Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Як утилізувати комп'ютери після їх списання?

10.20, 19 липня 2013
15154
1

ЮРИСТ & ЗАКОН публікує відповіді на низку запитань своїх читачів, пов'язаних з утилізацією списаної комп'ютерної техніки, заздалегідь опублікованих в номері від 11. 07. 2013, № 47.

ПИТАННЯ

1. Чи підлягають списані комп'ютери утилізації як дорогоцінні метали, що містять чорні і кольорові метали або небезпечні відходи відповідно до чинного законодавства?

2. Чи впливає зміст в паспорті виробника тієї або іншої речовини на це?

3. У яких нормативно-правових актах міститься необхідність утилізації, чим регулюється?

4. Чи можна їх викинути/вивезти без проведення утилізації, якщо ні, то чому, яка настає відповідальність?

ВІДПОВІДЬ

1. Законодавство регулює необхідність утилізації комп'ютерної техніки у рамках загального законодавства у сфері поводження з відходами. Виходячи з цього, якщо комплектуючі частини списаних комп'ютерів містять в собі чорні і кольорові метали (їх сплави), така комп'ютерна техніка підпадає під поняття "металобрухт", визначене в ст. 1 Закону "Про металобрухт". Також якщо комп'ютерна техніка містить компоненти, небезпечні для довкілля або здоров'я людини, таке устаткування є небезпечними відходами (згідно ст. 1 Закону "Про відходи"). Виходячи з цього, на комп'ютерну техніку, що відповідає вказаним критеріям, поширюються положення законодавства, регулюючі поводження з такими видами відходів (у тому числі їх утилізацію). У зв'язку з цим в законодавстві не міститься імперативний припис у вигляді окремої правової норми про те, що комп'ютерна техніка обов'язково підлягає утилізації.

2. Законодавством не передбачена необхідність проведення експертизи комп'ютерної техніки після її списання і перед здачею на утилізацію на предмет наявності дорогоцінних, чорних, кольорових металів або шкідливих речовин. Відповідно, приймаючи рішення про належну утилізацію комп'ютерної техніки, необхідно виходити серед іншого з інформації виробника комп'ютерної техніки, що міститься в супроводжуючій її технічній або експлуатаційній документації. У тому числі слід враховувати рекомендації виробника про спосіб утилізації або його обмовки про те, що ця комп'ютерна техніка після закінчення терміну експлуатації підлягає утилізації в порядку, передбаченому для небезпечних відходів.

3. Необхідність утилізації комп'ютерної техніки (з урахуванням наявності в ній чорних, кольорових металів або небезпечних речовин) визначається положеннями Законів "Про відходи", "Про металобрухт", а також іншими нормативно-правовими актами, регулюючими порядок поводження з відходами.

4. Спочатку слід виходити з того, що за правильне поводження з відходами несе відповідальність особа, що має їх. Тому самостійно можна розпоряджатися (викидати, здавати на переробку на власний розсуд і т. п.) лише відходами, що не мають особливого порядку утилізації. У зв'язку з цим самостійний викид/вивезення комп'ютерної техніки в місця збору побутових відходів здійснюється на власний ризик власника таких відходів. Адже таким чином може бути порушений порядок утилізації небезпечних відходів, наявність яких в комп'ютерній техніці цілком можливо.

При цьому у випадку якщо утилізація комп'ютерної техніки здійснюється всупереч порядку, встановленому законодавством, правопорушник може притягати до відповідальності, передбаченої в ст. 82 КоАПщо передбачає адміністративне покарання за порушення порядку поводження з відходами. Також якщо внаслідок неправильної утилізації комп'ютерів буде встановлено наявність загрози життя, здоров'ю людей або довкіллю, можлива постановка питання про притягнення винної особи до карної відповідальності (см, приміром, ст. 239 УК та ін.). На додаток до адміністративної або карної відповідальності за порушення порядку поводження з відходами до порушника можуть бути пред'явлені вимоги про відшкодування заподіяної матеріальної і моральної шкоди.

В той же час кваліфіковано утилізацією комп'ютерних відходів займаються спеціалізовані організації, що мають ліцензії на операції з небезпечними відходами, металобрухтом і дорогоцінними металами (заготівля, переробка, утилізація і т. д.). Тому під час визначення подальшої долі списаної комп'ютерної техніки слід оцінити правомірність поводження з нею як з побутовими відходами щоб уникнути порушення положень законодавства.

ВИСНОВОК:

Найбільш доцільним в даному випадку буде передача усієї списаної комп'ютерної техніки для утилізації спеціалізованої організації, такою діяльністю (і ліцензії, що має, на операції з окремими видами відходів), що займається. Наявність договору про розбирання, сортування і подальшу утилізацію комп'ютерної техніки, а також акт її прийому-передачі буде цілком досить для підтвердження дотримання норм законодавства у сфері поводження з відходами.

Окрім цього, такий порядок розпорядження із списаною комп'ютерною технікою:

1) зніме питання необхідності самостійного визначення належного способу утилізації (у тому числі розбирання і сортування комплектуючих частин);

2) забезпечить передачу відповідальності за правильну утилізацію комп'ютерів на спеціалізоване підприємство.

 

Василь Нечипоренко

"ЮРИСТ & ЗАКОН"

________________________________________________________________

"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи дорегіональним дилерам. Поставити своє питання редакції видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" можна, відправивши його електронною поштою за адресою: uz@ligazakon.ua. Відповіді публікуються у виданні і, як правило, доступні тільки його читачам.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему