У сучасному світі ведення бізнесу неможливе без використання комп'ютерної техніки, а отже, і без використання програмного забезпечення. Тому, придбаваючи комп'ютерну техніку і встановлюючи на неї які-небудь програми або аудіо-, відеофайли, необхідно пам'ятати, що власниками майнових і особистих немайнових прав на ці програми є їх творці і правовласники, а значить, вони мають виняткове право давати дозвіл іншим особам на використання таких програм. У зв'язку з цим на підприємстві повинні знаходитися документи, що підтверджують законність використання програмного забезпеченняа саме ліцензійний договір або ліцензія.
У свою чергу, використання неліцензійного програмного забезпечення порушує майнові і особисті немайнові права суб'єктів авторського права і (чи) суміжних прав. Захист цих прав здійснюється в порядку, встановленому адміністративним, цивільним і карним законодавством.
Так, адміністративна відповідальність за незаконне використання комп'ютерних програм встановлена ст. 51-2 Кодексу про адміністративні правопорушення України. Згідно з цією статтею порушенням є незаконне використання об'єкту права інтелектуальної власності (у тому числі комп'ютерної програми, бази даних і т. д.), привласнення авторства на такий об'єкт або інші умисні порушення прав на об'єкт права інтелектуальної власності. Санкція цієї статті передбачає накладення штрафу до 3400 грн. з конфіскацією незаконно виготовленої продукції, устаткування і матеріалів, призначених для її виготовлення.
Карна ж відповідальність передбачена ст. 176 Карного кодексу України. Вона настає у разі нанесення збитку більш ніж на 11470 грн. Санкція цієї статті передбачає відповідальність у вигляді накладення штрафу до 51000 грн. або позбавлення волі до 6 років з конфіскацією і знищенням матеріальних носіїв комп'ютерних програм і баз даних, а також засобів і матеріалів, які використовувалися для їх виготовлення.
При цьому необхідно відмітити, що до карної відповідальності можуть притягнути тільки у тому випадку, якщо особа усвідомлювала, що порушує авторські або суміжні права, а також бажало або допускало завдання правовласникові матеріальної шкоди у великому розмірі. Проте довести такий намір досить складно. У зв'язку з цим при проведенні перевірки можна говорити, що усе програмне забезпечення отримувалося в магазині, а отже, керівник вважав його ліцензійним.
Спочатку відповідальність за використання комп'ютерних програм без ліцензії несе керівник компанії |
У зв'язку з тим що суб'єктами злочинів і адміністративних правопорушень, передбачених Кодексом про адміністративні правопорушення України, можуть бути тільки фізичні особи, зокрема посадовці підприємства, карній або адміністративній відповідальності юридичні особи нести не можуть.
Таким чином, спочатку відповідальність за використання комп'ютерних програм без ліцензії несе керівник компанії. Проте, якщо він покладе (у письмовій формі під розпис) на системного адміністратора обов'язок встановлювати тільки ліцензійне програмне забезпечення і здійснювати моніторинг усіх файлів, що містяться на комп'ютерах, з метою виявлення і видалення тих, які порушують авторські і суміжні права, то відповідальність нестиме системний адміністратор.
Крім того, мінімізувати ризик появи на комп'ютерах підприємства неліцензійного програмного забезпечення можна шляхом видання наказу по підприємству (з повідомленням під розпис усіх співробітників), яким заборонити встановлювати на комп'ютери неліцензійне програмне забезпечення і інші файли, використовувані з порушенням авторських прав. Крім того, можна встановити спеціальні блокують, програми, що не дозволяють встановлювати на комп'ютер, без відповідних прав доступу.
У свою чергу, юридичні особи, що порушили права інтелектуальної власності можуть притягуватися до цивільно-правової відповідальності. Так, автор або особа, що має авторські права, може звернутися до суду з вимогою визнати за собою авторські права, заборонити незаконне використання комп'ютерної програми, а також компенсувати матеріальну і моральну шкоду.
Право проводити перевірки на предмет виявлення незаконного використання комп'ютерних програм мають: Державна служба інтелектуальної власності, а саме державні інспектори з питань інтелектуальної власності; Міністерство внутрішніх справ, а саме Державна служба по боротьбі з економічною злочинністю (ДСБЕЗ), а також органи податкової служби України.
Основою для проведення перевірки є інформація про незаконне використання програмного забезпечення. Перевірки можуть бути як плановими або позаплановими, так і проводитися у рамках карного виробництва.
Отже, якщо на підприємство прийшла раптова перевірка, то в першу чергу необхідно перевірити службові посвідчення перевіряючих і переконатися, що особа, яка стоїть на порозі офісу, дійсно співробітник органу, уповноваженого перевіряти подібні питання, якщо ні, то сміливо можна викликати міліцію і не впускати "ходаків". По-друге, слід з'ясувати на яких підставах і що конкретно до вас прийшли перевіряти. Щоб остаточно переконатися в обгрунтованості перевірки, раджу подзвонити за місцем роботи перевіряючих і поцікавитися, чи дійсно видавався дозвіл на проведення перевірки. По-третє, не слід забувати про ведення журналу реєстрації перевірок. По-четверте, раджу не надавати перевіряючим комп'ютери, що не мають відношення до підприємства, наприклад особисті комп'ютери співробітників, оскільки вони прийшли перевіряти саме підприємство.
У рамках проведення перевірки у адміністративній справі органи, які її проводять, мають право вилучити системні блоки з метою проведення експертизи |
Хочу звернути увагу, що у рамках проведення перевірки у адміністративній справі органи, які її проводять, мають право вилучити системні блоки з метою проведення експертизи, проте вони мають бути повернені після проведення експертизи, про що також говорить і Верховний суд України у своєму Узагальненні застосування судами законодавства у справах про адміністративні правопорушення у сфері інтелектуальної власності від 01.01.2006 р. (п. 3.1). У зв'язку з цим перешкода перевіряючим в огляді комп'ютерів (відсутність електрики або відсутність паролів унаслідок їх втрати) може привести до їх вилучення, що паралізує вашу діяльність на тривалий період.
Також необхідно відмітити, що з метою забезпечення виробництва у справах про адміністративні правопорушення і виконання постанов у цих справах відповідно до ст. 260 КоАП України вилучити можуть і інші носії комп'ютерних програм (диски, флэшки, жорсткі диски). Вилучення, як правило, здійснюється у тому випадку, якщо перевіряючі виявили неліцензійне програмне забезпечення на відповідних об'єктах. Техніка вилучається до розгляду адміністративної справи, в процесі якого вирішується її доля.
Крім того, вилучення може бути зроблене і у рамках карного виробництва відповідно до Карним процесуальним кодексом України.
Звертаю увагу, що притягнути до відповідальності за неправомірне використання програмного забезпечення може тільки суд. У свою чергу, незаконні дії перевіряючих, досконалі ними в ході проведення перевірки, можна оскаржити як вищестоящому органу, так і до суду.
Як показує наша судова практика, більшість адміністративних справ в подібних ситуаціях вдається виграти в суді, оскільки перевіряючі частенько не дотримують вимоги до змісту протоколів про адміністративне правопорушення і неправильно кваліфікують дії порушників. Крім того, перевіряючі, як правило, в протоколах не вказують правовласників комп'ютерних програмхоча вказівка цих відомостей є обов'язковою. Також до матеріалів справи мають бути залучені пояснення потерпілої сторони (правовласника), що досить проблематично, і цілий ряд інших документів, які перевіряючі, як правило, ігнорує. Отже процедура доведення здійснення правопорушення досить складна. Отже, необхідно звертати особливу увагу, чи не порушують її перевіряючі.
ВИСНОВОК:
Таким чином, незважаючи на те що вірогідність виграти суперечку про порушення авторських прав досить велика, також великий шанс вилучення комп'ютерної техніки, на якій встановлено програмне забезпечення, правомірність використання якого не підтверджена і, отже, високий ризик блокування діяльності підприємства.
Віталій Мазур
старший юрист юридичної фірми "Pragnum"
________________________________________________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи крегиональным дилерам.
