Питання законності сплати студентами бюджетниками за виготовлення дипломів вже неодноразово ставали об' єктами особливої уваги ЗМІ. Нещодавно цієї темою також перейнялася і прокуратура. Зокрема, стало відомим, що прокуратура зобов'язала адміністрацію Національного транспортного університету повернути випускникам понад 15 тис. грн. незаконно стягнутих коштів. Така практика не є ініціативою якогось одного вищого навчального закладу, а є усталеною практикою держави щодо перекладання витрат по виготовленню випускних документів про освіту на плечі самих студентів, яка існує з 2009 року.
Власне, розуміючи абсурдність ситуації, з 2010 року веду справу щодо оскарження відповідної ухвали Кабінету Міністрів України, яка запровадила стягнення із студентів - бюджетників плати за виготовлення дипломів.
Історія виникнення цієї ситуації така. У 2009 році Кабінет Міністрів України затвердивши Постанову № 133 "Про затвердження Порядку використання у 2009 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виготовлення випускних документів про освіту". Нею передбачалось, що видача дипломів про освіту, котрі видаються вищими навчальними заставами, здійснюється не за рахунок бюджетних коштів, а навпаки за рахунок коштів осіб, які їх отримують.
Торба, якові студенти змушені булі б платити за отримання диплому, загалом не така вже й велика - близько 35 грн. Тут хоча і є питання щодо вартості достатньо простого документу. Очевидно, що кошти частково осядуть у комерційних структурах. Але хотілось би більше зосередитися на іншому: встановлюючи таку плату, держава де факто руйнувала своє законодавство.
Можна згадати не тільки 53 статтю Конституції України, яка проголошує безкоштовність освіти, але і статтю 9 Закону України "Про вищу освіту", у якій напряму сказано для осіб, які навчалися за кошти державного бюджету, документи про вищу освіту виготовляються та видаються за рахунок коштів Державного бюджету України. Крім того, Конституційний Суд вже у багатьох своїх рішеннях на цю тему торкався питання безкоштовного навчання, і ця його позиція входила у суперечність із діями держави щодо введення плати за виготовлення дипломів для студентів бюджетників.
Звернення багатьох організацій у 2009 році щодо незаконності такої практики привели до того, що Кабінет міністрів України прийняв Постанову від 27 січня 2010 року № 83 "Про виготовлення документів про освіту". Нею установлювалася норма про виготовлення документів про освіту для осіб, що навчалися за кошти державного бюджету, Міністерством освіти і науки на умовах державного замовлення відповідно до переліку документів про освіту і вчені звання.
Але у 2010 році держава знову повертається до улюбленої практики: Кабінетом Міністрів України приймається постанова від 26 травня 2010 р. № 358 "Про порядок використання у 2010 році коштів, передбачених у державному бюджеті для виготовлення випускних документів про освіту", відповідно до якої виготовлення документів про професійно - технічну та вищу освіту, а також про вчені звання здійснюється за рахунок коштів осіб, які їх отримують.
|
Максим Щербатюк |
І саме ця постанова стала об' єктом мого оскарження у суді. У окружному адміністративному суді м Києва булі наведені всі докази того, що ця постанова порушує Конституцію та закони України.
Водночас, позиція Кабінету міністрів України, базувалась на тому, що підставою законності прийняття оскаржуваної ухвали від 25.02.09 року №133 є стаття 26 ЗУ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" у якій визначається, що "у 2009 році норми законодавства щодо виготовлення документів про освіту реалізуються в розмірах і порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, в межах видатків, врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих бюджетів на 2009 рік". Це ж положення було продубльовано у ЗУ "Про Державний бюджет України на 2010 рік".
Потрібно зазначити, що в цих положеннях Закону про державний бюджет на відповідний рік не надавалося право Кабінету Міністрів України встановлювати всупереч ЗУ "Про вищу освіту" розмір плати за виготовлення дипломів для студентів, які навчаються за державним замовленням. І може лише стосуватися встановлення розміру за виготовлення диплому для студентів, які оплачують своє навчання. Фактично в такий спосіб можна скасовувати будь-яку норму інших законів, не приймаючи зміни до закону або нового закону, а приймаючи Постанову Кабінету міністрів України, яка має своєю підставою дуже загальне формулювання Закону України про державний бюджет.
Виготовлення диплому для студентів, які навчаються за державним замовленням, є частиною забезпечення права на освіту визначеного Конституцією і входити у поняття "Надання освіти". Диплом про освіту є випускною документацією, а тому вартість його виготовлення є складовою частиною навчальних витрат. А отже, не може здійснюватись стягнення плати за виготовлення диплому із студентів, які навчаються за державним замовленням. Власне через це у статті 9 Закону України "Про вищу освіту" визначено, що особини, які навчалися за кошти державного бюджету, документи про вищу освіту виготовляються та видаються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Стаття 53 Конституції України передбачає, що держава забезпечує безоплатність вищої освіти в державних і комунальних навчальних заставах. А також визначає, що громадяни мають право безоплатно здобути вищу освіту в державних і комунальних навчальних заставах на конкурсній основі.
Згідно із тлумаченням Конституційного Суду України (рішення від 4 березня 2004 р) безоплатність освіти як конституційна гарантія реалізації права на освіту означає можливість здобуття освіти в державних і комунальних навчальних заставах без внесення плати у будь-якій формі за освітні послуги. Зокрема цей рівень безоплатності гарантується для студентів вищого навчального закладу, які навчаються за державним замовлення.
А отже, законодавчими положеннями про державний бюджет надано право Кабінету Міністрів України існуючі норми законодавства щодо виготовлення документів про освіту реалізовувати у розмірах і порядку, визначених Кабінетом міністрів України. Відповідно Законом України "Про Державний бюджет України на 2009 рік" передбачено виконання існуючих правових норм щодо виготовлення документів про освіту, зокрема і положень ст.9 ЗУ "Про вищу освіту", яку передбачає, що особині, які навчалися за кошти державного бюджету, документи про вищу освіту виготовляються та видаються за рахунок коштів Державного бюджету України.
Фактичне уряду надано право, у контексті сплати за виготовлення дипломів для студентів державників, встановлювати певний порядок компенсації бюджетом цим студентам плати за виготовлення дипломів, і у більшій мірі цей порядок має врегульовувати взаємовідносин між одержувачами і розпорядниками бюджетних коштів у цій сфері і умів укладення договорів щодо виготовлення документів про освіту. Також може бути встановлено розмір сплати за виготовлення диплому, який буде компенсований за рахунок коштів державного бюджету.
Водночас, жодне положення ЗУ "Про Державний бюджет України на 2009 рік" не передбачає скасування визначеного ЗУ "Про вищу освіту" права студентів бюджетників на виготовлення документів про освіту за рахунок коштів державного бюджету.
Але не зважаючи на це суд першої інстанції, як і пізніше апеляційний суд, не змогли побачити явного порушення законів України, фактично визнавши, що закон про бюджет на відповідний рік є важливішим ЗУ "Про освіту" та Конституції України.
Залишилась лише надія на Вищий адміністративний суд України, який навесні 2012 року прийняв до свого провадження цю справу, але рішення ще до сьогодні немає.
А в тій година … держава, зрозумівши, мабуть, що годину тимчасових заходів минувши, приймає у 2011 році Постанову КМУ № 309 в якій вже "навічно" закріплює обов'язок для студентівщо навчаються за державним замовленням, оплачувати виготовлення своїх дипломів. І на качану шкірного року нагадує внз про ті, хто має оплачувати виготовлення дипломів. Для прикладу 25 лютого 2013 року Міністерством освіти в обласні відділи освіти ректорам вищих навчальних закладів був надісланий лист 1/9-136.
З огляду на порушення права на безкоштовну освіту багато правозахисних організацій, у тому числі УГСПЛ, зверталася за роз'ясненням до Кабміну, а також до Генеральної прокуратури з проханням внести протест на рішення, що порушує права людини. Але віз і нині там… Людям залишається лише платити.
Максим Щербатюк, юрист Українського союзу Хельсінкі з прав людини.
