17 липня на офіційному сайті Минсоцполитики був опублікований прес-реліз, в якому профільний Міністр повідомляв про прийняття Кабміном постанови "Про затвердження Порядку накладення органами Держпраці України штрафу за порушення законодавства про зайнятість і недотримання вимог до змісту реклами про вакансію (прийом на роботу)" (ЮРЛИГА раніше писала про це в новині "Уряд затвердив механізм штрафування у сфері працевлаштування").
Хоча на сьогодні документ ще офіційно не опублікований (на сайті Міністерства розміщений проект відповідної постанови), зважаючи на гостру необхідність з'ясування наслідків набуття чинності нормативного акту для усіх сторін трудових правовідносин ЮРЛИГА вирішила розглянути окремі положення в щотижневій рубриці "Документ тижня".
Історія питання…
Згідно з постановою КМУ якщо кадрове або рекрутинговое агентство буде, всупереч законодавству, стягувати плату з претендентів, воно сплатить штраф у розмірі 10 мінімальних заробітних плат. До кадрових агентств, які надаватимуть послуги з працевлаштування за кордоном без відповідної ліцензії, застосовуватиметься стягнення в розмірі 23 тис. грн. Такий же штраф передбачений і за аутсорсинг усередині країни без дозволу.
Крім того, не уникнуть штрафів і працедавці, що порушили встановлений порядок представлення звітів про заплановане масове вивільнення працівників. Санкції застосовуватимуться до працедавців, що не дотримується квот по працевлаштуванню інвалідів і інших категорій громадян, що мають додаткові гарантії в сприянні працевлаштуванню. Накладати стягнення уповноважена Державна інспекція з питань праці. Рішення про стягнення штрафу прийматиметься на підставі акту про виявлених інспектором при перевірці підприємства порушеннях.
Основною метою прийняття акту є визначення кола посадових осіб, уповноважених приймати рішення про накладення штрафу на працедавців (рекламодавців) за порушення Закону про зайнятість, порядку прийняття і оскарження такого рішення, права суб'єктів господарювання при ухваленні рішення.
Відмітимо, що ця постанова Кабміну розроблена з метою належної реалізації норм Закону "Про зайнятість населення"ст. 53 якого встановлює відповідальність за порушення законодавства у сфері працевлаштування. У ч. ч. 2 - 8 цієї статті міститься перелік "умов", при порушенні яких працедавцеві загрожують санкції у вигляді штрафу досить-таки значних розмірів.
Реалізація держполітики з питань держнагляду і контролю за дотриманням законодавства про зайнятість населення покладена законом на Державну інспекцію України з питань праці. Саме цей орган і займеться втіленням в життя прийнятого Порядку.
Отже, які ж "нові норми" вводить постанова Кабміну і як документ надалі вплине на трудові правовідносини? З цим питанням ми звернулися до експерта.
|
Олександра Евстафьева |
Що реально зміниться?
Керівник практики трудового права юридичного бюро "Егоров, Пугинский, Афанасьев і партнери" Олександра Евстафьева відмічає: "Порядок встановлює не розмір штрафів за правопорушення, а механізм їх накладення. Тоді як перелік дій, що вважаються правопорушенням, і розміри штрафів за них вже встановлені законом (закони "Про зайнятість населення" і "Про рекламу") і діють, по іншому і бути не може, адже, згідно з чинним законодавством (Закон "Про основні принципи державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"), перелік дій, що вважаються правопорушеннями, і санкції за них встановлюються виключно законами".
Порядок встановлює не розмір штрафів за правопорушення, а механізм їх накладення |
Крім того, на думку пані Евстафьевой, не визначає Порядок і механізму проведення перевірок органами Держпраці - такий механізм вже встановлений і діє (наказ Минсоцполитики від 02.07.2012 № 390). Разом з Кодексом про адміністративні правопорушення існуючий механізм проведення перевірок навіть частково регулює питання накладення штрафів за виявлені порушення. Проте це стосується лише адміністративних штрафів, що накладаються, як відомо, тільки на посадовців працедавця. Тоді як механізм накладення штрафів на самих працедавців, тим більше на рекламодавців, за порушення вимог законів "Про зайнятість населення" і "Про рекламу" (у частині дотримання вимог до оголошень про вакансії) на даний момент відсутній, що, втім, було заповнено Порядком.
"В цілому врегулювання механізму накладення передбачених вказаними законами штрафів - це, безумовно, позитивний чинник. Причому як для штрафуючих органів, так і для "штрафників": розуміючи механізми накладення штрафів і їх оскарження (тепер прописані Порядком), працедавцям і рекламодавцям буде простіше захищати свої права при притягненні їх до відповідальності за правопорушення"- вважає юрист.
Проте, на думку А. Евстафьевой, "распорошенность" механізмів штрафування по двох різних нормативних актах (штрафи на працедавців і рекламодавців - згідно з Порядком, а адміністративні штрафи на їх же посадовців - відповідно до наказу № 390) додає процесу необгрунтованої складності. "На мій погляд, набагато конструктивнее було б об'єднати обидва механізми штрафування, а також механізм проведення перевірок в одному нормативному акті"- заявляє Олександра Евстафьева.
Читайте також:
