Які наслідки спричинить ратифікація протоколу для українського бізнесу?
Спершу треба відмітити, що Конвенція про адміністративну допомогу в податкових справах (далі - Конвенція) не використовується активно податковими органами для отримання податкової інформації про прибутки, що отримуються її резидентами за кордоном.
В той же час можливість отримання податкової інформації з України і стягнення податкового боргу у зв'язку з несплатою податків передбачено безпосередньо в Податковому кодексі України (ст. 104 - 108). Ці статті деталізують порядок надання допомоги по стягненню податкового боргу по запиту іноземної держави податковими органами України, а також здійснюють заходи по стягненню податкового боргу.
Але Податковий кодекс України не має окремих положень, які б врегулювали порядок напряму запитів в податкові органи іноземних держав про отримання інформації і стягнення податкового боргу відносно прибутків, податок з яких мав бути сплачений в Україні.
Зміни, внесені Протоколом про внесення змін і доповнень в Конвенцію про взаємну адміністративну допомогу в податкових справахратифікований Україною 11.01.2013 р., спрямовані на захист платників податків, їх конфіденційній інформації і визначення меж надання податкової допомоги іноземній державі.
Згідно нової редакції положення Конвенції не можуть негативно впливати на ті права і гарантії, які передбачені в законодавстві для платників податків державою, яка просить надати інформацію або стягнути податковий борг.
Положення Конвенції не зобов'язують державу, якій спрямований запит (ч. 2 ст. 21 Конвенції) :
a) здійснювати заходи всупереч її законодавству або адміністративній практиці, або законодавству або адміністративній практиці держави, яка направляє запит;
b) здійснювати заходи, що порушують громадський порядок;
c) надавати інформацію, яка не може бути отримана відповідно до її законодавства або адміністративної практики або згідно із законодавством або адміністративною практикою держави, яка направляє запит;
d) надавати інформацію, яка розкриває будь-яку торгову, промислову, комерційну або професійну таємницю, торговий процес або інформацію, розголошування яких може порушувати громадський порядок;
e) надавати адміністративну допомогу, якщо це суперечить оподаткуванню в державі, яка направляє запит, або положенням будь-якої конвенції про уникнення подвійного оподаткування або будь-якої іншої конвенції, ув'язненої між такими державами;
f) надавати адміністративну допомогу, якщо це ставить в гірші умови громадянина прошеної держави в порівнянні з громадянином держави, яка просить, якщо такі громадяни знаходяться в рівних умовах;
g) надавати адміністративну допомогу, якщо просяча держава не прийняла усіх обгрунтованих заходів відповідно до її законодавства або адміністративної практики, за винятком випадку, коли вжиття таких заходів призводить до надмірних труднощів;
h) надавати адміністративну допомогу по стягненню в тих випадках, коли адміністративне навантаження для тієї держави є явно надмірним в порівнянні з вигодою, яку отримає просяча держава.
|
Валерія Тарасенко |
Проте прошена держава не може відмовити в наданні інформації тільки на підставі того, що воно не має внутрішньодержавного інтересу в такій інформації або лише тому, що інформацією володіє тільки банк, інша фінансова установа, представник (агент) або така інформація торкається права власності особи. При вступі запиту від іншої держави прошена держава повинна зібрати інформацію з метою отримання прошеної інформації.
Вищезгадані положення ст. 21 Конвенції обмежують можливість податкових (митних) органів відносно отримання інформації від іноземної держави, якщо, просячи яку-небудь інформацію, податкові (митні) органи перевищують свої повноваження або такий запит суперечить законодавству як прошеної держави, так і України. У такому разі держава, що отримала запит, може відмовити в наданні інформації / стягненні боргу на підставі ст. 21 Конвенції.
Також істотні зміни торкаються захисту і збереження таємниці про отриману інформацію.
Будь-яка інформація, отримана стороною, згідно Конвенції є "таємницею" і така інформація підлягає захисту так само, як будь-яка інша конфіденційна інформація, отримана відповідно до внутрішнього законодавства цієї сторони, наскільки це необхідно для захисту особистих даних, згідно гарантій, передбачених законодавством цієї сторони.
Ця інформація у будь-якому випадку розголошується тільки особам або органам (зокрема, судам і адміністративним або контролюючим органам), причетним до оцінки, збору або стягування податків, до застосування старанних заходів або карного переслідування відносно податків, до ухвалення рішень у разі оскарження або причетним до здійснення контролю за вказаними вище суб'єктами. Ця інформація може використовуватися тільки особами або органами, вказаними вище, і тільки для цих цілей. Незважаючи на вищезгадані положення, вони можуть розголошувати її під час відкритого судового розгляду або в судових рішеннях, таких податків (нова редакція статті 22 Конвенції), що стосуються.
Таким чином, введення такої норми повинне запобігти розкриття інформації особам або органам, які не є фіскальними органами, відповідальними за нарахування і стягнення податків і інших зборів.
Наскільки підвищуються риски у зв'язку з отриманням нашими податковими органами інформації з-за кордону?
Як було сказано вище, застосування цієї Конвенції не отримало широкого застосування українськими податковими органами для отримання податкової інформації з іншої держави.
Проте треба пам'ятати, що податкові органи все частіше стали робити запити у фіскальні органи інших держав відносно правомірності застосування в Україні платниками податків звільнення від оподаткування або нижчих ставок згідно з конвенціями про уникнення подвійного оподаткування, в яких Україна є стороною.
Як правило, такі запити торкаються підтвердження того або іншого статусу іноземного одержувача доходу з України в країні, резидентом якої він є.
Наприклад, українські податкові органи можуть подати запит іноземному фінансовому органу з проханням надати інформацію або підтвердити, що іноземна компанія-одержувач доходу є "власником бенефіціара" такого доходу для цілей законодавства цієї держави або, наприклад, що така компанія є фінансовою інституцією і т. п.
В той же час треба мати на увазі, що почастішали випадки, коли органи європейських держав розкривають інформацію про бенефіціари компаній в цих юрисдикціях і фінансових операціях цих компаніях по запиту вищих правоохоронних структур при розслідуванні кримінальних справ.
Тому при роботі з іноземними холдинговими компаніями, а також при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності треба пам'ятати, що практика застосування Конвенції для отримання податкової інформації розвиватиметься, а відповідно, створювати додаткові риски для українського бізнесу, якщо такі операції дійсно призводять до недоотримання податків на такі прибутки в Україні.
Валерія Тарасенко
радник Правової групи
________________________________________________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи дорегіональним дилерам.
