І. РОЗУМІТИ ВИСОКИЙ РІВЕНЬ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ ЗА ДОЛЮ КЛІЄНТА
Що для кожного з нас найбільш важливо незалежно від статусу, фінансового положення і інших чинників? Упевнений, що багато хто, подумавши, дасть відповідь : "свобода і життя". На тих, хто по характеру професії, переймає на себе відповідальність за ці дві складові, завжди покладаються великі надії. Адвокати в їх числі! Тому важливо завжди пам'ятати, що від вибраної концепції захисту і її реалізації залежать долі людей : клієнта, його рідних і близьких.
ІІ. ВІРИТИ В ПЕРЕМОГУ
Часто доводиться чути від колег, як виправдання безсилля захисту перед катком правоохоронної машини, такі фрази - "подавати папери слідчому немає сенсу, він все одно відмовить", "скаржитися сенсу немає, прокуратура не розгляне", "суд в зв'язці з прокуратурою "забанит" матеріал".
Моє глибоке переконання, що без упевненості у своїх силах і можливості не добитися правди ні в якому разі не можна приступати до ведення кримінальної справи. Яким складним би не був процес захисту, з вірою в перемогу можна добитися позитивного результату. Як вода камінь гострить, так папір - матеріали слідства. Чим більше "сыпешь піску" в механізм слідства, тим частіше він починає давати збої і швидше зупиняється.
ІІІ. НЕСТАНДАРТНІСТЬ ПІДХОДУ
Більшість звернень до адвоката пов'язана з необхідністю розв'язати нерозв'язну проблему клієнтів через різні чинники - політичний тиск, заангажованості системи в цілому або відсутності правової перспективи. Для цього окрім звичайних процедур потрібно застосовувати креативний, нестандартний підхід. Інші питання клієнт може вирішити або самостійно, або із залученням внутрішніх консультантів.
Здійснюючи захист, адвокатові часто доводиться виступати в ролі психолога, намагатися емоційно розвантажити клієнта і його рідних. Адже бувають життєві ситуації, коли родичі просто не доживають до закінчення судового процесу. Так вже склалося, що окрім надання кваліфікованої правової допомоги адвокатові на початковому етапі процесу доводиться надавати і психологічну підтримку. До речі, психологічно розвантажитися, зібратися з думками завжди допомагає здоровий гумор!
IV. ВИБУДОВУВАТИ РОБОЧІ СТОСУНКИ Із СЛІДЧИМИ ОРГАНАМИ
За моїм переконанням, коли адвокат, вступаючи в справу, відразу сприймає слідчого як ворога і поводиться відповідає, провокує по дрібницях конфліктні ситуації, це неправильний підхід. Адвокат повинен завжди враховувати, що більшість представників правоохоронних органів чекають можливості усунути адвоката : без адвоката працювати набагато простіше, отримуючи потрібні свідчення і активно використовуючи психологічні прийоми і хитрощі.
Правильною стратегією поведінки в побудові робочих стосунків буде формування у слідчого стійкого і глибокого переконання, що і він, і адвокат працюють на одній стороні: над встановленням істини у справі. І істина, як відомо, може бути тільки одна! При цьому процесуальний опонент повинен розуміти, що у разі незаконності дій спуску йому не буде.
V. ЗНАТИ НЕПИСАНІ ПРАВИЛА КАРНОГО ПРОЦЕСУ
Ведення карного процесу базується на цілому ряду неписаних правил, так само як і усе живе підпорядковане непорушним законам фізики. При цьому 50% процесу поводиться відповідно до норм Карного процесуального кодексу, а 50% - за так званими "неписаними правилами". Деякі з них знайшли своє втілення в приказках - адвокатській мудрості :
- визнання - цариця доказів, а мовчання - сестра свободи;
- визнання провини пом'якшує совість, але подовжує термін;
- слідчого боятися - в РУ ГУ не ходити;
- вірити слідчому (прокуророві, судді) - себе обманювати.
До речі, при заході "в справу" важливо розуміти зворотний бік медалі : чий інтерес стоїть за цим процесом, які неформальні вказівки даються слідчому і так далі
VI. НЕ УСЕ ВИМІРЮЄТЬСЯ ГРОШИМА
Адвокат не повинен працювати безкоштовно, і його послуги мають бути високо і добре оплачувані. Але при цьому необхідно розуміти, що знання і навички, придбані за роки практики, повинні використовуватися на благо суспільства. Тому, якщо коштує вибір: відмовитися від клієнта, який не в змозі сплатити послуги, або допомогти йому відновити справедливість безкоштовно, у безлічі ситуацій я зупинявся на другому варіанті.
VII. ЗДОРОВИЙ ПРОФЕСІЙНИЙ АЗАРТ - ХОРОШИЙ ПОМІЧНИК
Для мене справжній професійний азарт - це допомогти людині відновити справедливість. Саме він допомагає адвокатові дивитися на процес ширше, викластися на усе 110%, добитися результату.
Особисто я від виграшу справи отримую набагато більше задоволення, чим від гонорару.
VIII. ЗАЙМАТИ ПОЗИЦІЮ СИЛЫ
У карному процесі шанують тільки сильного і жорсткого супротивника. Якщо працювати за принципом "не сваритися із слідчим", то можна відразу писати явку з повинною і готуватися йти у в'язницю, або стати розмінною монетою в чужій великій грі.
Життя показує, що інтелігентна позиція в нашій справі не приносить дивідендів. Поділюся з вами секретом: колись випадково почув від співробітника СБУ так би мовити комплімент у свою адресу, яка передавалася колегам по рації : "Приїхав адвокат Сердюк, терміново направляйте посилення"!. Раджу усім "не давати слабке місце" і не грати в піддавки, інакше ви не сприйматиметеся як вагома фігура, з якою варто вважатися.
ІХ. НЕ ЗАЛИШАТИ КОЛЕГ У БІДІ
Наше адвокатське об'єднання не змогло залишитися в стороні від справи Дениса Бугая з двох причин. По-перше, залишати друга, коли він потребує допомоги, не в наших правилах. По-друге - це, безумовно, професійна солідарність. Випадок з Денисом - дуже цинічний і популістський крок з боку правоохоронної системи. Це був показовий виступ нових керівників відразу після Революції Гідності, щоб продемонструвати свою готовність вислужується перед політичною верхівкою і підіграти громадським настроям. Те, як відреагувала юридична громадськість на дії проти колеги, повинне стати золотим стандартом реакції на будь-яке порушення професійних гарантій і прав адвоката.
Х. УНИКАТИ КОНФЛИКОВ В АДВОКАТУРІ
До будь-яких міжусобиць і конфліктів в адвокатурі я відношуся украй негативно і намагаюся дотримувати нейтралітет. Будь-яка сварка послабляє адвокатуру перед опонентами. Це виглядає негарно в очах суспільства і знижує авторитет професії. Важко представити, щоб подібні конфлікти ставали публічними в інших професійних корпораціях - прокуратурі, МВС або судовій системі.
ХІ. БУТИ ВІРНИМ ПРИСЯЗІ
Як би пафосно це не звучало, ніколи не варто забувати, що тернистий адвокатський шлях починається саме з цієї присяги, текст якої навіки зберігається в особистій справі адвоката. Коли приймаєш адвокатську присягу, то для себе внутрішньо визначаєшся захищати усіх. На мою думку, не доречно адвокатові, не бачачи матеріалів справи, мати принципову позицію стосовно надання захисту або відмови в ній. Не приймати клієнта виходячи суто з кваліфікації слідства - ось з цим я не згоден. Приміром, хтось може звинувачуватися в згвалтуванні, але не бути при цьому насильником. Тому я не ставлю для себе критерій допомагати або не допомагати людям виходячи з того, що написав слідчий (прокурор). У мене не виробилася довіра до слідчого і прокурорського апарату за ці роки. Інше питання: чи варто витрачати час на допомогу свідомо винному громадянинові в тяжких злочинах проти особи в той час, коли твоя допомога може бути потрібна для виправдання невинної людини? Але будь-яка дія захисника можуть вплинути на долю людини кардинально.
На ухвалення рішення узяти виробництво справа екс-президента Віктора Януковича вплинула декілька чинників. По-перше, спостерігаючи за ситуацією в Україні у кінці 2013-го - початку 2014-го року, у тому числі знаходячись на Майдані, сформувалося внутрішнє переконання про відсутність у нього мотиву для здійснення насильницьких дій проти співгромадян, оскільки він був останнім, кому були вигідні численні смерті. Згодом ця думка остаточно зміцнилася. А при пошуку винних потрібно завжди дотримуватися принципу - "шукай того, кому вигідно".
По-друге, це безумовне бажання самому розібратися в тому, хто ж повинен нести відповідальність за смерті на Майдані.
І, по-третє, - це професійний інтерес, адже подібний процес, а саме, застосування заочного розслідування, перший в Україні. І від цього розслідування залежать інтереси дуже багатьох людей, родичів убитих і країни в цілому.
ХІІ. БУТИ СОЦІАЛЬНО АКТИВНИМ
Від своєї професії важливо не лише брати, але і віддавати. Якщо є реальна можливість поділитися знаннями, навичками, матеріальними засобами для користі суспільства, - це треба робити. І я на цьому наполягаю.
Основні напрями соціальної активності AVER LEX і моїй особисто - це:
- допомога дітям, що потребують опіки і лікування, учасникам АТО, які борються за мир в Україні;
- передача набутого досвіду студентам і колегам;
- боротьба за дотримання професійних прав адвоката;
- Pro Bono проекти.
Незалежно від статусу і зовнішніх чинників, необхідно працювати над створенням позитивного шлейфу від своєї діяльності!
Читайте також:
