"Білі комірці": термін за використання праці службового персоналу в особистих цілях

Глава правління ЗАТ "Калинка" звинувачувалася в скоюванні злочинів, передбачених частиною 2 ст. 191 (привласнення, розтрата або заволодіння чужим майном шляхом зловживання службовою особою своїм службовим станом), частиною 1 ст. 366 (складання, видача службовою особою свідомо помилкових офіційних документів, внесення в офіційні документи свідомо помилкових відомостей, інша підробка офіційних документів) і частиною 2 ст. 364 (зловживання владою або службовим станом, що спричинило тяжкі наслідки) Карного кодексу.

При розгляді справи № 1620/639/2012 суд встановив, що підсудна видала наказ про прийняття на роботу прибиральниці територій за терміновим трудовим договором з повним робочим днем і оплатою праці згідно штатного розкладу. Проте, після двох місяців роботи були фактично припинені трудові стосунки останньої з підприємством, роботу прибиральниці територій вона не виконувала, але з роботи звільнена не була. В той же час, з вересня 2008 року по жовтень 2011 року вона працювала хатньою робітницею по місцю фактичного проживання підсудноїотримуючи оплату праці за рахунок засобів ЗАТ "Калинка", що проводило сплату за неї страхових внесків і відповідних податків.

Також встановлено, що підсудна, будучи службовим обличчям акціонерного товариства і знаючи про те, що найнята прибиральниця трудову діяльність в ЗАТ "Калинка" фактично не здійснює, "з метою приховання свого злочинного наміру, спрямованого на привласнення засобів очолюваного нею підприємства, склала дійсні за формою, проте не правдиві за змістом офіційні документи, а саме, затвердила своїм підписом табелі обліку робочого часу прибиральниці по відробітку нею робочого часу поденно, яке насправді нею не було відпрацьовано".

Крім того, підсудна давала вказівки касирові підприємства складати витратні касові ордери на видачу зарплати фактично своїй особистій хатній робітниці і передавати підсудній разом з грошовими коштами, після затвердження витратних касових ордерів, і, таким чином, оволоділа цими засобами на загальну суму 33300 грн. 22 коп., тим самим заподіявши майновий збиток ЗАТ "Калинка".

Своєї провини підсудна не визнала, але свідчення свідків, у тому числі і хатні прибиральниці-робітниці, послужили не в її користь.

Вивчивши докази і обставини у справі, суд дійшов висновку, що умисні і протиправні дії підсудної, які виразилися у службовому підлогутобто у внесенні посадовцем в офіційні документи свідомо помилкових відомостей (складанні справжніх за формою, проте не правдивих за змістом офіційних документів) слід кваліфікувати по ст. 366 ч. 1 УК. А її неправомірні дії, що проявилися у заволодінні чужими грошовими коштами шляхом зловживання службовою особою своїм службовим станомслід кваліфікувати по ст. 191 ч. 2 УК. Звинувачення по ст. 364 ч. 2 УК в зловживанні службовим станом, тобто в умисному в інтересах третіх осіб використанні посадовцем службового стану всупереч інтересам служби, що заподіяло тяжкі наслідки державним інтересам, не було доведено.

Таким чином, суд визнав главу правління ЗАТ "Калинка" винної в скоюванні злочинів, передбачених частиною 2 ст. 191 і частиною 1 ст. 366 і виправдав по частині 2 ст. 364 УК. Судом призначено покарання у вигляді 3 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади, пов'язані з виконанням організаційно-розпорядливих і адміністративно-господарських функцій строком на 2 року. А в порядку, передбаченому ст. 75 УК звільнив її від відбуття основного покарання з випробувальним терміном 2 року.

Коментуючи судове рішення, Ігор Черезовкерівний партнер ТОВ "Адвокат Черезов і партнери" відмітив, що, можливо, главу  ЗАТ "Калинка" більше не за що було притягнути до відповідальності і знайшли тільки  описаний епізод. "Усім добре відомі випадки "будівництва генеральських дач" силами солдатів термінової служби, проте, випадків притягнення до карної відповідальності за використання такої праці я не знаю"- поділився юрист.

Він вказав, що виходячи з опису ситуації, посадовець  дійсно скоїло злочин, оскільки внесло в документи свідомо помилкові відомості. "З точки зору правової кваліфікації суд прийняв вірне рішення, проте, з точки зору сучасної  практики, коли власниками підприємств, у більшості своїй, являються конкретні фізичні особи, схожі спори украй рідко доходять до розгляду судів"- зробив висновок И. Черезов.