Як за останнє десятиліття змінилася професія юриста в Україні?

Якщо подивитися, як розвивалася професія юриста впродовж останніх 10-15 років, то не складно помітити, що вона підпадала під вплив різних зовнішніх чинників, серед яких, - зміни законодавчої бази, політичні процеси і зміна влади, технологічний прогрес і так далі. Хто б міг раніше уявити, що знаходячись в Україні можна буде отримати освіту, наприклад, в провідних університетах світу - Гарварді, Стенфорде? Сучасний юрист не сидить у бібліотеці - із-за поганого захисту інтелектуальної власності в Україні він може знайти практично будь-яку потрібну літературу онлайн, а, наприклад, в Каліфорнійському університеті взагалі відкритий доступ до усієї літератури.
Світ міняється, тому зміни неминуче зазнають і його складові, міркує Олександр Скляренко керівний партнер АТ "Адвокатська контора "Скляренко і партнери" : "Професія юриста в такій еволюції не є виключенням. Для останнього десятиліття характерними були розвиток нових технологій, прискорення і глобалізація бізнес-процесівщо, безумовно, відбилося і на діяльності фахівців у сфері права". Наприклад, зараз складно представити роботу правознавця, що не володіє досконало сучасними засобами зв'язку і інформаційними технологіями, включаючи використання новітніх інформаційно-аналітичних систем і інтернет-ресурсів, а також що не має хоч би базових знань про бізнес-процеси клієнтів.

На думку А. Скляренко, найвиразніше ці потреби проявляються в роботі юристів, обслуговуючих такі спеціалізовані бізнеси, як ІТ - технології, фармацевтика, сільське господарство, туризм і тому подібне "З колись консервативного порадника з питань застосування законодавства юристи за досить короткий термін перетворилися на консультантів, що знають і розуміють особливості бізнесу своїх клієнтів і бізнес-рішень, що беруть участь в прийнятті, в тих або інших конкретних ситуаціях".

Час диктує необхідність постійного навчання, оскільки у сучасному світі академічних знань у сфері права, навіть підкріплених чималим досвідом правозастосування, вже явно недостатньо для того, щоб залишатися консультантом високого рівня. "Тому вже нікого не дивують ситуації, коли юристи відвідують спеціалізовані науково-практичні заходи у сфері бізнесу їх клієнтів" - говорить А. Скляренко.
Також юрист відмічає, що усе частіше юридичні радники (особливо це стосується власників і керівників юридичних компаній) звертаються за отриманням бізнес-освіта (програма МВА). "Вплив на юридичну професію, окрім вищезгаданих чинників, зробив і глобальну фінансову кризу, змусивши юристів винаходити і застосовувати на практиці чудеса лояльності до своїх клієнтів. Адже число правознавців на ринку росте, а кількість добре оплачуваної роботи - зменшується" - відмітив А. Скляренко. Таким чином, він вважає, що у світі, що нестримно розвивається, та ще і в нинішній економічній ситуації, юристи вимушені все більше і більше зусиль додавати для підтримки своїй конкурентоспроможності, отримуючи нові знання і проявляючи уміння задовольняти усі зростаючі запити клієнтів. "Хотілося б, щоб в цьому процесі не загубилися такі базові, а значить, - постійні цінності, як чесність і порядність, а також розуміння того, що право - це мистецтво добра і справедливості" - поділився своїми побажаннями А. Скляренко.
В той же час, на погляд керівного партнера АТ "Мірошник, Кухнюк і Партнери" Дмитра Кухнюкапрофесія змінилася не лише в кращу, але і в гіршу сторони. До позитиву він відніс появу у юристів ширших можливостей для здійснення професійної діяльності, чому багато в чому сприяли зміни законодавства і судової практикиособливо рішення ЕСПЧ, які з 2006 року сталі джерелами права в Україні. "Підвищенню змагальності судочинства сприяло прийняття нового КПК і Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність". Очікується, що наступним кроком в цьому напрямі стане ухвалення нового Закону України "Про прокуратуру"- відмічає юрист.

За його словами, реформування законодавства сприяло появі у практикуючих юристів нових практик і спеціалізацій. Великим позитивом Д. Кухнюк вважає поява нових можливостей для професійного спілкування і розвитку, завдяки діяльності громадських організацій юристів, створених за типом IBA і ABA. "Так, дещо більше 10 років тому була створена Асоціація юристів України (АПУ), дещо пізніше в 2006 р. - Асоціація адвокатів України (ААУ). Зараз це загальновизнані в професійному середовищі громадські організації, без яких важко представити діяльність юридичного співтовариства України", - заявив адвокат.

Також широкі професійні можливості для юристів відкрили: доступ в Інтернетпоява сучасних засобів комунікацій, таких як Skype і Viber, пошукові системи.
А завдяки появі Єдиного реєстру судових рішень доступнішою стала судова практика. "Професійному спілкуванню і розвитку сприяють також соціальні мережі. Так етичні аспекти поведінки юристів в соцсетях стали предметом серйозного обговорення, хоча, на мій погляд, безпідставно Радою адвокатів України"- вважає Д. Кухнюк.

Що стосується негативу, то до нього адвокат відніс поширення правового нігілізмуособливо у верхніх ешелонах законодавчої і старанної влади. "На жаль, гасло "мета виправдовує засоби" став основним девізом законотворчості останніх років. Далекі від досконалості правоохоронна і судова системи, що констатував, зокрема, у своїх недавніх рішеннях проти України ЕСПЧ, особливо у справі Волкова, катастрофічна ситуація з виконанням судових рішень, у тому числі рішень ЕСПЧ, а також пасивна адвокатура, не сприяють вільному розвитку юридичної професії і підвищенню правової культури в суспільстві. Усе це, плюс несприятлива економічна ситуація, призводить до зменшення затребуваності юридичній професії і пониженню її престижу в цілому"- вважає Д. Кухнюк.

Критично оцінює зміни в професії юриста також партнер ЮФ Constructive Lawyers і один з авторів тексту Конституції України Віктор Мусияка. За його словами, на сьогодні закон, навіть найогидніший, не завжди є тією останньою інстанцією, на яку юристи за природою своїй професії повинні орієнтуватися. "На жаль, рівень тих, хто працює в системі юриспруденції, їх рівень поваги до Закону, Конституції - невисокий"- вважає В. Мусияка. В той же час він відмічає, що велика кількість інформаціїяку зараз можна знайти в Інтернеті - це додатковий позитив, і розібратися в нім, звичайно ж, професіонал може, тому цей факт тільки на руку юристові.

Говорячи про законодавчий масив, В. Мусияка відмітив, що зараз йде потік законопроектных розробок, які спрямовані на певний результат, а саме - на лобіювання інтересів.
Цікаво, що відповідаючи на питання, як змінилася професія юриста за останнє десятиліття, В. Мусияка спочатку заявив, жартома, що цензурними словами він на це питання не зможе відповісти. Прикро про це говорити, але багато досвідчених юристів, які стояли у витоків української юриспруденції, насправді вважають, що професія юриста, адвоката, в Україні деградувала. Адже раніше юристів вважали інтелігенцією, шанованими людьми, а сьогодні їх називають "решалами", посередниками між клієнтом і суддею або прокурором.
Багато молодих юристів, міркують, що коли вони поступали на юридичний факультет, то керувалися тим, що будуть, наприклад, відстоювати порушені інтереси своїх клієнтів в суді, захищати право, а після того, як почали працювати, зрозуміли, що в суді часто гроші дорожчі за право.
Але, проте, український ринок юруслуг процвітає. Професія юриста вже далеко не така як 10-15 років тому, але, все ж, вважається престижною. Багато юристів знайшли себе у своїй професії і щасливо там працюють. Сучасні технології і розвиток держави дають можливість працювати і на міжнародному рівні. Затяті патріоти законності оскаржать рішення українських судів в ЕСПЧ і домагаються справедливості там. Світ не коштує на місці. Професія розвивається, як і самі юристи. Сучасний юрист заробляє все більше, але часто йому належить вирішувати чи йти на угоду зі своєю совістю. Сучасний юрист - це людина, що знається в сучасних технологіях, який активно ними користується, але все одно не відмовляється від старих книжок.