Хто такий ІТ-юрист?

ІТ бізнес в Україні розвивається дуже швидко і дає поштовх для розвитку допоміжних сфер. Ця тенденція стосується також ІТ-юристів, адже будь-яка ІТ компанія є юридичною особою. Але попри потребу ринку в ІТ-юристах, професіоналів високого рівня мало.

Ми обговорили цю тему із Сергієм Овчаренком, який керує департаментом міжнародного права в Alcor, а до цього був керівником міжнародного напряму в юридичному відділі Luxoft. Сергій закінчив навчання за магістерською програмою «IT Law» від Каліфорнійського університету в Берклі, незмінного світового лідера у цій сфері, і входить до ради директорів Berkeley Law Society, де займається розвитком стартап екосистеми Кремнієвої Долини у країнах, що розвиваються.

ЮРЛІГА: Сергію, чому ви обрали кар'єру ІТ-юриста?

Сергій Овчаренко (далі - С.О.): Юридична професія привернула мою увагу своєю практичністю та наближеністю до реального життя. По суті, робота юриста передбачає розуміння «правил гри» - встановлених державою законів - та вміння маневрувати між ними.

Моя кар'єра розпочалась у сфері ІТ близько 8 років тому, коли слів «ІТ-право» та «ІТ-юрист» ще ніхто не вживав. Тому інколи дуже смішно спостерігати за тим, як юристи з інтелектуальної власності, корпоративного чи кримінального права швидко нагороджують себе приставкою «ІТ», аби бути в тренді.

Після навчання мені пощастило потрапити в одну з найбільших ІТ компаній в Україні та східній Європі, де дуже імпонували динамічність та висока планка. Наприклад, я не міг помилитися під час переговорів з компанією типу Google чи Facebook і потім сказати нашому керівництву: «Нічого страшного, знайдете когось іншого». А тому до кожного завдання та переговорів потрібно було ставитися супервідповідально. Подібні речі мотивували мене приймати нові виклики.

ЮРЛІГА: Чи змінилось ваше бачення професії юриста за час роботи?

С.О.: Я вважаю, що професія ІТ-юриста - одна із найкрутіших можливостей для спеціалістів з права. Вона дає можливість потрапити в сучасне, орієнтоване на захід середовище, яке ніколи не стоїть на місці, швидко будувати кар'єру (оскільки є попит на професіоналів), розвивати особисті якості та добре заробляти. Не варто також забувати, що юристи допомагають вибудовувати ринок ІТ в Україні. А через те, що майбутнє саме за цією сферою, причетність до неї не може не мотивувати.

ЮРЛІГА: З ваших слів здається, що багато хто хотів би стати ІТ-юристом. Але чому тоді власники ІТ компаній продовжують скаржитися на нестачу кваліфікованих спеціалістів?

С.О.: Хоч ця професія і виглядає дуже привабливою, не все так просто. Розумієте, в Україні професія юриста дуже деформована. У Каліфорнії, де я навчався і працював, до юриста звертаються не лише для отримання консультації щодо ризиків чи договорів, а й для залучення інвестицій чи встановлення контактів з потрібними людьми у потенційних клієнтів чи постачальників. Часто, юрист в Кремнієвій Долині - це людина, яку всі знають і яка з'єднує різні елементи в екосистемі стартапів і інвестицій.

В Україні юрист, у більшості випадків, займається написанням листів орендодавцю, отриманням довідок, перекладанням листочків з місця на місце або буквоїдством. Тут і виникає проблема. По-перше, інноваційний бізнес за визначенням займається створенням новацій, що потребує нестандартних підходів до юридичного супроводу.

По-друге, ІТ компанії в Україні продають 90-95% своїх продуктів і послуг закордон (найбільший відсоток припадає на США). А тому, окрім знань із різних сфер права: адміністративного, корпоративного, комерційного, кримінального, трудового, фінансового тощо, дуже важливо розуміти принципи та специфіку застосування міжнародних правових норм. Якщо компанія продає свої послуги закордон, її юрист прсто не може залишатися «локальним консультантом».

На жаль, лише незначна частина юристів готова змінюватися, щоб відповідати вимогам ІТ-індустрії.

ЮРЛІГА: Після ваших пояснень зрозуміло, що успіх ІТ-юриста потребує глибоких знань. А якщо говорити про так звані софт скіли?

С.О.: Як і для інших юристів, для ІТ-юриста важливі аналітичні здібності та вміння думати на декілька кроків вперед. Здатність передбачати юридичні конфлікти допомагає виконувати свою роботу на всі 100%. Наприклад, я не можу сказати клієнту: «Підписуйте договір із замовником як є. У разі чогось ми однаково виграємо в суді». Тому що суд - це вже програш, залишається тільки зрозуміти, наскільки великий. Адже хто захоче працювати з ІТ компанією, яка судиться зі своїми клієнтами. Звичайно є випадки, коли такий підхід може бути доцільним, але суди точно не мають стати звичною практикою.

Розгляньмо приклад типової угоди між компанією-розробником програмного забезпечення і її замовником. Часто договір підписує іноземна компанія в той час як розробники знаходяться в Україні; зі сторони клієнта може бути схожа ситуація - оплачує компанія з, наприклад, Великобританії, а програмне забезпечення буде використовуватися у Німеччині. Або ж продуктова компанія, для прикладу, продає мобільну гру, яку може завантажити будь-хто. Щоб справлятися з такими завданнями, юристу потрібно бути менеджером і мислити стратегічно.

Іноді необхідно знайти шляхи оптимізувати податкове навантаження чи зайнятися структуруванням бізнесу або окремої угоди. А ще важливо вміти вести переговори. Як то кажуть: «Ви можете бути 100 разів праві, але який в цьому сенс, якщо ви не переконали в цьому свого опонента?»

ЮРЛІГА: Всі речі, які ви назвали, необхідні також юристам, які працюють за межами ІТ. А як щодо особливих навичок, без яких не обійдеться жоден ІТ-юрист?

С.О.: Сфера ІТ багато в чому відрізняється від традиційного бізнесу і постійно змінюється. Обов'язковою вимогою до ІТ-юриста є розуміння західного менталітету та особливостей ІТ сфери, а також вміння працювати з ІТ-спеціалістами, налагоджувати контакти та знаходити необхідну інформацію.

ЮРЛІГА: З вашої розповіді здається, що без цих особистісних якостей стати ІТ-юристом неможливо.

С.О.: Фокус на софт скіли - це загальна тенденція у сучасному ІТ бізнесі. Сфера розвивається дуже швидко. Тому потрібні спеціалісти часто знаходяться на стику декількох професій і більшість роботодавців зважає на особистісні якості. Але це не означає, що професійні навички залишаються поза увагою.

На жаль, не всі випускники вищих навчальних закладів отримують знання достатнього рівня. Також не всі готові розвивати необхідні особистісні риси. Саме тому ІТ компанії відчувають нестачу кваліфікованих юристів.

ЮРЛІГА: Повернімось до власне знань. Якщо ІТ-юрист повинен розбиратися практично у всьому, то чи є шанс у вузького спеціаліста реалізувати себе в цій сфері?

С.О.: Шанси є. Багато компаній потребують правників, які б мали вузьку спеціалізацію. Це може бути захист інтелектуальних прав, ведення переговорів, укладення трудових договорів, захист персональних даних, тощо. З іншої сторони, критерієм спеціалізації може бути не лише сфера права, а й індустрія, хіба не так? Я б не хотів сказати, що якийсь варіант кращий або гірший; кожен самостійно обирає шлях для себе.

ЮРЛІГА: Ви мали змогу на власному досвіді випробувати всі особливості роботи в ІТ. Що допомогло досягнути успіху саме вам?

С.О.: Як і в іншій сфері, досягти успіху допомагали мотивація і бажання рости. Коли я потрапив в ІТ бізнес, мене оточували люди, які цікавилися тим, чим вони займаються. Для роботи мені доводилось багато читати, вчитися, розбиратися в нюансах і специфіці функціонування ІТ компаній. Після декількох десятків програм і курсів я перестав їх рахувати. Зростати професійно було непросто, та мені пощастило з колегами: мене завжди оточували розумні та високоінтелектуальні люди. Вони вміли не тільки говорити, але і втілювати сказане в реальність. Я хотів бути схожим на них.

Я намагався брати від свого оточення все найкраще і не боявся докладати зусиль. Наприклад, на минулому місці роботи моїми керівниками були досвідчені юристи із Нью-Йорка, які стали для мене гарними вчителями та прикладом ІТ-юриста.

ЮРЛІГА: Сьогодні на ринку багато різних ІТ компаній. Як не загубитися серед них і правильно обрати місце роботи?

С.О.: Якщо говорити про юристів в ІТ, то є декілька варіантів. В першу чергу це консалтингові компанії, які супроводжують діяльність ІТ бізнесу. Тут доведеться спілкуватися з різними клієнтами та вести різні проекти.

Інший варіант - позиція інхаус юриста. Тут можливий вибір між аутсорсинговими та продуктовими компаніями. Аутсорсингові компанії створюють продукт для клієнтів, а продуктові компанії розвивають власні ІТ рішення. На позиції інхаус юриста вас чекатиме глибше занурення у проблеми ІТ-бізнесу та більша відповідальність. Проте, якщо компанія не розвивається, проекти можуть бути не такими різноманітними як у консалтингових компаній. Втім, хороші юристи потрібні завжди та всюди.

ІТ-право настільки широке поняття, що знайти нішу для себе може кожен. Як вже було сказано, це може бути якась конкретна спеціалізація або загальний юридичний супровід. Важливо одне - вибрати саме ту сферу, яка стимулюватиме розвиватися.

ЮРЛІГА: А якщо людина вже вирішила для себе, що хоче спробувати себе в ІТ, але розуміє, що має недостатньо знань і навичок. Що робити в такому випадку?

С.О.: Якщо ви хочете підтягнути свої знання, покращити навички чи отримати нові знання, завжди можна піти на курси. Наприклад, у вересні починається “IT LAW” - програма професійного розвитку для ІТ-юристів, створена зусиллями Києво-Могилянської академії та Асоціації “ІТ Україна”. Я теж викладатиму там під час одного з модулів.

Ця програма не лише дозволяє здобути чи покращити необхідні для ІТ-юриста навички, але і отримати рекомендації, пройти стажування та потенційно знайти роботодавця.

ЮРЛІГА: Підсумовуючи нашу розмову, що ви хотіли б сказати на завершення?

С.О.: Професія ІТ-юриста в Україні має значні перспективи. Спеціалісти беруть участь у формуванні нового ринку орієнтованого на закордонних клієнтів, тому ця професія є престижною і має попит серед роботодавців. Приємним бонусом для ІТ-юриста стане відповідна зарплата та можливість швидкого просування кар'єрною драбиною.

ЮРЛІГА: Що б ви порадили ІТ-юристам, які лише планують або вже розпочинають свій шлях у цій індустрії?

С.О.: Головна порада полягає в тому, що потрібно рухатися вперед і вчитися. На жаль, я знаю багато юристів, які роками, іноді навіть десятиріччями, узгоджують один шаблон договору на закупівлю двох стільців і трьох комп'ютерів для офісу, і при цьому вважають себе ІТ-юристами. Коли молодий спеціаліст потрапляє в таку атмосферу, його мрії, амбіції та щирі прагнення дуже швидко розбиваються об навколишні реалії.

Але існує інша сторона юридичної професії - угоди на сотні мільйонів доларів, створення і керування юридичними процесами у міжнародному середовищі, ризик-менеджмент, драйвові переговори та ін. На мою думку, такі програми, як от «IT LAW», є ковтком свіжого повітря для української ІТ юриспруденції, адже дають шанс спеціалістам рости, освоювати нові сфери та зрозуміти, що професія ІТ-юриста може бути динамічною та захопливою, тобто такою, заради якої ми мріяли стати юристами.

Тому варто використовувати будь-яку можливість для професійного розвитку та досягнення мети.

ЮРЛІГА: Сергію, дякуємо за таку змістовну і щиру розмову. Ви допомогли мені, а також нашим читачам, зрозуміти, яким повинен бути ІТ-юрист. А для всіх, хто бажає підвищити свою кваліфікацію чи освоїтися у новій для себе сфері, ми залишаємо посилання на програму «IT LAW» та профіль у Facebook. Переходьте на сайт, реєструйтесь, та отримуйте результат!