Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Заходь, але не бери. Від'їжджай, але залишай

09.10, 19 липня 2012
242
0

Про Рішення Конституційного Суду України № 13-рп/2012 від 12. 06. 2012 року, згідно з яким податківцям можна і оглядати приміщення, і заарештовувати майно, що не відноситься до бізнесу, читайте в мате...

Не так давно Конституційний Суд України прийняв, з одного боку, нічим непривабливе Рішенняале, з іншого боку, за пару днів це Рішення за допомогою ЗМІ встигло наробити багато шуму. У чому ж секрет такого скаженого PR- успіху цього Рішення? А вся річ у тому, що Конституційний Суд України ще раз підтвердив відповідність Конституції України як в цілому, так і деяких положень Податкового кодексу України. Тепер ми (платники податків) зобов'язані допускати, а податківці мають право на такий допуск для обстеження приміщень (окрім житла), які пов'язані з отриманням прибутків. Також КСУ дав роз'яснення про право на застосування адміністративного арешту у разі, якщо у платника є податковий борг, а сам платник зібрався за кордон. Аналогічно у разі, якщо платник працює без відповідних документів (свідчень, патентів) або має все той же борг, а своє майно вивозить за кордон.

Так от, начебто усе логічно, усе на благо вітчизні, але інтуїтивно неприємний осад є. Адже не даремно! Знаючи характер і вдачу наших неперевершених збирачів податі, розумієш, що тепер вони влізатимуть туди, куди можна і не можна; заарештовувати будуть усі підряд. Тому пропонуємо розібратися, що ж насправді міститься в Рішенні КСУ, щоб уникнути неправомірних дій з боку фіскалів.

Андрій Фомичев

А йде мова в Рішенні КСУ про наступне. Платник податків зобов'язаний допустити посадовців контролюючого органу під час перевірки до обстеження приміщеньтериторій (окрім житла громадян), використовуваних для отримання прибутків або пов'язаних зі змістом об'єкту оподаткування, а також для проведення перевірок з питань нарахування і сплати податків (пп. 16.1.13 НК). Ну, і відповідно, податкова має на це законне право (пп. 20.1.11 НК).

Що ж має на увазі термін "обстеження"? НК такого визначення не дає.

За допомогою Термінологічного словника системи ЛІГА :ЗАКОН можна знайти декілька значень терміну "обстеження", але, як правило, вони відносяться до технічних категорій. Найбільш близькими до нашої теми є наступні:

- Обстеження - це процес загального збору інформації (без її детальної перевірки) про напрями діяльності відповідного підрозділу з метою ознайомлення з його роботою (проведеними операціями), виявлення конкретних питань, що вимагають особливої уваги, отримання інформації про доцільність проведення додаткової аудиторської перевірки (постанова Національного банку "Про затвердження Методичних вказівок по застосуванню стандартів внутрішнього аудиту в комерційних банках України" від 20.07.99 № 358).

- Обстеження - це аудиторська процедура, яка здійснюється безпосередньо у бюджетній установі і полягає в дослідженні планових і бухгалтерських (первинних і звідних) документів, господарських договорів, фінансової і статистичної звітності, інших документів, пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю, бухгалтерським обліком і внутрішньогосподарським фінансовим контролем (наказ ГлавКРУ "Про затвердження Методичних рекомендацій по проведенню органами державної контрольно-ревізійної служби аудиту фінансовій і господарській діяльності бюджетних установ" від 19.12.2005 № 451).

Як видно з вищезгаданих визначень, важко зрозуміти, що ж мається на увазі під поняттям "огляд" в податковому законодавстві. Значить, знову пропуск, яким може скористатися як одна, так і інша сторона.

Отже, головне, що житло ніхто просто так чіпати не буде (окрім як за рішенням суду). Дані пункти НК відносяться до нежитлових приміщень, які задіяні у бізнесі.

Крім того, такий доступ прийнятний виключно під час перевірок. Перевіряючі повинні мати напрям на перевірку, оформлений і виданий відповідним чином, і саме в період перевірки вони-то і мають оглянути приміщення. Але ніяк до перевірки, так би мовити з вулиці прийшли і вимагають оглянути офіс, ні тим більше після проведення перевірки.

Об'єктом дослідження стають приміщення, безпосередньо пов'язані з бізнесом і відповідними податковими платежами.

І головне, наполягати, що огляд - це не перерахунок, не аналіз на відповідність чому-небудь, не опис, і тим більше не вилучення і т. д. речей або документів, а просто погляд на наявність предметів без детального аналізу.

Які ж негативні наслідки виникають при недопуску перевіряючих. Єдиним таким являється виникнення права податківців звернутися до суду з предметом припинення витратних операцій по рахунках таких платників податків у банках і інших фінансових організацій (окрім виплати заробітної плати і, звичайно ж, оплати податків і зборів) (пп. 20.1.15.2 п. 20.1 ст. 20 НК). Проте, згідно абз. 1 ч. 1 розділу XIX "Завершальні положення" пп. 20.1.15.2 НК набуде чинності з 1 січня 2015 року. Таким чином, податківці позбавлені серйозного важеля впливу при недопуску на огляд приміщень як мінімум на два з половиною роки.

Жодним чином не рахує КСУ порушення прав застосування адміністративного арешту до майна платника податків до фізичної особи, яка має податковий борг, і виїжджає за кордон. Заборони на виїзд немає, а є лише обмеження права власності платника податків по відношенню до свого майна. Звертаємо особливу увагу, що така міра забезпечення виконання зобов'язання відноситься виключно до фізичних осіб. До посадовців підприємств це не відноситься.

На наш погляд, одна з небезпечних норм, що відповідає положенням Конституції України, все ж включена в пп. 94.2.5 НК, яка свідчить, що адміністративний арешт майна платника податків може бути застосований за відсутності дозвільних документів, а також за наявності податкового боргу платник намагається вивести свої активи за межі України.

Небезпека цієї норми полягає в тому, що малий бізнес, який здійснює діяльність через глобальну мережу Інтернет (інтернет-магазини), як правило, на початковому етапі своєї діяльності не занадто піклується про усі необхідні документи. Ось тут і можуть виникнути проблеми, коли податкова накладе адміністративний арешт на усе майно, починаючи з товару і закінчуючи житлом.

ВИСНОВКИ:

Виходячи з вищевикладеного, можна зробити висновок, що не так страшний біс, як його малюють. Головне, знати свої права і обов'язки, а також межі повноважень контролюючих органів. Отже:

- як і раніше, перевірка житла без санкції суду неможлива;

- оглядати офіси і складські приміщення податківці можуть, але без зайвої старанності, т. е. без перерахунку, інвентаризації, опису і т. д.;

- цілком можливо, що при виїзді за кордон в переліку документів, які необхідно буде надати, з'явиться довідка про відсутність податкового боргу;

- усі необхідні документи на ведення бізнесу мають бути в порядку і при відповідному запиті контролюючого органу можуть бути надані в повному об'ємі.

Андрій Фомичев

юрист практики податкового права

Юридичній компанії "Юскутум"адвокат

_______________________

"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональним дилерам.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему