У своїй постанові від 18 липня 2012 року № 6079цс12 Верховний Суд України встановив правову позицію, обов'язкову для застосування усіма нижчестоячими судами України. А саме те, що Закон України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг" регулює виключно стосунки спеціальних суб'єктів - учасників ринку фінансових послугі не поширюється на усіх інших юридичних і фізичних осіб - суб'єктів договори позики, правовідносини яких регулюються нормами ст.ст. 1046 - 1048 ГК. Тобто, підтвердив право фізосіб давати гроші в позики третім особам під відсотки.
На сьогоднішній момент практика надання кредитів фізособами, а також юрособами один одному, досить поширена. Проте правова позиція в цьому питанні була не до кінця ясна. У судах приймалися рішення, на підставі яких позивачам при стягненні суми заборгованості відмовляли в стягненні відсотків по договорах позики на підставі відсутності у них ліцензій відповідно до Закону про фінансові послуги.
До того ж, подібних суперечок досить багато, і суми в них, як і відсотки, можуть істотно розрізнятися. Так, приміром, в цій постанові ВСУ фігурує сума в 1 000,00 доларів США під 10 % в місяць, тобто 120 % річних. У визначенні ж ВСУ № 6-35065св11, на яке, мабуть, посилається позивач, сума позики складає 3 394 201,90 євро і 18 % річних. Від цієї ж дати є визначення ВСУ № 6-45498ск11, в якому вказана сума позики в 200,00 доларів США під 10 % в місяць, тобто 120 % річних. У нашій практиці був випадок позики по розписці в 13 600,00 доларів США і 4 % в місяць, тобто 48 річних.
Після прийняття цієї постанови ВСУ фізичні і юридичні особи отримали абсолютно законний інструмент оформлення договір позики в гривні і валюті під відсотки без наявності відповідних ліцензій НБУ і Нацкомфинуслуг.
А судам нижчестоячих інстанцій, незважаючи на явне протиріччя ст. 524 ГК в частині валюти зобов'язання, а також декрету Кабміну "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19.02.1993, цілому ряду нормативних актів НБУ і Нацкомфинуслуг в частині валютного законодавства і законодавства у сфері фінансових послуг, доведеться виносити рішення про задоволення подібних вимог.
Проте варто відмітити, що на сьогодні при оформленні договорів позики існувала і інша практика. Так, кредитор і позичальник для приховання відсотків по позиці оформляли договір позики на значно велику суму, чим фактично отримував позичальник на руки. Ця сума відразу ж включала відсотки за користування позикою. Це робилося з двох міркувань: по-перше, уникнути неоднозначностей суперечки по відсотках і, по-друге для приховання отримуваного доходу.
|
Ростислав Кравец |
На практиці суми позик і відсотки по них в різних випадках можуть принципово розрізнятися. При цьому можна зробити висновок: чим менше сума позики, тим вище відсотки.
Крім того, варто звернути увагу, що нерідкі випадки, коли при укладенні договору позики для його забезпечення оформляється договір запоруки, іпотеки або поручительства. При цьому сам договір позики, як і договір поручительства, не обов'язково робити висновок в нотаріальній формі, буде достатній і простої письмової форми, на підставі якої нотаріуси можуть оформити договори запоруки або іпотеки. Фактично цей інструмент аналогічний кредитуванню.
Варто відмітити, що кількість суперечок про повернення заборгованості по договорах позики останнім часом значно виросло, і судова практика в цих спорах була досить суперечлива. Тепер же, з появою цієї правової позиції ВСУ, кредитори отримали повний набір інструментів для повернення виниклої заборгованості з відсотками, а крім того - і новий інструмент для здійснення своєї діяльності.
Окремо, хочеться звернути увагу, що ВСУ у своїй постанові фактично дав зелене світло не просто договорам позики між фізособами і юрособами без наявності спеціальних ліцензій, а валютним договорам позикищо на практиці може привести до відходу цього ринку в тінь і не контрольованості його Національним банком України, Нацкомфинуслуг, ГНСУ і Госфинмониторингом.
Наслідком цього може стати поява нових фінансових пірамід, приховання прибутків від фінансової діяльності, а також інструментом для відмивання засобів отриманих злочинним шляхом.
Ростислав Кравец
адвокат, старший партнер адвокатської компанії "Кравец, Новак і партнери".
