Як застрахувати себе від порушень прав інтелектуальної власності в Інтернеті? Приміром, якщо ведеш науковий блог і не хочеш, щоб твої ідеї хтось ще собі присвоїв.
В цілому, є два напрями для захисту. Перше - авторське право. Але тут важливо пам'ятати, що авторське право не захищає ідеї (концепції), а поширюється тільки на конкретну форму вираження. Приміром, авторське право захищає креслення, але не захищатиме проілюстровану на цих кресленнях теорію. При цьому авторське право виникає через створення об'єкту і не вимагає реєстрації (яка, хоча і можлива, але в масовому об'ємі недоцільна), тому головне - зафіксувати момент створення. Класичним прикладом є відправка автором екземпляра твору самому собі поштою. Певною мірою момент створення може бути встановлений через час розміщення інформації в мережі Інтернет. Другий напрям - патентний захист, який поширюється на об'єкти технологій. В даному випадку важливо оформити ідею і подати заявку на видачу патенту, з урахуванням формальних вимог законодавства.
Чи можна зареєструвати торгову марку без допомоги професіонала? Якщо можна, тоді що для цього потрібне?
Безумовно, зареєструвати торгову марку можна і самостійно. З формальної точки зору для цього необхідно підготувати і подати в Укрпатент (ГП "Український інститут інтелектуальної власності") відповідну заявку, а потім - реагувати на подальший рух заявки і що поступають від Укрпатента документи. І хоча для цього доведеться згаяти час і, як мінімум, ознайомитися з нормативною базою, при сприятливих обставинах ви отримаєте реєстрацію.
В той же час, варто враховувати, що торгова марка - важливий бізнес-актив, оскільки саме вона відрізняє вас від конкурента, і її грамотний захист може запобігти істотним витратам в майбутньому - приміром, у разі виникнення суперечки. Також практика показує, що далеко не завжди обставини складаються сприятливо і ситуація може свідомо бути конфліктною. Приміром, ви зареєстрували торгову марку і пред'явили претензію конкурентові, а конкурент стверджує, що почав використовувати свою торгову марку раніше, і не припиняє порушення, посилаючись на право попереднього користування. Тобто, для успішної реєстрації і подальшої експлуатації торгової марки частенько необхідно не лише виконати формальні вимоги, а і оцінити початкову ситуацію і вибрати найбільш ефективний варіант.
Які назви на упаковках товарів можуть свідчити про ознаки недобросовісної конкуренції?
Одно з проявів недобросовісної конкуренції - поширення інформації, що вводить в оману, у тому числі на упаковці товару. Тому назва (позначення) може розглядатися як недобросовісна конкуренція, якщо воно не відповідає дійсності. Це може бути вказівка на вигляд, склад або характеристики продукту (приміром - назва "масло" для спреда, "сир" для плавленого сирка), а також пряма вказівка на передбачувані переваги продукту, у тому числі відносно якості/відповідності стандартам, ціни ("краща ціна"), популярності ("його вибирають більшість споживачів"). Правомірність використання такої інформації повинна підтверджуватися документально, у тому числі відповідними сертифікатами, дослідженнями, укладеннями і так далі, але до такого підтвердження необхідно підходити обережно, пам'ятаючи про можливість розширювального трактування тієї або іншої інформації з боку АМКУ.
Юлія Семений |
Як уникнути відповідальності за порушення правил конкуренції, якщо зробив це ненавмисно?
Законодавство прямо передбачає для АМКУ можливість обмежитися видачею рекомендацій про припинення порушення, усунення причин їх виникнення і умов, що сприяють ним, а у разі припинення порушення - про усунення наслідків. У разі виконання рекомендацій, якщо порушення не привело до істотного обмеження конкуренції, не нанесло істотних збитків і прийняті заходи по усуненню його наслідків, провадження у справі не починається, а почате виробництво - закривається. Таким чином, загальний рецепт - оперативне припинення порушення і співпраця з АМКУ. Ці ж обставини можуть розглядатися як пом'якшувальні сприяти зниженню суми штрафу. Проте, ситуація оцінюється у кожному конкретному випадку виходячи з обставин порушення і його впливі на конкуренцію.
Чи потрібна судова експертиза, коли плагіат є очевидним?
Логічно припустити, що очевидність плагіату виключає необхідність проведення експертизи. Проте, насправді, ситуація дещо складніша. Як вже було сказано вище, авторське право не охороняє ідеї і концепції, тому частенько необхідно спочатку встановити об'єм правової охорони, і, вже виходячи з цього, встановлювати наявність порушення. Недавній приклад - суперечка про порушення прав на телепередачу "Ревізор". Багатьом запозичення здавалося очевидним, але суд повинен був проаналізувати - які саме елементи форми були неправомірний використані. Це не означає, що судова експертиза - єдиний можливий засіб доведення в подібних випадках. Проте, саме грунтовне дослідження ситуації дає можливість прийняти законне і аргументоване рішення. До того ж, на даний момент практика проведення судової експертизи дуже поширена і суди не завжди ризикують відмовитися від неї, навіть якщо питання може бути вирішене без проведення експертизи.
Які документи подаються в АМКУ з метою захисту від недобросовісної конкуренції?
Що подаються в АМКУ документи повинні містити інформацію про порушення і докази порушення, які саме - залежить від конкретної ситуації. Це, приміром, можуть бути докази поширення реклами або реалізації продукту, дослідження ринку, укладення фахівця і так далі - але усі вони мають бути спрямовані на встановлення порушення. Звичайно, АМКУ має широкі повноваження по розслідуванню порушень, проте звертатися із заявою про недобросовісну конкуренцію, не підкріпленою доказами, було б необачно. У ряді випадків доведенню підлягає також і репутація заявника, а саме об'єм і тривалість його діяльності на ринку - приміром, якщо йдеться про використання чужих позначень, імітацію упаковок товарів.
Наскільки небезпечні санкції АМКУ для підприємців?
Думаю, розмір санкцій говорить сам за себе - максимальний розмір штрафу за недобросовісну конкуренцію встановлений на рівні 5 % доходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг) за останній звітний рік, передуючий року, в якому накладається штраф. І хоча згідно з недавніми рекомендаційними роз'ясненнями АМКУ недобросовісна конкуренція віднесена до порушень середньої тяжкості, і базовий розмір штрафу визначений як 30 % доходу (виручки) від реалізації продукції (робіт, послуг), яка здійснювалася з порушенням (а не від усієї виручки), сума штрафу може бути дуже істотною для бізнесу. Найбільш неприємною може бути ситуація, коли порушення пов'язане з діяльністю відповідача в цілому або ж з істотною частиною його асортименту.
Куди звертатися ефективніше: до суду або АМКУ?
Відповідь залежить від ситуації і цілей, що переслідуються заявником. Практика звернення до суду з позовами про недобросовісну конкуренцію не дуже велика. Можливо, це обумовлено тим, що у багатьох ситуаціях суть порушення простіше пояснити АМКУ як профільному органу. В той же час, звернення в АМКУ - це додатковий етап, оскільки його рішення може бути згодом оскаржене в суді. Приміром, якщо недобросовісна конкуренція полягає у використанні чужого позначення (чи схожого з ним) і тісно пов'язана з порушенням прав інтелектуальної власності, звернення до суду може бути раціональнішим вибором.
***
Нагадаємо, що 19 травня в Києві відбудеться практикум на тему "Інтелектуальна власність і недобросовісна конкуренція : Захист прав на позначення. Реклама. Введення в оману"доповідачами якого виступлять партнери ЮФ "Астерс" Олександр Вознюк і Юлія Семений.