Проблемні аспекти Закону "Про адвокатуру і адвокатську діяльність"

5 липня 2012 року Верховна Рада України прийняла Закон України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" № 10424 (далі - Закон), який набуде чинності наступного дня після його публікації.

Метою ухвалення цього Закону є реформування адвокатури відповідно до загальновизнаних міжнародних демократичних стандартів для забезпечення надання адвокатами високоякісної професійної юридичної допомоги.

Серед основних положень Закону можна виділити:

- створення системи органів адвокатського самоврядування, визначення їх повноважень;

- створення Національної асоціації адвокатів України;

- створення Єдиного реєстру адвокатів України;

- визначення порядку допуску адвокатів іноземних держав до здійснення адвокатської діяльності на території України;

- введення відповідальності за непредставлення відповіді на адвокатський запит, а також за надання недостовірної або неповної інформації;

- визначення порядку накладення дисциплінарних стягнень на адвокатів.

У свою чергу, деякі норми цього Закону порушують права адвокатів, а також суперечать нормам Конституції України і іншим законодавчим актам.

Так, цей Закон не розв'язав проблему фактичного примусу до вступу в адвокатські об'єднання, який обумовлений обов'язковістю членства в них адвокатів. На нашу думку, об'єднання адвокатів може бути створене тільки на добровільній основі, а право на адвокатську діяльність повинні мати також і адвокати, що не є членами адвокатського об'єднання. Закон при цьому може передбачити відповідні стимули для того, щоб адвокати вступали в це об'єднання, але не засоби примусу їх до такого вступу.

Законом невиправдано передбачена дисциплінарна відповідальність адвокатів за порушення правил адвокатської етики. У свою чергу, релігійні, моральні, етичні, політичні і ін. норми є іншими видами соціальних норм, чим правові норми, тому їх порушення не може бути основою для притягнення до юридичної відповідальності. На наш погляд, замість етичних правил доцільно було б розробити Правила ведення адвокатської діяльності.

Законом недостатньо визначена процедура оподаткування адвокатів. Так, в ст. 13 Закону сказано, що адвокат, що здійснює діяльність індивідуально, відноситься до самозанятым осіб. Адвокатські бюро і об'єднання, відповідно, визначаються як юрособи без згадуючи про їх прибутковість або неприбутковість. З урахуванням вказаних норм Закону адвокати не можуть платити податки по спрощеній системі оподаткування. Таким чином, підприємець, що робить юридичні послуги, знаходиться у вигіднішому положенні, ніж адвокат, на якого як на самозанятое обличчя лягає значно більший податковий вантаж. Ця ситуація зачіпає і інтереси споживачів юридичних послуг. Адже адвокат, заплативши податок у розмірі половини свого доходу, природно відіб'є ці витрати на вартості наданих послуг.

Окрім цього, Законом передбачена обов'язкова сплата щорічних внесків на забезпечення адвокатського самоврядування, за несплату яких може бути визначена відповідальність.

Закон передбачає обов'язкове стажування упродовж 6 місяців у діючого адвоката із стажем роботи не менше 5 років. Причому Закон передбачає обмеження в частині кількості стажистів, визначаючи наявність одночасно не більше 3-х стажистів. Проблемним в даному випадку являється питання, чи не досягне черга з охочих отримати адвокатське свідоцтво гігантських розмірів, адже адвокатів з відповідним стажем, які захочуть узяти над стажистами "шефство", виявиться не так багато?

Також хотілося б відмітити, що норми цього Закону багато в чому доповнюють норми новоприйнятого Карно-процесуального кодексу України. Максимально забезпечується рівність прав адвоката в карному, адміністративному, цивільному і господарському процесах. Більше того, уперше встановлюється відповідальність за ненадання або неповне надання відповіді на адвокатський запит.

Великим досягненням стало підвищення рівня гарантій адвокатів. Адже з урахуванням європейських стандартів Закон передбачає особливий порядок роботи обшуку або огляду житла, іншого володіння адвоката. Вказані процесуальні дії здійснюватимуться виключно за рішенням судуу якому в обов'язковому порядку вказується перелік речей і документів, які планується знайти, виявити або вилучити. Крім того, з метою забезпечення адвокатської таємниці при проведенні вказаних процесуальних дій передбачена обов'язкова участь представника органу адвокатського самоврядування.

Цим Законом нарешті реалізовано конституційне право на отримання широким колом людей безкоштовної правової допомоги і запропонований новий механізм її надання виключно адвокатами, який почне діяти з січня 2013 року. Ця норма в комплексі з новим Карним процесуальним кодексом і Законом "Про безкоштовну правову допомогу" стане належною законодавчою основою для захисту прав і інтересів кожного громадянина.

ВИСНОВОК:

В цілому ж Закон "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" містить багато позитивних нововведень. Але складнощі в отриманні статусу адвоката і питання, пов'язані з розміром оподаткування адвокатської діяльності, можуть значно підвищити ціни на адвокатські послуги, що зробить їх недоступними для пересічних громадян, враховуючи при цьому, що згідно з новим Карно-процесуальним кодексом в кримінальних справах захисником може бути тільки адвокат, а близькі родичі такого права втрачають.

Юрій Чумак, партнер ЮФ "Лескфор"

_______________________

"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональним дилерам.