Згідно Закону України "Про міжнародний комерційний арбітраж" (далі - Закон) під арбітражем розуміється "будь-який арбітраж (третейський суд) незалежно від того, чи утворюється він спеціально для розгляду окремої справи або здійснюється постійно діючою арбітражною установою, зокрема Міжнародним комерційним арбітражним судом або Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України".
На сьогодні Міжнародний комерційний арбітражний суд (далі - МКАС) разом з Морською арбітражною комісією фактично є єдиними визнаними на державному рівні інституціональними арбітражними установами в Україні. На підтвердження цього відмітимо, наприклад, факт, що Положення про МКАС і Морську арбітражну комісію - положення недержавних органів - є додатками до Закону.
При цьому Верховний Суд України принципово визнає і іншу можливість. Так, в постанові Пленуму "Про практику розгляду судами клопотань про визнання і виконання рішень іноземних судів і арбітражних судів і про відміну рішень, постановлених в порядку міжнародного комерційного арбітражу" від 24 грудня 1999 року вказано, що твердження Законом Положень про МКАС і Морську арбітражну комісію "не означає, що міжнародний арбітраж в Україні може здійснюватися тільки цими органами. Разом з ними його можуть здійснювати також спеціально створений для розгляду окремої справи арбітраж або постійно діюче поза системою судів загальної юрисдикції арбітражна установа", яким за угодою сторін переданий дозвіл суперечок.
У постанові Верховного Суду України від 13 жовтня 2010 року у справі за позовом ТОВ "ПКО "АГРО" вказано, що згідно Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" регіональні торгово-промислові палати мають право створювати третейські суди, які можуть здійснювати і міжнародний комерційний арбітраж.
Проте на практиці МКАС все ж de facto залишається монопольною міжнародною арбітражною установою в Україні. Враховуючи викладене, розглядаючи питання анулювання арбітражних рішень українськими судами, доцільно зосередитися на практиці відміни рішень саме МКАС.
Закон передбачає вичерпний перелік підстав відміни. Так, арбітражне рішення може бути скасоване тільки у разі, якщо:
- одна із сторін в арбітражній угоді була якоюсь мірою недієздатною;
- угода є недійсною;
- вона не була належним чином повідомлена про призначення арбітра або про арбітражний розгляд або з інших поважних причин не могла подати свої пояснення;
- ухвала винесена відносно не передбаченої арбітражною угодою суперечки;
- склад третейського суду або арбітражна процедура не відповідали угоді сторін.
Також рішення трибуналу підлягає відміні, якщо суд визначить, що об'єкт суперечки не може бути предметом арбітражного розгляду або арбітражне рішення суперечить публічному порядку України.
Далі розглянемо окремо декілька найпоширеніших на практиці підстав відміни державними судами України рішень арбітражів.
Неточна вказівка назви арбітражу
Досить часто при формулюванні тексту арбітражної угоди сторони припускаються помилки в найменуванні арбітражного форуму, його місцезнаходженні, або вказують інформацію, явно недостатню для достовірної ідентифікації компетентної на розгляд суперечки арбітражної установи. Подібні помилки, незалежно - чи є вони умисними або ні - можуть служити підставою для відміни рішення арбітражного трибуналу в Україні.
Так, наприклад, Шевченківський районний суд міста Києва (далі - Шевченківський суд) визначенням від 28 листопада 2008 року відмінив рішення МКАС, задовольнивши відповідне клопотання ТОВ "Бурат". Основний аргумент суду полягав в тому, що договір містив арбітражну обмовку, згідно якої "будь-яка суперечка між сторонами повинна передаватися на розгляд до Арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті в м. Києві". На думку суду, суперечка була розглянута іншою арбітражною установою, яка не мала повноважень на його розгляд, а саме - Міжнародним комерційним арбітражним судом при Торгово-промисловій палаті України. МКАС же "при розгляді справи вважав, що сторонами припустилася помилки в арбітражній обмовці відносно написання назви арбітражної установи, і визначив, що зміст арбітражної обмовки відповідає угоді сторін про обрання саме МКАС для вирішення суперечок". На думку суду, арбітрами були порушені норми Цивільного кодексу України, що передбачають право сторін на тлумачення змісту угоди, а у разі наявності суперечки - виняткове право суду прийняти рішення про тлумачення угоди на підставі відповідної вимоги сторони такої угоди.
|
Роман Марченко |
Аналогічна ухвала у іншій справі була винесена Шевченківським судом 27 липня 2009 року (згодом залишено без змін Верховним судом України). При відміні рішення МКАС по позову ПКО "АГРО" до "Arcelormittal Ambalaj Celigi Sanayi ve Ticaret Anonim Sirketi" (Туреччина) суд відмітив, що в арбітражній обмовці наступного змісту : "якщо сторони не можуть прийти до угоди, то розбіжності підлягають розгляду в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті в м. Києві"було вказано неіснуючу арбітражну установу. Виходячи з цього, на думку суду, МКАС не мав повноважень на розгляд суперечки. У наведеному прикладі в арбітражній обмовці було вказано, що усі спори між сторонами повинні передаватися на розгляд в арбітраж при Торгово-промисловій палаті в м. Києві. У Києві існує декілька подібних органів, в т.ч. Український національний комітет Міжнародної торгової палати. При цьому тільки один з них має у своїй структурі міжнародний арбітраж, повноважний розглядати спори за участю нерезидентів, а саме Торгово-промислова палата України. Інші палати мають у своїй структурі тільки третейські суди, діючі на підставі Закону України "Про третейські суди", який не надає останнім права розглядати спори за участю нерезидентів. Бачиться, що в обмовці було досить інформації для ідентифікації в якості повноважної на розгляд суперечки арбітражної установи саме МКАС. Виходячи з цього, аргументи, якими державний суд керувався при відміні арбітражного рішення, не є явно переконливими. Втім, український суд підійшов до вирішення цього питання з формальної точки зору.
Таким чином, неточність формулювання арбітражної обмовки, а саме некоректність написання назви повноважної на розгляд суперечки арбітражної установи, може стати причиною анулювання рішення складу арбітражу.
Відсутність у арбітражу компетенції на розгляд суперечки
Так, наприклад, 12 травня 2009 року Шевченківським судом було винесено визначення, яким задоволено клопотання компанії "ЛЗ Груп. Инк". (Канада) про відміну рішення МКАС у справі за позовом компанії "Каргилл Интернешнл С. А". (Швейцарія). Основою для відміни послужило те, що між сторонами суперечки були укладені два договори. Перший - договір простого товариства - містив арбітражну обмовку, згідно якої усі спори повинні передаватися "на розгляд панелі трьох арбітрів, два з яких призначаються сторонами, а третій - призначеними арбітрами. Засідання арбітрів повинне проводитися в Лондоні". Другий - договір про погашення боргу - містив арбітражну обмовку, згідно якої усі спори повинні розглядатися в МКАС. На думку суду, МКАС розглянув справу, яка не було охоплено арбітражною угодою між сторонами, оскільки правовідносини між сторонами виникли з договору простого товариства, договір же про погашення боргу являється похідним, а тому, у разі порушення похідного договору спор повинен був розглядатися відповідно до умов арбітражної обмовки основного договору.
Існують в українській судовій практиці і приклади винесення судом окремого акту про відсутність у МКАС компетенції на розгляд суперечки в ході розгляду справи складом арбітрів з наступною відміною на цій підставі рішення арбітражу.
Так, визначенням Шевченківського суду від 24 листопада 2011 року по клопотанню українського державного підприємства "Київський авіаційний завод "Авиант" було скасовано рішення МКАС за позовом компанії "Акаси" (Чехія). Основою для відміни було те, що на момент винесення ухвали МКАС набрало законної сили рішення Шевченківського суду від 18 жовтня 2005 року, яким було визнано відсутність компетенції МКАС на розгляд суперечки, а через ст. 124 Конституції України таке рішення є обов'язковим до виконання на усій території України. Суд визнав, що задоволення заяви про відсутність компетенції МКАС і перебування в силі рішення Шевченківського суду в ході слухання справи арбітражним трибуналом було безумовною перешкодою для розгляду арбітрами цієї суперечки. Слід звернути увагу, що на момент відміни рішення МКАС, рішення Шевченківського суду від 18 жовтня 2005 року було анулюване за обставинами, що знову відкрилися. Таким чином, на думку суду, визначальне значення мало перебування в силі заборонного рішення суду на момент винесення ухвали МКАС. При цьому навіть наступна відміна рішення суду, як незаконного, значення не має. Існування рішення МКАС, винесеного всупереч заборонному рішенню державного суду, було визнане порушенням публічного порядку України.
|
Станіслав Коптилин |
На подібних підставах 26 вересня 2005 року Апеляційним судом міста Києва було скасовано рішення МКАС за позовом ЗАТ "Корпорація "Теком" (Російська Федерація) до ВАТ "Запорізький виробничий алюмінієвий комбінат" (Україна). Визначенням Колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного суду України касаційна скарга була відхилена, а визначення Апеляційного суду міста Києва залишене без змін. Основний аргумент Верховного суду полягав в тому, що на основі "наявність рішення Орджоникидзевского районного суду м. Запоріжжя від 13 жовтня 2003 року, яким : визнаний недійсним договір від 2 липня 1999 року, який був предметом розгляду арбітражного суду, скасована арбітражна обмовка, передбачена п. 10 договорів, ... апеляційний суд обгрунтовано дійшов висновку, що арбітражне рішення суперечить публічному порядку України". Таким чином, всупереч загальноприйнятій теорії автономності арбітражної обмовки державний суд визнав договір недійсним, що привело до відміни і рішення МКАС.
Недотримання сторонами контракту вимог арбітражної угоди відносно досудового врегулювання суперечки
Так, наприклад, визначенням Шевченківського суду від 21 березня 2007 року було задоволено клопотання Компанії "International Port Servises Ltd" і скасовано рішення МКАС за позовом державного підприємства "Одеський морський торговий порт" (Україна). Основою для відміни було недотримання при подачі позову в МКАС умови про необхідність проведення попередніх переговорів як обов'язкової передумови передачі суперечки на дозвіл арбітражу. Надалі позиція суду першої інстанції була підтримана апеляційною і касаційною інстанціями.
Одним з найбільш спірних являються випадки відміни рішень арбітражу на основі порушення або недотримання арбітрами норм права. Такі відміни можна розглядати як некоректне втручання державного суду в діяльність арбітражу, що, швидше, має характер не анулювання рішення, а фактично його незаконного перегляду.
Прикладом такого підходу є визначення Шевченківського суду від 5 грудня 2008 року, яким було скасовано рішення МКАС у справі за позовом ВАТ "Закарпатське будівельне управління" (Україна) до "HS C, - Tech Fa. Herbert Severin" (Австрія). Основою для відміни цього рішення було те, що в його основу арбітрами був покладений Звіт незалежного аудитора про результати перевірки витрат, понесених сторонами суперечки при виконанні умов договору про спільну інвестиційну діяльність. На думку суду, були порушені вимоги Господарського процесуального і Цивільного процесуального кодексів про відповідність і допустимість доказів, оскільки в звіті "аудитор не перевіряв і не підтверджував фінансову звітність підприємства ... тобто в Звіті аудитора відсутнє формулювання думки аудитора відносно предмета перевірки. Відповідно, аудитори не підтвердили правильність і достовірність витрат, понесених сторонами при виконанні умов договору". Судом було вказано, що таке порушення "суперечить конституційному принципу змагальності в судочинстві, а отже, і публічному порядку України". Фактично ж державний суд здійснив переоцінку доказів, на підставі яких склад арбітражу вирішив суперечку, що, очевидно, є безпідставним. При цьому суд послався на норми процесуальних кодексів, регулюючих діяльність державних судів, але не МКАС, який діє на підставі власного Регламенту.
На подібних підставах 5 жовтня 2011 року Шевченківським судом було скасовано постанову МКАС про припинення провадження у справі за позовом ТОВ "Агрохолдинг-Инвест" до ВАТ "Сиазань-бройлер" (Азербайджан) про стягнення засобів "у зв'язку з неможливістю винесення ухвали по суті суперечки, оскільки сторонами допущено порушення порядку здійснення розрахунків в іноземній валюті". Суд відмітив, що докази, якими керувався МКАС, "є помилковими і не можуть підтверджувати наявність або відсутність розрахунків між сторонами в спорі"а тому МКАС "прийняв постанову, яка порушує визначальні принципи і основи України, що стосуються встановлених законом прав на судовий захист, тобто публічний порядок України, а тому підлягає відміні".
Встановлений Законом перелік підстав для відміни рішення арбітражу, хоч і є вичерпним, містить таку основу, як протиріччя арбітражного рішення публічному порядку України. Згідно з вищезгаданою Постановою Пленуму Верховного суду, під публічним порядком слід розуміти правопорядок держави, що визначають принципи, які складають основу існуючого в ній порядку, у тому числі основних конституційних прав і свобод. Навіть на підставі декількох вказаних прикладів можна зробити висновок, що таке досить розмите визначення публічного порядку дає державним судам можливість застосовувати його занадто широко.
Аналогічно викликає здивування судове рішення, яким було скасовано рішення МКАС в частині покладання на сторону, проти якої винесена ухвала, відшкодування витрат протилежній стороні по оплаті послуг адвокатів по захисту її інтересів в арбітражі на тій основі, що, нібито, арбітри вийшли за межі арбітражної угоди. Не врахував суд і того, що покладання таких витрат на протилежну сторону є загальновизнаною міжнародною практикою і грунтується на Положенні МКАС про арбітражні збори і витрати.
Слід зазначити, що в процентному співвідношенні доля скасованих рішень МКАС не є значною, що в першу чергу свідчить про високу якість рішень українського інституціонального арбітражу.
В той же час, нестійкість судової практики по відміні арбітражних рішень, разом з неодноразовими випадками корупції в судовій системі України, часто відштовхують практикуючих юристів від вибору Міжнародного комерційного арбітражного суду при Торгово-промисловій палаті України. Саме сьогоднішні реалії змушують українських юристів вказувати в арбітражних обмовках інститути, розташовані в країнах з консервативнішою практикою відміни рішень арбітражів (Франція, Англія, Швеція і ін.).
Роман Марченко, старший партнер ЮФ "Ильяшев і Партнери",
Станіслав Коптилин, юрист ЮФ "Ильяшев і Партнери".
