.
Річ у тому, що рекрутинговые агентства більшою мірою здійснюють пошук і підбір менеджерів середньої і вищої ланки, тоді як на обліку в центрі зайнятості стоять в основному кадри з не дуже високою кваліфікацією. Інакше у цих людей була б робота. У результаті центр зайнятості нібито допоможе рекрутерам закрити вакансії бренд-менеджера, інтернет-маркетолога або корпоративного секректаря? Ні, звичайно, не допоможе! Але завантажить рекрутеров непотрібними анкетами абсолютно непідходящих людей.
Кінець кінцем робота эйчаров, по-перше, буде ускладнена купою бюрократичних процедур. По-друге, їм доведеться іноді навіть завищувати вимоги до вакансій, щоб центр зайнятості не присилав до них непридатних кандидатур.
На сьогодні таке практикується в тих випадках, коли компанія хоче отримати дозвіл на роботу іноземного громадянина, - просто в звіті про наявність вакансії, з подачі якого в центрі зайнятості починається уся процедура, рекрутер спочатку прописує практично нездійсненні вимоги до претендента. Тоді як особа, для якої готується дозвіл, їм відповідає: наприклад, знання якої-небудь рідкісної мови, в реальності для роботи і не потрібного.
Таким чином, безробітні так і залишаться безробітними. На жаль…
"За кожну необгрунтовану відмову в працевлаштуванні неконкурентоздатного громадянина працедавець повинен буде сплатити штраф в двократному розмірі мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення порушення" |
Які головні складнощі реалізації працедавцем норм нового Закону?
- Перша і найголовніше перешкода для працедавця передбачено нормою ч. 3 ст. 11 Закону про зайнятість. Про ці обмеження знають усі - з наступного року в оголошеннях (рекламі) про вакансії буде заборонено: вказувати обмеження за віком кандидатів; пропонувати роботу тільки жінкам або чоловікам, за винятком специфічної роботи, яка може виконуватися виключно особами певної підлоги; висувати вимоги, що надають перевагу жінкам або чоловікам; вимагати від працевлаштовуваних осіб уявлення відомостей про особисте життя.
Законодавцеві чомусь здається, що ця норма виключає так звану дискримінацію по статі і віку. У реальності ж фахівцям з підбору персоналу просто додасться купа зайвої роботи. А ККД від цього дорівнюватиме нулю. Рекрутерам доведеться зіткнутися і провести співбесіду з рядом непідходящих співробітників, щоб у результаті відмовити їм на етапі проходження інтерв'ю. Привід умілий і досвідчений рекрутер завжди знайде або вигадає, навіть якщо реальна причина - непідходяща стать і вік кандидата.
За порушення заборон, що стосуються вказівки обмежень за віком і підлозі в текстах вакансій, автор оголошення повинен буде сплатити штраф у розмірі 10 мінімальних зарплат, встановлених на момент виявлення порушення (ч. 3 ст. 241 Закону № 270).
Ще одна "унікальна норма" - це впровадження переліку так званих неконкурентоздатних громадян. До них будуть віднесені:
- один з батьків або особа, його замінююча, що мають дітей у віці до 6 років, або дитини у віці до 14 років, або дитини-інваліда без одного з подружжя;
- діти-сироти і діти, позбавлені батьківської опіки;
- особи, звільнені після відбуття покарання або примусового лікування;
- молодь після закінчення або припинення навчання в учбових закладах або звільнення з термінової військової або альтернативної (невійськовою) служби (впродовж 6-ти місяців після закінчення навчання або служби), що уперше наймається на роботу;
- особи, яким до наступу права на пенсію за віком відповідно до ст. 26 Закону № 1058 залишилося 10 і менше років;
- інваліди, що не досягли пенсійного віку;
- особи, якою виконалося 15 років і які за згодою одного з батьків або особи, його замінюючої, можуть, як виняток, прийматися на роботу.
З метою підтримки громадян, що потрапляють під категорію "неконкурентоздатних", законодавці передбачили для працедавців обов'язок дотримувати новий норматив. Так, для працевлаштування неконкурентоздатних на ринку праці громадян підприємствам, установам і організаціям з чисельністю штатних працівників більше 20 чоловік встановлюється квота у розмірі 5 % среднеучетной чисельності штатних працівників за попередній календарний рік. На думку спадає абсолютно логічне питання: чим займатиметься держава? Як завжди, перекладе свою функцію по боротьбі з безробіттям на бізнес?
Працевлаштуванням таких громадян компанії займатимуться або самостійно, або за допомогою центру зайнятості. Це спричинить, швидше за все, додаткову звітність - про виконання квоти по трудоустройствау неконкурентоздатних громадян. Форми звітності, звичайно ж, поки що немає. До речі, квоту кожен працедавець встановлюватиме собі сам.
При цьому за кожну необгрунтовану відмову в працевлаштуванні неконкурентоздатного громадянина працедавець повинен буде сплатити штраф в двократному розмірі мінімальної зарплати, встановленої на момент виявлення порушення (ч. 2 ст. 53 Закони про зайнятість).
Варто звернути увагу, що штраф треба буде заплатити не за невиконання квоти, як це має місце на сьогодні з квотою працевлаштування інвалідів, а за кожну необгрунтовану відмову. У результаті щоб уникнути сплати штрафу, працедавцеві треба буде відмова в працевлаштуванні так званого неконкурентоздатного громадянина просто обгрунтувати письмово. Наприклад, недостатнім досвідом або відсутністю відповідної освіти.
"Посередникам по працевлаштуванню доведеться звітувати перед Державним центром зайнятості про чисельність працевлаштованих ними осіб в порядку, встановленому таким центральним органом виконавчої влади" |
Які риски таїть в собі невиконання норм нового Закону для рекрутеров?
- Варто відмітити, що посередникам по працевлаштуванню доведеться звітувати перед Державним центром зайнятості про чисельність працевлаштованих ними осіб в порядку, встановленому таким центральним органом виконавчої влади.
За непредставлення або порушення порядку представлення вказаних відомостей стягується штраф у розмірі 2 мінімальних зарплат, встановлених на момент виявлення порушення.
Також Закон ускладнює роботу компаній, що надають послуги аутстаффинга. Їм треба буде отримувати для такої діяльності спеціальний дозвіл, встановлений Кабміном. Порядок видачі таких дозволів, як повелося, не затверджений досі. За здійснення діяльності по найму працівників для подальшого виконання ними роботи в Україні у іншого працедавця на умовах трудових договорів без отримання відповідного дозволу передбачений штраф у розмірі 20 мінімальних зарплат, встановлених на момент виявлення порушення.
Крім того, згідно ч. 4 ст. 39 Закону про зайнятість населення посередникам в працевлаштуванні заборонено направляти працівників на робочі місця до іншого працедавця, у якого, зокрема, впродовж року скорочувалася чисельність (штат) працівників.
І на завершення треба сказати ще про один штраф, який може торкнутися компаній, плануючих масові звільнення працівників. За порушення порядку такого звільнення компанії заплатять штраф у розмірі 4 мінімальних зарплат, встановлених на момент виявлення порушення. Не такий вже і істотний штраф, до речі, за таке серйозне і грубе порушення.
Як, на ваш погляд, відобразиться Закон на претендентах?
- Позитивний ефект від набуття чинності Закону буде незначний. Ті мізерні пільги, які гарантує держава компаніям за прийняття на роботу певних категорій громадян за умови зв'язування їх рук в ухваленні рішення про звільнення, швидше за все, мало хто використовуватиме. Якщо ж цей бонус і почнуть використовувати, в Пенсійному і інших фондах утворюється чергова діра. Незрозуміло, за рахунок яких засобів держава навчатиме неконкурентоздатних громадян і платитиме посібник з безробіття.
І ще одна норма, якою гордяться законодавці, викликає сумнів у своїй громадській корисності. Так, працедавці зможуть приймати молодих фахівців на стажування строком до шести місяців, не припускаючу оплату, але із записом в трудовій книжці. З одного боку, це дозволить молоді отримати офіційне підтвердження для майбутнього працедавця про набутого першого професійного досвіду. З іншою ж, працедавець дістає можливість не працевлаштовувати випускників офіційно - тепер про кожного співробітника, з яким фактично є, а юридично немає трудових стосунків, перевіряючим з податкової або центру зайнятості можна буде сказати, що уся ця молодь, всі як один, працюють на умовах безкоштовного стажування. Відповідно, і гарантій по виплаті зарплати і інших трудових благ у таких стажистів не буде.
Ви можете ознайомитися з аналітичними матеріалами і консультаціями по даній і іншим тематикам, безкоштовно встановивши на тест систему ЛІГА :ЗАКОН. |