Цього тижня громадськість схвилювала новину про чергове "резонансне" рішення Верховного Суду, відповідно до якого, якщо вірити заголовкам останніх новин, і громадяни, і підприємства зможуть видавати грошові позики і отримувати процентну плату за них без ліцензій.
Дійсно, 18 липня 2012 року Верховним Судом було прийнято постанова "Про стягнення грошових коштів за договором позики", суть якого зводиться до того, що Закон "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг" (далі - Закон про финуслугах) не поширюється на фізичних і юридичних осіб без статусу фінустанови, а застосовується лише до учасників ринку фінансових послуг.
Що підштовхнуло ВСУ на ухвалення такого рішення? Розглядаючи постанову ВСУ, ми бачимо, що причиною виникнення суперечки стало питання відносно можливості отримання фізособою відсотків за надання позики. Так, виходячи з матеріалів справи, фізособою був укладений договір позики, яким передбачена щомісячна виплата відсотків за користування запозиченими засобами. Позичальник після закінчення передбаченого договором терміну повернув лише частину коштів, що стало причиною звернення до суду фізособи-позикодавця за стягненням суми основного боргу і відсотків.
Суд першої інстанції вимоги фізособи-позикодавця задовольнив, а суд апеляційної інстанції, з яким погодився і ВССУ, відмінив його рішення, грунтуючись на тому, що з урахуванням вимог Закону об финуслугах фізособу не мало визначених цим же законом повноважень на надання грошових коштів на умовах позики з виплатою відсотків.
В той же час в визначенні ВССУ від 21.12.2011 "Про стягнення суми позики і відсотків за користування ним", яке було надано позикодавцем, як приклад неоднакового застосування касаційним судом одних і тих же норм права, визначено, що суди помилково застосовують до правовідносин фізосіб норми Закону про финуслугах. Так, Закон про финуслугах регулює стосунки, пов'язані з функціонуванням фінансових ринків і наданням фінансових послуг споживачам, і не поширюється на правовідносини фізичних осіб, що не є учасниками ринку фінансових послуг.
Відповідно, виникає питання, чи має фізособа-позикодавець право на отримання від позичальників обумовлених договором відсотків за користування позикою?
Позиція ВСУ: Верховний Суд приходить до висновку, що Закон про финуслугах встановлює загальні правові основи у сфері надання фінансових послуг і належить до нормативного акту спеціальної дії, регулюючи стосунки, пов'язані з функціонуванням фінансових ринків і наданням фінансових послуг споживачам.
Стаття 1 Закону про финуслугах містить вичерпний перелік суб'єктів, на яких поширюється дія його норм, зокрема на фізосіб-підприємців і юрособ - професійних учасників ринку фінансових послуг. Отже, положення Закону про финуслугах по суб'єктному складу учасників не поширюються на юрособ без статусу фінансової установи, і фізосіб, що не являються СПД.
|
Ірина Тодоренко |
При цьому такі висновки не свідчать про те, що громадяни і підприємства без статусу фінустанови позбавлені права надавати позику. Позика може надаватися не лише учасниками ринку финуслуг, але і фізичними особами, що не є суб'єктами підприємницької діяльності і підприємствами без статусу фінустанови. Відношення таких громадян і підприємств відносно договорів позики регулюються статтями 1046 - 1053 ГК.
Думка "Ю&З": Відразу ж відмітимо, що новизна позиції ВСУ залишається під знаком питання, оскільки активно обговорюване сьогодні виведення ВСУ не одиничне, до того ж далеко не перший. Аналогічну правову позицію можна побачити в постанові Верховного Суду "Про стягнення суми боргу" від 26.12.2011, а також в пункті 7 листи ВССУ "Відносно застосування окремих норм цивільного законодавства" від 16.01.2012 (висновки, викладені в цьому листі, є обов'язковими для застосування судами).
ВСУ приходить до спільного знаменника, що положення Закону про финуслугах по суб'єктному складу учасників обмежені і не поширюються на юрособ, які по своєму правовому статусу не є фінансовими установами, а також на фізосіб, що не є суб'єктами підприємницької діяльності. І якщо спеціальні норми Закону про финуслугах регулюють стосунки тільки учасників ринків фінансових послуг, то регулювання стосунків між фізособами відносно договорів позики регулюються нормами статей 1046 - 1053 ГК.
Як ми бачимо, постанова ВСУ від 18.07.2012 усього лише відгомін позиції вищої судової інстанції, що вже сформувалася, відносно правомірності видачі позики фізичними особами і підприємствами, а також можливості стягнення відсотків по таких позиках. Аналізуючи перелічені вище судові рішення, приходимо до висновку, що фізособа, що надає грошові кошти в позику, абсолютно правомірна, керуючись статтею 1048 ГК, може вимагати виплати відсотків, якщо їх виплата передбачена укладеним договором.
ВИСНОВОК:
Якщо підприємство або фізособа не є учасником ринку фінансових послуг, надання ними позики під відсотки здійснюється на підставі статей 1046 - 1053 ГК, а не на підставі Закону про финуслугах. До такого висновку ВСУ прийшов ще в постанові від 26.12.2011, що підтвердилося і в обговорюваній сьогодні постанові від 18.07.2012.
Те, що підносилося як сенсація, виявилося такою, що сформувалася ще на початку року позицією вищої судової інстанції, яка до того ж є обов'язковою до застосування. Природно, суті справи це не міняє, але уважніші позичальники вже давно врахували, що договір позики, ув'язнений з фізособою, буде важко визнати недійсним унаслідок відсутності у останнього ліцензії на надання финуслуг, оскільки така позика підпаде під дію норм ГК. Також позичальники врахували і той факт, що фізособа-позикодавець має законне право на отримання відсотків від суми позики. Усі позначені вище судові рішення свідчать про можливість і громадян, і звичайних підприємств надавати позики (навіть валютні) під відсотки, в порядку, передбаченому цивільним законодавством.
Ірина Тодоренко, юрист-аналітик видання "ЮРИСТ & ЗАКОН"
_________________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональним дилерам.
