Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Плануємо ідеальну відпустку: юридичний лікнеп про захист прав туриста

14.11, 5 липня 2013
1526
1

Про те, як уникнути проблем з туристичною компанією під час щорічної відпустки читайте в матеріалі видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" від 04. 07. 2013, № 46.

Як говорив американський прозаїк, лауреат Нобелівської премії по літературі Джон Эрнст Стейнбек : "Подорож як брак. Головна помилка - думати, що він у вас під контролем".

Реальних прикладів проблем туристів з туристичними компаніями, в яких був куплений тур, множина. У більшості - це надання туристові послуг нижче якістю або в меншому об'ємі, чим він замовляв (наприклад, іншого типу живлення, готелю або номера категорією, нижче сплачених і т. д.).

Щоб уникнути подібних неприємностей, турист повинен знати, яким чином діяти, щоб отримати саме той відпочинок, який він замовляв, або отримати відшкодування завданого збитку. І дрібниць при замовленні туру через туристичну компанію бути не може.

Вибираємо туристичну компанію і отримуємо "первинну" інформацію

При виборі туристичної компанії, яких в Україні сьогодні множина, необхідно враховувати, що згідно Закону України "Про туризм" (далі - Закон) туристична компанія може бути турагентом або туроператором, і між ними є принципова різниця.

Туроператори - це юридичні особи, для яких організація і забезпечення створення туристичного продукту, реалізація і надання туристичних послуг, а також посередницька діяльність за поданням характерних і супутніх послуг є винятковою діяльністю і які отримали ліцензію на туроператорскую діяльність.

Турагент, у свою чергу, може бути як юридичною особою, так і фізичною особою - підприємцем, не може створювати власний туристичний продукт, а фактично виступає посередником при реалізації туристичного продукту туроператора. І для нього, на відміну від туроператора, ця діяльність не є винятковою.

Також на випадок проблем необхідно враховувати і відмінності у мінімальному розмірі фінансового забезпечення громадянської відповідальності (гарантії банку або іншої кредитної установи) перед туристами. Подібне фінансове забезпечення згодиться туристові при неплатоспроможності або відкритті процедури банкрутства туркомпанії для покриття відповідальності за заподіяні туристові збитки, які в цих випадках відшкодовуватимуться туристові відповідною кредитною установою на підставі його заяви, договору на туристичне обслуговування (ваучера) і документів, що підтверджують невиконання туроператором (турагентом) договірних зобов'язань.

Для туроператора Законом встановлений мінімальний розмір фінансового забезпечення у сумі, еквівалентній не менше 20000 євро, а у випадку якщо він надає послуги виключно з внутрішнього і в'їзного туризму - не менше 10000 євро, тоді як для турагента - не менше 2000 євро.

Турист як споживач ще до укладення договору на туристичне обслуговування має право перевірити (а туркомпанія в цьому випадку зобов'язана надати) наявність відповідної ліцензії на здійснення туроператорской діяльності і згаданого фінансового забезпечення. Також туристові обов'язково надається інформація про основні вимоги до оформлення виїзних/в'їзних документів (паспорт, дозвіл (віза)) і терміни їх оформлення, про медичні застереження відносно здійснення туристичної поїздки, програмі туристичного обслуговування, характеристиці готелю, санітарній і епідеміологічній обстановці, виді і способі забезпечення живлення і т. п. Повний перелік такої інформації міститься в ст. 19 1 Закону, який також зобов'язує туроператора (турагента) дотримувати умови надання комплексу туристичних послуг, про які був обізнаний споживач до укладення договору.

Укладаємо договір на туристичне обслуговування

Отже, туристична компанія вибрана. Вибраний і сам тур. Переходимо до найвідповідальнішої частини - укладення договору. Саме договором на туристичне обслуговування і регулюватимуться стосунки туриста-споживача і туркомпанії.

За таким договором туроператор, що укладає договір безпосередньо або через турагента, зобов'язується надати за замовленням туриста комплекс туристичних послуг (туристичний продукт), а турист зобов'язується сплатити його.

Статтею 20 Закону України "Про туризм" передбачено, що договір на туристичне обслуговування полягає в письмовій або електронній формі (у т. ч. у формі ваучера) і повинен містити усі істотні умови. Такими умовами є: термін перебування з вказівкою дат початку і закінчення туристичного обслуговування; характеристика транспортних засобів (, що здійснюють перевезення, їх вид і категорія, дата, час і місце відправлення і повернення (якщо перевезення входить до складу туристичного продукту); види і способи забезпечення живлення; мінімальна кількість туристів в групі (у разі потреби) і у зв'язку з цим триденний термін інформування туриста про те, що туристична поїздка не відбудеться із-за недобору групи; програма туристичного обслуговування; види екскурсійного обслуговування і інші послуги, включені у вартість туристичного продукту. Крім того, у договорі має бути інформація про підтвердження відповідності послуг готелю встановленим вимогам, терміні і порядку оплати готельного обслуговування, інших суб'єктах туристичної діяльності (їх місцезнаходження і реквізити), які надають туристичні послуги, включені у вартість туристичного продукту, що здійснює страхування туристів страховику, правилах в'їзду і перебування в країні тимчасового перебування, вартості туристичного обслуговування, порядку оплати і формі розрахунку.

При підписанні договору турист повинен приділити особливу увагу умовам, регулюючим :

- права і обов'язки сторін договору (у тому числі, але не виключно, чи передбачено право туриста без яких-небудь штрафних санкцій відмовитися від договору у разі збільшення вартості поїздки, чи має туристична компанія право на заміну готелю без зниження його категорії і т. д.);

- терміни і суми коштів, які не повертаються туристові у разі відмови від поїздки;

- порядок і терміни пред'явлення претензій відносно неналежної якості послуг.

Окремо слід згадати, що тільки туроператор (і у разі купівлі туру у турагента) має виняткове право оформляти документи для виїзду за межі України.

Право споживача на відмову від договору на туристичне обслуговування

Турист має право відмовитися від виконання договору до початку подорожі згідно із ст. 20 Закону України "Про туризм", проте за умови оплати туристичної компанії фактично здійснених нею документально підтверджених витрат, пов'язаних з такою відмовою. При цьому звертаємо увагу, що йдеться саме про документально підтверджені витрати турагента або туроператора. Раніше в Законі формулювання про "документально підтверджені" витрати було відсутнє і була внесена тільки в 2012 році згідно із Законом України "Про внесення змін до Закону України "Про туризм" відносно надання туристичних послуг" від 09.02.2012 року, що призводило до зловживань з боку туркомпаній.

Так, на практиці деякі туристичні компанії з метою мінімізації своїх ризиків передбачали в договорах, а деякі передбачають і сьогодні, незважаючи на згадані зміни законодавства, не відшкодування фактично понесених витрат, а штрафи до 100 відсотків від вартості поїздки (залежно від термінів відмови). І це при тому, що далеко не завжди понесені туристичною компанією витрати складають 100 відсотків вартості поїздки, враховуючи умови контракту між іноземним контрагентом і туристичною компанією, яким може бути передбачений значно менший розмір відповідальності останньої, чим закріплено в договорі з туристом.

Юлія Божко

На нашу думку, подібні умови договору відносно неповернення конкретно певного відсотка від вартості туру суперечать вказаній ст. 20 Закону, а також вимогам Закону України "Про захист прав споживачів"оскільки є несправедливими і обмежують права туриста як споживача туристичних послуг.

Проте у разі відмови від поїздки компенсувати документально підтверджені витрати туркомпанії все ж доведеться. Допомогти туристові уникнути будь-яких виплат в таких випадках може відповідний договір страхування, що передбачає покриття витрат, пов'язаних з анулюванням договору на туристичне обслуговування за ініціативою туриста. Можливість укладення подібного договору прямо передбачена ст. 16 Закону. Проте його укладення, на відміну від договору обов'язкового страхування туристів (медичного і від нещасного випадку), є виключно добровільним рішенням туриста.

В той же час туристична компанія має право відмовитися від договору лише за умови повного відшкодування туристові заподіяних внаслідок розірвання договору збитків, підтверджених в установленому порядку, крім випадку, коли це сталося з вини туриста.

Крім того, як турист, так і туристична компанія можуть зажадати зміни або розірвання договору у зв'язку зі зміною істотних умов договору і обставин, якими вони керувалися при укладенні договору. Зокрема, у разі погіршення умов подорожі, зміни її термінів, непередбаченого збільшення транспортних тарифів, введення нових або підвищення діючих ставок податків і зборів і інших обов'язкових платежів, різкої зміни курсу національних валют. Туроператор (турагент) зобов'язаний не пізніше чим nbsp;через день з дня, коли йому стало відомо про подібні зміни, і не пізніше, ніж за три дні до початку туристичної поїздки, повідомити туриста про такі зміни з метою надання йому можливості відмовитися від виконання договору без відшкодування збитку туркомпанії або внести зміни в договір в частині ціни.

При цьому, якщо ціна путівки збільшилася більш ніж на 5 відсотків від первинної ціни, турист має право відмовитися від виконання договору, а туристична компанія зобов'язана повернути йому все раніше сплачені засоби.

Захист прав туриста-споживача

Споживач, яким і є турист за договором на туристичне обслуговування, має право на належні якість продукції (товарів і послуг) і звернення до суду за захистом своїх порушених прав, що передбачено ст. 4 Закони України "Про захист прав споживачів".

Згідно ст. 25 Закону України "Про туризм" турист має право на отримання передбачених договором туристичних послуг, а у разі невиконання або неналежного виконання туристичною компанією умов договору - на відшкодування матеріальних і моральних збитків в повному об'ємі, якщо договором не передбачено відшкодування в меншому або більшому об'ємі. При цьому розмір майнової відповідальності туристичної компанії не може перевищувати фактично заподіяних туристові з її вини збитків.

Спори відносно надання туристичних послуг розглядаються судами загальної юрисдикції з дотриманням правил осудності і підвідомчості суперечок.

ВИСНОВКИ:

Відпочивати за кордоном або в Україні - залежить від ваших переваг. "Життя під час подорожі - це мрія в чистому вигляді", - говорила Агата Крісті.

Проте якщо організацією відпочинку займається туристична компанія, необхідно дотримувати основні юридичні рекомендації при купівлі туристичних послуг, що допоможе туристові не допустити порушення його прав, а у разі їх порушення - своєчасно зреагувати і отримати необхідну і достатню доказову базу для подальшого захисту.

Юлія Божко

адвокат, партнер Юридичній компанії "Закон Перемоги"

________________________________________________________________

"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи дорегіональним дилерам.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему