Для тисяч діючих в Україні громадських організацій головною подією законотворчості 2012 року стало не прийняття нового КПК або Митного кодексу, а прийняття Верховною Радою нового Закону України "Про громадські об'єднання" від 22.03.2012 р. № 4572 - VI, який почне діяти з 1 січня наступного року, і тоді ж втратить силу діючий Закон "Про об'єднання громадян".
Новий закон в корені змінив правові і організаційні підстави створення, діяльності, припинення громадських об'єднань. Усі діючі громадські організації будуть зобов'язані в п'ятирічний термін привести свої статути і діяльність у відповідність з новим законом. Такі зміни викликали між лідерами НВО не менше дискусій, чим в 2008 році - ухвалення Закону України "Про акціонерні товариства" у їх акціонерів і директорів.
Новий закон застосовує терміни, відмінні від тих, які закріплені в Законі України "Про об'єднання громадян" від 16.06.1992 р. Так, загальним поняттям відносно об'єднань, створених для задоволення громадських потреб без мети отримання прибутку, тепер являється "громадське об'єднання".
Громадське об'єднання - це добровільне об'єднання фізичних осіб і / або юридичних осіб частки права для здійснення і захисту прав і свобод, задоволення громадських, зокрема економічних, соціальних, культурних, екологічних і інших інтересів. Громадське об'єднання по організаційно-правовій формі утворюється як громадська організація або громадський союз.
Громадська організація - це громадське об'єднання, засновниками і членами (учасниками) якого є фізичні особи. Громадський союз - це громадське об'єднання, засновниками якого є юридичні особи частки права, а членами (учасниками) можуть бути юридичні особи частки права і фізичні особи.
Однією з основних новел є надання можливості виступати засновниками громадських об'єднань юридичним особам частки права - так зване вторинне право на свободу об'єднання (через створення інших юридичних осіб і колективне членство). Це відповідає європейським тенденціям і є кроком до гармонізації вітчизняного законодавства із законодавством ЄС. Уявлення про те, що через діяльність юридичних осіб реалізуються права людей, конкретних громадян, давно сприйняте і Європейським судом з прав людини. Таким чином, "юридичні особи частки права" - не лише інші громадські об'єднання, але і господарські суспільства, кооперативи і так далі, - зможуть брати участь в об'єднаннях громадян. Головне, щоб мета і сенс діяльності союзу відповідав відповідному законодавству про неприбуткові організації, а не про підприємницькі суспільства.
Закон відміняє державний контроль статутної діяльності громадських організацій. |
Громадське об'єднання може здійснювати діяльність із статусом юридичної особи або без такого статусу. Закон закріплює, що громадське об'єднання із статусом юридичної особи є непідприємницьким суспільством, основною метою якого не є отримання прибутку. Законодавче закріплення цього статусу громадських об'єднань є дуже важливим, оскільки повністю припиняє усі сумніви відносно того, поширюються на громадські об'єднання загальні норми цивільного законодавства, регулюючі діяльність непідприємницьких суспільств (згідно з ч. 2 ст. 83, ст. 85 Цивільного кодексу України). Важливо, що нарешті ліквідована норма, яка дозволяла громадським організаціям захищати тільки інтереси своїх членів, тепер громадські об'єднання можуть захищати будь-які інтереси, які вони вважають суспільно важливими. Також Закон відміняє державний контроль статутної діяльності громадських організацій.
Слід зазначити, що в Законі відсутня норма про класифікацію статусу громадського об'єднання : всеукраїнський, місцевий і міжнародний. Закон визначає можливість існування громадських об'єднань з "дитячим", "молодіжним" і "всеукраїнським" статусомале значення всеукраїнського статусу істотно відрізняється від попереднього. Підтвердження всеукраїнського статусу громадського об'єднання і відмова від такого статусу віднині є добровільними.
Діяльність громадського об'єднання у будь-якому випадку може поширюватися на усю територію України. Новий закон усуває обов'язковий розподіл об'єднань громадян по територіальному статусу усередині країни, який характерний тільки для країн пострадянського простору. Європейські закони (наприклад, Чехії, Естонії) виділяють тільки міжнародні об'єднання. Територіальний статус і поширення діяльності інших організацій усередині країни не визначаються і не обмежуються.
Дещо змінилися принципи діяльності об'єднань громадян (зникли, наприклад, принципи рівності і рівноправ'я членів об'єднань). Стаття 3 нові Закони визначає принципи освіти і діяльності громадських об'єднань : добровільність, самоврядування, вільний вибір території діяльності, рівність перед законом, відсутність майнового інтересу їх членів (учасників), прозорість, відкритість і публічність. Законом надається тлумачення основного змісту кожного з цих принципів, що в цілому, на нашу думку, є позитивним, оскільки з практичним тлумаченням принципів нерідко виникали проблеми в правозастосовній практиці.
Добровільністьзокрема, передбачає право особи на вільну участь або неучасть в громадському об'єднанні, у тому числі в його освіті, вступі в таке об'єднання або припиненні членства (участі) в нім.
Самоврядування передбачає право членів (учасників) громадського об'єднання самостійно здійснювати управління діяльністю громадського об'єднання відповідно до його мети (цілями), визначати напрями діяльності, а також невтручання органів державної влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування в діяльність громадського об'єднання, окрім випадків, визначених законом.
Вільний вибір території діяльності передбачає право громадських об'єднань самостійно визначати територію своєї діяльності, окрім випадків, визначених законом. Рівність перед законом передбачає, що громадські об'єднання рівні у своїх правах і обов'язках відповідно до закону з урахуванням організаційно-правової форми, виду і / або статусу такого об'єднання.
Відсутність майнового інтересу припускає, що члени (учасники) громадського об'єднання не мають права на долю майна громадського об'єднання і не відповідають по його зобов'язаннях. Прибутки або майно (активи) громадського об'єднання не підлягають розподілу між його членами (учасниками) і не можуть використовуватися для вигоди будь-якого окремого члена (учасника) громадського об'єднання, його посадових облич (окрім оплати їх праці і відрахувань на соціальні потреби).
Прозорість, відкритість передбачає право усіх членів (учасників) громадського об'єднання мати вільний доступ до інформації про його діяльність, у тому числі про прийняті громадським об'єднанням рішення і здійснені заходи, а також обов'язок громадського об'єднання забезпечувати такий доступ.
Публічність означає, що громадські об'єднання інформують громадськість про свою мету і діяльність. Законодавче закріплення змісту цих принципів сприятиме реалізації і захисту прав членів об'єднань громадян, а їх дотримання не буде скрутним для реально діючих і дійсно громадських, демократичних організацій.
Громадським об'єднанням із статусом юридичної особи надано право здійснювати підприємницьку діяльність. |
Новий закон розширив права громадських організацій і деталізував їх. До вже існуючих прав Законом додано право громадських об'єднань із статусом юридичної особи здійснювати відповідно до закону підприємницьку діяльність безпосередньо, якщо це передбачено статутом громадського об'єднання, або через створені в порядку, передбаченому законом, юридичні особи (суспільства, підприємства), якщо така діяльність відповідає меті (цілям) громадського об'єднання і сприяє її досягненню. Відомості про здійснення підприємницької діяльності громадським об'єднанням включаються в Реєстр громадських об'єднань. Втім, питання про оподаткування прибутків від такої діяльності залишається відкритим.
Переважна більшість керівників громадських організацій турбують порядок введення норм нового Закону в дію. Звертаємо увагу, що цей Закон вже набув чинності 19 квітня 2012 року, але буде введений в дію з 1 січня 2013 року. Тоді ж втратить силу Закон України "Про об'єднання громадян".
Таким чином, до кінця 2012 року діє старий закон, і діючим організаціям немає насущної необхідності вже зараз міняти назви, діяльність і статут. Це треба буде робити після 1 січня 2013 року і, з урахуванням п'ятирічного терміну, можна буде ввести нововведення на чергових з'їздах (конференціях, загальних зборах). Зараз ми рекомендуємо почекати декілька місяцівпоки Кабінет міністрів України прикмет підзаконний акт про деталізацію вимог закону, а Державна реєстраційна служба України надасть рекомендації і роз'яснення.
Громадські організації, їх союзи (асоціації, інші об'єднання громадських організацій), легалізовані до введення нового Закону в дію шляхом реєстрації або легалізації, не вимагають відповідно до перереєстрації або повторної подачі документів для легалізації. Проте, статути (положення) організацій, союзів громадських організацій мають бути приведені у відповідність із Законом впродовж п'яти років з дня введення його в дію. Слід зазначити, що реєстрація змін в статут (положення), пов'язаних з введенням Закону в дію, здійснюється без стягування плати за реєстраційні дії впродовж п'яти років з дня введення цього Закону в дію.
Також важливо, що нові вимоги про найменування громадського об'єднання не поширюються на громадські організації, їх союзи (асоціації, інші об'єднання громадських організацій), легалізовані до введення цього Закону в дію до прийняття такими організаціями, союзами рішень про зміну їх назви або про їх реєстрацію в якості юридичних осіб (якщо громадська організація була створена шляхом повідомлення). Таким чином, поки громадське об'єднання не прийме рішення про зміну своєї назви, його найменування може залишатися незмінним, якщо стара назва відповідає формі цього громадського об'єднання. Ця зміна "зачепить" сотні громадських організацій, назви яких містять слова "комітет, агентство", назви підприємств, установ, організацій і ПІБ фізичних осіб, використані без їх згоди. Обмеження по використанню назв, на нашу думку, є обгрунтованими, враховуючи наявність в Єдиному державному реєстрі громадських формувань сотень організацій з назвами ніби "Національний антикорупційний комітет", "Національний комітет з боротьби з корупцією", "Український національний комітет сприяння правоохоронним органам і органам державної влади у сфері боротьби з корупцією і організованою злочинністю", "Національний Координаційний Комітет з протидії корупції " і тому подібних. Прості громадяни навряд чи зможуть відрізнити таку громадську організацію від органу державної влади України.
Таким чином, новий закон "зрушив лід" в площині пострадянського правового регулювання діяльності об'єднань громадян і, незважаючи на деякі пропуски, істотно удосконалив законодавство у цій сфері, роблячи реалізацію конституційного права на свободу об'єднання доступнішою, впорядкованою і багатогранною.
Анастасія Москаленко, адвокат, партнер ЮФ "Москаленко і Партнери",
Элина Анцут, старший юрист.
