Інтернет на даний момент є найзручнішим ресурсом, де можна максимально легко і без зайвої бюрократії розміщувати будь-які авторські матеріали. В той же час відомо, що у зв'язку з відкритістю і загальнодоступністю цієї системи у неї є і недоліки, а саме автор не завжди може гарантувати недоторканість своєї праці.
Часто трапляється, що авторські статті копіюються і розміщуються на інших сайтах без дозволу автора. Використовуються як окремі частини статті, так і уся стаття в цілому. Іноді під статтею просто не вказується авторство, а частенько деякі недобросовісні автори дозволяють собі брати не те, що ідеї, а цілі частини статей, слово в слово що повторюють авторський матеріал.
Для боротьби з такими випадками порушення прав автора використовуються інструменти законодавства про авторське право, а також технічні рішення, які повинен мати у своєму арсеналі автор, що часто пише.
Зокрема, йдеться про обов'язкове використання попереджувальної маркіровки (©) на видному місці сайту, де розміщується авторський матеріал.
Також існують легальні способи фіксації свого авторства, зокрема, це направити диск, дискету або роздрук статті на свою домашню адресу рекомендованим листом з повідомленням про вручення. При цьому послові отримання лист не треба розпечатувати до моменту виникнення бажання звернутися до суду з позовом, у випадку якщо авторські права все ж будуть ким-небудь порушені. У такий спосіб автор зафіксує як дату створення твору, так і зможе захистити його зміст.
Відносно змісту твору досить важливо згадати про те, що досить розхожою вважається думка про можливість захисту авторським правом тих ідей і концепцій, які були викладені у статті. Тут важливо сказати, що авторське право не захищає ідеї, принципи, методи, процедуритобто якщо ідея автора буде перефразована іншими словами, перероблена і творчо викладена у новій статті іншого автора, скористатися механізмами Закону про авторське право не представиться можливим.
Крім того, закон передбачає можливість зареєструвати своє авторство на твір в установленому порядку, хоча це і не рахується обов'язковою процедурою. Авторські права на твори в Україні виникають внаслідок факту їх створеннятому дотримання яких-небудь формальностей в частині оформлення або реєстрації твору, що стало б основою для його захисту, не вимагається. Як правило, реєстрація істотно допомагає авторові у разі судового розгляду. І у разі, якщо автор хоче захистити дійсно сильний інтелектуальний актив, в який вкладено немало часу, ми рекомендуємо скористатися усіма можливостями, наданими законом.
Варто відмітити, що власники сайтів, зокрема інформаційних агентств, розміщують на своїх сторінках обмовки про те, які права надаються особам, бажаючим передрукувати відповідний матеріал.
З новіших способів захисту авторських прав при розміщенні статті в Інтернеті рекомендується давати посилання на статтю у відповідних соціальних мережах на своїй сторінці |
Деякі агентства взагалі забороняють передрук, деякі надають таку можливість, але з обов'язковим посиланням на автора і агентство. Також існують випадки, коли дозволяється тільки цитування матеріалу з обмеженням в один абзац.
З новіших способів захисту авторських прав при розміщенні статті в Інтернеті рекомендується давати посилання на статтю у відповідних соціальних мережах на своїй сторінці. Це дозволить, по-перше, повідомити певне співтовариство про факт розміщення такої статті, встановить прив'язку до дати публікації і, по-друге, стане додатковим інструментом у боротьбі з порушником авторських прав.
Крім того, існують деякі технічні способи захисту прав на матеріал, розміщений на сайті в мережі Інтернет, серед яких установка спеціального скрипта, що захищає текст від копіювання. Цей скрипт не дозволяє виділити фрагмент авторського тексту і скопіювати його.
Також в допомогу авторові може прийти пошуковою сервіс. Зокрема, компанія Yandex на своєму сайті вказує про те, що якщо автор публікує на своєму сайті тексти, які раніше не були опубліковані в Інтернеті, а їх передруковують інші інтернет-ресурси, автор може попередити Яндекс про швидкий вихід такого текста. На сайті пошукової системи стверджується, що компанія знатиме про те, що оригінальний текст уперше з'явився саме на сайті автора, і спробує використовувати це в налаштуванні пошукових алгоритмів. При цьому вказано, що ця можливість доступна сайтам з тематичним індексом цитування (ТИЦ) не менше 10.
Пошукова система Google дає можливість прив'язати авторство до своїх матеріалів за допомогою соціальної мережі Google+ для усіх осіб без виключення, хто має відповідний профіль в Google+.
|
Антон Поликарпов |
Крім того, технічно можливо зумовити автоматичне розміщення посилання на першоджерело під запозиченим матеріалом. Тобто при копіюванні матеріалу і наступній вставці з'являється посилання на сайт первинного автора. Але цей спосіб не захистить автора, якщо порушник вирішить просто видалити це посилання.
Способи реагування на порушення прямо залежать від наміру і бажання автора в захисті своїх прав йти до кінця, іншими словами - до суду. Але практика показує, що більшість подібних конфліктів дозволяються в досудовому порядку шляхом звернення безпосередньо до порушника, а далі - до власника ресурсу і хостинг-провайдеру сайту. Як правило, якщо автор показує свою активність при захисті прав, то порушникові, чим зв'язуватися з юристами, простіше припинити порушення і зняти посилання на матеріал. Але бувають випадки, коли порушники не виконують вимог власника контенту, всіляко ігнорують попереджувальні листи, не залишаючи інших способів, як звернутися до суду. Суд в таких справах найчастіше розглядає справу тривалий час, що пов'язано з необхідністю призначення експертизи по авторському праву. Це зайвий раз підтверджує думку про те, що "поганий світ кращий за хорошу війну".
ВИСНОВОК:
Відносно вказаних вище способів захисту авторських прав на матеріал в мережі Інтернет слід визнати, що жоден з них не буде ефективним, якщо порушник захоче скопіювати працю автора і залишитися непоміченим. На жаль, особливість мережі Інтернет полягає в тому, що знайти порушника, що зареєстрував свій сайт в іншій юрисдикції, забезпечивши приховання даних про себе правилами захисту персональних даних, на практиці дуже важко.
Тому, повертаючись до великого об'єму порушень у сфері прав інтелектуальної власності на території України, треба не забувати, що кращим захистом прав автора в мережі Інтернет буде високий рівень правової культури наших співгромадян. Усі інші засоби носять лише допоміжний характер і повинні доповнювати норму закону, що встановлює правило про заборону використання чужого твору без згоди автора.
Антон Поликарпов
старший юрист АТ Arzinger
