Андрій, зараз існує думка, що умови роботи для фахівців в IT- сфері далеко не кращі, що в основному пов'язане із законодавчою базою. Так це або ні?
- Можливо раніше, в 90-тые роки, умови для IT- шников були не найкращі, і спостерігався серйозний відтік інтелекту за рубіж. Зараз ця проблема менш актуальна. Якщо подивитися навкруги, то можна побачити, що IT- індустрія досить динамічно розвивається. Я думаю, гострота питання відтоку інтелекту за рубіж практично зникла.
Компанії з індустрії інформаційних технологій відкривають нові офіси, притягають все більше фахівців. Сам ринок IT- фахівців зараз досить "перегрітий". Такі фахівці отримують досить великі за українськими мірками зарплати, і я б сказав, що вони непогано себе почувають в Україні.
Під час підготовки законопроектів по IT № 8267 і 9744 (24 травня 2012 року були прийняті Верховною Радою - ред.) було немало розмов про їх недоліки. Як Ви можете прокоментувати ці документи?
- Я вважаю, що ухвалення цих законопроектів є необхідною умовою для розвитку вітчизняної індустрії інформаційних технологій.
Ініціативи, викладені в законопроектах № 8267 і № 9744спочатку виходили від бізнесу, а самі законопроекти готувалися при його активній участі. Кому як не бізнесу краще знать, як поліпшити існуючу ситуацію в індустрії, а також зробити її конкурентоздатнішою по відношенню до інших країн?
Усі країни з розвиненим експортом IT- послуг, наприклад, такі як Індія, Білорусія, вже мають ті пільги, які українська індустрія може отримати у разі ухвалення цих законопроектів.
Скарги на адресу цих документів торкалася саме термінів дії пільг, що передбачалися, оскільки в тих же країнах-конкурентах таких обмежень немає, що в майбутньому може позначитися на ринку.
- Я б не сказав, що таке обмеження за часом є великою проблемою. Якщо в результаті податкових пільг буде ріст IT- індустрії, то, я думаю, що їх дій буде продовжено (ВР проголосувала за термін дії пільг по податку на прибуток підприємств і НДФЛ - 10 років, пільговий розмір єдиного соціального внеску - 5 років - ред.).
Природно, усієї індустрії хотілося б, щоб податкові пільги були введені постійній основі. Проте, ми усі розуміємо, що якщо від податкових пільг не спостерігатиметься позитивного ефекту, як для бізнесу, так і для держбюджету, то пільги можуть відмінити достроково.
Тому, я вважаю, що різниця між тим введені податкові пільги на певний час або на постійній основі - не така вже і критична.
Який об'єм робіт стоїть перед юристами компанії?
- Наша юридична команда складається з трьох чоловік, левова частка часу яких йде на правове забезпечення діяльності компанії в Україні. Основний вал роботи - це договірні взаємини з постачальниками, орендодавцями, взаємодія з головним офісом в США з корпоративних питань, а також різних питань, пов'язаних з інтелектуальною власністю.
Крім того, юристи приділяють досить багато часу на взаємодію з фінансовим відділом з різних податкових питань.
Як позначаються іноземні корені компанії на процедурі залучення зовнішніх радників?
- Дійсно, у зв'язку з тим, що головний офіс знаходиться в США, процедура досить серйозна.
В основному, ми притягаємо зовнішніх юристів по завданнях, які вимагають великої кількості взаємодії з держорганами. Також, звертаємося до зовнішніх юристів для реалізації проектів, для яких потрібні спеціалізовані знання, і, відповідно, такі проекти було б важко реалізувати тільки за допомогою ресурсів компанії. Наприклад, до таких проектів можна віднести юридичну структуризацію угод, в яких зачіпається законодавство декількох юрисдикцій.
Що стосується безпосередньо процедури вибору, то, спочатку, ми робимо дослідження ринку з метою з'ясувати - які практики у якої юридичної фірми сильні, персонально з якими юристами доведеться працювати. До речі, дуже добре працює опитування своїх знайомих, які працюють в різних юридичних фірмах, на тему яких фахівців вони можуть порекомендувати.
Після аналізу усієї отриманої інформації, ми складаємо short - list юридичних контор з описом сильних і слабких сторін і вибираємо, за участю нашого головного офісу, переможця.
В основному Ви співпрацюєте з українськими компаніями або звертаєтеся до допомоги українських офісів іноземних фірм?
- Ми частіше працюємо з українськими юридичними компаніями. Приміром, по деяких великих проектах ми співпрацюємо з ЮФ "Василь Кисиль і партнери" і ЮФ "Вовків і партнери".
У ряді питань по правовому забезпеченню офісів нашої компанії у Львові, Миколаєві, Харкові ми притягаємо місцевих адвокатів, які можуть більше оперативно реагувати на позаштатні ситуації, ніж юристи, що базуються в Києві.
Як на роботу юриста впливає така більше "неформальна" обстановка? (компанія GlobalLogic досить креативно обладнала усі свої офіси - із зонами відпочинку і тому подібне - ред.)
- Я б сказав, що впливає дуже позитивно :) Компанія, за рахунок усіх цих благ, притягає творчих, креативних людей, оточення яких дуже добре впливає на команду юристів.
Корпоративна культура в компанії досить неформальна і демократична. Для мене це був один з аргументів приєднатися саме до цієї компанії. Я дуже ціную корпоративну культуру "без краваток" :)
Яким чином у Вас організована робота в команді юристів? Чи існує деяка спеціалізація?
- Зрозуміло, на практиці від спеціалізації нікуди не подінешся - хтось більше займається стосунками з орендодавцями, постачальниками і українськими контрагентами, а хтось більше контактує з головним офісом. Проте, я намагаюся будувати роботу в команді так, щоб ніхто з наших юристів не зациклювався на своїй спеціалізації, а мав представлення, чим займаються його колеги. Такий підхід має ряд переваг : юрист, у якого менше поточних проектів може ефективно допомогти тому, хто переобтяжений, виходить отака взаємозамінюваність. Крім того, робота над різними проектами робить юриста усебічно розвиненим, підвищує мотивацію і залученість в життя компанії, а також дає повнішу картинку бізнесу.
Як Ви формували свою команду?
- Для мене особа юриста має вирішальне значення. Якості, які я ціную в людях, - це уміння працювати в команді, відкритість розуму і допитливість, у людини повинні "світитися очі". Саме тому я дуже багато уваги приділяв співбесідам, намагаючись зрозуміти, як людина впишеться в команду і в культуру компанії. Технічні знання, звичайно, теж важливі, але, я вважаю, що пропуски в них завжди можна заповнити.
Можу відмітити, що такий підхід приносить свої плоди. Нещодавно в компанії проходило опитування задоволеності роботою внутрішніх служб (так званий "Support Functions Survey") і юристи отримали дуже хороші відгуки про якість своїй роботі. Відмічу, що часто люди приходять до нас консультуватися і у своїх особистих питаннях.
Повертаючись до IT- законодавству - над чим ще треба попрацювати, що передбачити?
- Стосовно законодавства, яке впливає на індустрію інформаційних технологій, - я думаю, основними векторами для розвитку могли б бути законодавство у сфері інтелектуальної власності, захисту інформації.
Що ж до захисту інформації, то в Україні зараз тільки відбувається становлення правового поля в цій сфері. З одного боку, в нашій країні існує ряд законів, регулюючих це питання (серед них Закон "Про інформацію", Цивільний і Господарський кодекси), встановлена адміністративна і карна відповідальність за незаконне розголошування комерційної таємниці і конфіденційної інформації. Проте, із застосуванням цих законів є низка проблемних запитань.
Ми живемо в епоху стрімкого розвитку інформаційних технологій, весь світ обмінюється інформацією по електронній пошті, Skype, через соціальні мережі. Методи розслідування правопорушень у сфері захисту інформації, способи забезпечення доказів далеко не завжди розвиваються також швидко, як технічний прогрес. У теж час, IТ індустрія одна з найвідчутніших до правопорушень такого роду.
Чи доводилося Вам стикатися на практиці з необхідністю проведення експертиз програмного забезпечення і можливими труднощами по доведенню в суді стосовно унікальності програмного продукту і тому подібне?
- В практиці нашої компанії такого не було, проте я начувся, що на ринку такі ситуації трапляються.
Взагалі ж, у сфері IТ і програмного забезпечення, проблема того, що законодавче регулювання не устигає за технічним прогресом, коштує особливо гостро.
У всьому світі зараз відбувається пошук нових доктрин, вивчаються різні підходи, проблеми, з якими стикається індустрія. Наприклад, чи вважається порушенням використання "чужого" API (Application Program Interface), тобто, по-сути, частини чужої програми у своєму програмному продукті? З точки зору практики в Європі використання API не є порушенням. У США зараз складається протилежна практика, у тому числі в гучній справі Oracle проти Google.
Історично, комп'ютерні програми розглядаються як об'єкт авторського права і захищаються відповідним чином. Саме такий підхід найбільш поширений в Україні. Якщо ж поглянути на ситуацію в США - там досить поширені патенти на програмне забезпечення. У Європі ж запатентувати комп'ютерну програму безпосередньо досить проблематично, оскільки це заборонено Європейською конвенцією про патенти.
Якщо поглянути на іншу сферу регулювання, пов'язану з ИТ, а саме -защита інтелектуальної власності в інтернеті, то і тут можна побачити різні підходи до регулювання в різних країнах. Наприклад, в США і у багатьох країнах Європи ще на початку двохтисячних років були ухвалені закони, що обмежують відповідальність провайдерів інформаційних послуг за правопорушення в матеріалах, що розміщуються користувачами. У США - це Digital Millennium Copyright Act (DMCA), в Європі - Directive 2001/29/EC (Informational Society Directive). У Росії і в Україні ж є видимою протилежна тенденція.
Підводячи підсумок, я хотів би відмітити, що у всьому світі зараз йде становлення підходів, нових доктрин регулювання інтелектуальної власності в епоху інформаційних технологій. Для юристів ІТ- галузі це дуже цікавий період.
Розмовляла Наталія Шныр, журналіст сайту ЮРЛИГА.
