Штрафні санкції органів ДПС відповідно до норм Податкового кодексу України

Розмір штрафних санкцій, терміни давності, порядок застосування і стягнення - окремі аспекти

Як показує значний ріст попиту на податкову практику нашої компанії, Податковий кодекс (далі - НК) продовжує викликати безліч питань відносно застосування його окремих норм як у представників усіх сфер бізнесу, так і фізичних осіб. Левову частку підготовлених нами юридичних консультацій складають консультації з питань штрафних санкцій за порушення податкового законодавства.

У цьому матеріалі представлений узагальнювальний аналіз штрафів і пені за такі податкові правопорушення, як несплата податків, а також несвоєчасне надання (непредставлення) податкової звітності відповідно до норм НК : їх розмір, порядок застосування і стягнення.

Отже, НК визначає штрафну санкцію (фінансову санкцію, штраф) як плату

у вигляді фіксованої суми і відсотків, яка стягується з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства і іншого законодавства, а також за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності.

Питанням відповідальності платників податків, податкових агентів, а також їх посадовців за здійснення податкових правопорушень присвячена глава 11 НК.

Так, за порушення податкового законодавства НК передбачена фінансова відповідальність у вигляді штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) і пені, а також адміністративна і карна відповідальність.

Якщо говорити про непредставлення або несвоєчасне представлення податкової звітностіто за кожне подібне правопорушення платникові податків згідно із ст. 120 НК загрожує штраф у розмірі 170 гривен. Якщо ж до платника податків впродовж року вже був застосовано стягнення за подібне правопорушення, суму штрафу збільшується до 1020 гривен.

З термінами подачі податкової звітності безпосередньо пов'язані і терміни сплати податків.

Відповідно, необхідно розібратися, в які терміни платник податків зобов'язаний надати в податковий орган податкову декларацію, щоб не "потрапити" під вказані вище штрафні санкції, а також сплатити податки, не порушуючи вимог НК.

Згідно п. 49.18 ст. 49 НК податкові декларації подаються за базовий звітний (податковий) період, рівний :

- календарному місяцю (у тому числі у разі сплати місячних авансових внесків) - впродовж 20 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця;

- календарному кварталу або календарному півріччю (у тому числі у разі сплати квартальних або піврічних авансових внесків) - впродовж 40 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного (податкового) кварталу (півріччя);

- календарному року (окрім податку на прибутки фізичних осіб і фізичних осіб - підприємців) - впродовж 60 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного (податкового) року;

- календарному року для платників податку на прибутки фізичних осіб - до 1 травня року, що йде за звітним;

- календарному року для платників податку на прибутки фізичних осіб - підприємців - впродовж 40 календарних днів, що йдуть за останнім календарним днем звітного (податкового) року.

Якщо останній день терміну представлення податкової декларації доводиться на вихідний або святковий день, то останнім днем терміну вважається операційний (банківський) день, який настає за вихідним або святковим днем.

Сплатити вказану їм в декларації суму податкового зобов'язання платник податків зобов'язаний самостійно впродовж 10 календарних днів, що йдуть за останнім днем відповідного граничного терміну, передбаченого НК для подачі податкової деклараціїза деякими виключеннями (про яких буде згадано далі - прим. авт.). Податок, не сплачений у встановлений термін, вважається не сплаченим своєчасно.

Істотним недоліком Кодексу, на який необхідно звертати увагу, є відсутність в нім можливості перенесення терміну сплати податків у зв'язку з перенесенням термінів подачі податкових декларацій. Якщо останній день сплати податкового зобов'язання доводиться на вихідний або святковий день, платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму такого податкового зобов'язання впродовж 10 календарних днів, що йдуть за останнім днем відповідного граничного терміну представлення податкової декларації, без урахування перенесення термінів представлення звітності у зв'язку з вихідними або святковими дні.

Нещодавно у Верховній Раді був зареєстрований законопроект (№ 10093 від 21.02.2012 року), що пропонує внеси в НК відповідні зміни з цього питання. Згідно з пропонованими змінами, як і у разі подачі податкової звітності, останнім днем терміну сплати податкового зобов'язання, якщо термін його сплати доводитися на вихідний або святковий день, вважатиметься що йде за вихідним або святковим днем операційний (банківський) день.

Вказані вище виключення з 10-денного терміну встановлені, наприклад, для фізичних осіб по оплаті податку на прибутки. Отриманий фізичною особою дохід, як загальну суму коштів за звітний період (рік) від усіх видів діяльності з різних джерел (на території України і за її межами), така особа відображає в податковій декларації. Остання подається до 1 травня наступного року в орган ДПС за місцем проживання платника (по реєстрації в паспорті) податків, проте самостійно погасити визначене їм в такій податковій декларації податкове зобов'язання платник-фізособа зобов'язаний до 1 серпня року (п. 179.7 НК), що йде за звітним, незалежно від прийняття або відмови в прийнятті податкової декларації.

Для платників єдиного податку першої групи податковим (звітним) періодом є календарний рік, другий, - четвертою груп - календарний квартал.

Платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 чисел (включно) поточного місяця; третьою і четвертою груп - в загальному порядку впродовж 10 календарних днів після граничного терміну представлення податкової декларації за податковий (звітний) квартал (п. 295.3 ст. 295 НК).

Якщо платник податків впродовж визначених Кодексом термінів самостійно не сплачує суму вказаного в декларації грошового зобов'язанняйому загрожує штраф у розмірі 10 відсотків від цієї суми - при затримці до 30 календарних днів включно, що йдуть за останнім днем терміну сплати суми грошового зобов'язання, і 20 відсотків - при затримці більше 30 календарних днів (ст. 126 НК).

Ненарахування, неутримання і несплата (неперерахування) податків платником податків, у тому числі податковим агентом, до або під час виплати доходу на користь іншого платника податків тягнуть накладення штрафу у розмірі 25 відсотків суми податку. За аналогічне повторне впродовж 1095 днів правопорушення штраф складе 50 відсотків суми податку, що підлягає нарахуванню і сплаті до бюджету; якщо ж такі протиправні дії були здійснені впродовж 1095 днів утретє і більше - 75 відсотків.

У разі визначення суми податкового зобов'язання податковим органом за результатами проведеної перевірки платник податків повинен буде заплатити штраф у розмірі 25 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання. При повторному впродовж 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання по цьому податку штраф складе вже у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання (ст. 123 НК України). При цьому штраф буде застосований за кожне досконале правопорушення окремо: у розмірі 25 відсотків - за перше правопорушення і у розмірі 50 відсотків - за повторне.

Повторність утворюють будь-які варіанти послідовності порушень, на підставі яких податковий орган самостійно визначив суму податкового зобов'язання (наприклад, заниження суми податкових зобов'язань після неподання декларації або навпаки), і незалежно від того, чи була застосована фінансова санкція за перший випадок.

Несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку першої і другої груп авансових внесків єдиного податку в порядку і в терміни, визначені справжнім Кодексом, тягне накладення штрафу у розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, вибраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу.

Проте в питанні застосування штрафних санкцій необхідно враховувати, що згідно з Перехідними положеннями НК не застосовуються фінансові санкції до платників за порушення податкового законодавства за результатами діяльності в другому - четвертому календарних кварталах 2011 року. Штрафні санкції за порушення податкового законодавства за період з 1 січня по 30 червня 2011 року застосовуються в розмірі не більше 1 гривни за кожне порушення.

Після закінчення встановлених Кодексом термінів погашення погодженого грошового зобов'язання на суму податкового боргу також нараховується пеня (сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачені у встановлені законодавством терміни) з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ. Порядок її нарахування і сплати детально регламентований в главі 12 розділу II НК України.

При самостійному нарахуванні платником податків суми зобов'язання пеня нараховується на суму податкового боргу з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки НБУ, діючої на день виникнення такого податкового боргу або на день його (його частини) погашення, залежно від того, яка з величин таких ставок більше, за кожен календарний день прострочення в його сплаті. Нарахування пені починається з першого робочого дня, що йде за останнім днем граничного терміну сплати грошового зобов'язання, а при нарахуванні контролюючими органами - з першого робочого дня, що йде за останнім днем граничного терміну сплати грошового зобов'язання, визначеного в податковому повідомленні-рішенні.

Пеня нараховується в день настання терміну погашення податкового зобов'язання, нарахованого контролюючим органом або платником податків податків у разі виявлення його заниження на суму такого заниження і за увесь період заниження (у тому числі за період адміністративного і судового оскарження). Нарахування здійснюється з розрахунку 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, діючої на день заниження.

У разі відміни нарахованого контролюючим органом грошового зобов'язання (його частини) в порядку адміністративного і судового оскарження пеня за період заниження такого грошового зобов'язання (його частини) відміняється.

При самостійному виявлення платником податків факту заниження податкового зобов'язання і його погашення до початку перевірки контролюючим органом пеня не нараховується.

Проте це правило не застосовується, якщо платник податків не представляє податкову декларацію за період, впродовж якого сталося таке заниження, або ж судом встановлено скоєння злочину посадовцями платника податків або фізичною особою - платником податків відносно умисного ухилення від сплати вказаного податкового зобов'язання.

Нараховані контролюючим органом суми пені самостійно сплачуються платником податків.

При погашенні суми податкового боргу (його частини) засоби, які платить такий платник податків, в першу чергу зараховуються в рахунок податкового зобов'язання. У разі повного погашення суми податкового боргу в наступну чергу погашаються штрафи і тільки в останню - пеня.

Якщо платник податків не виконує або просто не визначає в платіжному документі вказану вище черговість платежів, податковий орган самостійно здійснює необхідний розподіл грошей, що поступили.

Граничні терміни застосування до платників податків штрафних санкцій відповідають термінам давності для нарахування податкових зобов'язань, визначеним ст. 102 НК.

Так, контролюючий орган має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань не пізніше закінчення 1095 дня, що йде за останнім днем граничного терміну представлення податкової декларації (уточнюючого розрахунку до неї) і граничного терміну сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом. Якщо така податкова декларація була подана пізніше - за днем її фактичного представлення.

Пропуск податкової зазначеного терміну давності звільняє платника податків від такого грошового зобов'язання, а суперечка відносно такої декларації (податкового повідомлення) не підлягає розгляду в адміністративному або судовому порядку.

Термін давності в 1095 днів не поширюється, якщо податкова декларація за період, впродовж якого виникло податкове зобов'язання, не була представлена, а також у разі, коли посадовець платника податків або фізична особа - платник податків були засуджені за ухилення від сплати вказаного податку (чи справа була закрита по нереабілітовуючих підставах).

Якщо платник податків притягав до відповідальності за перше порушення - відлік річного терміну починається з дня сплати штрафу за попереднє правопорушення і закінчується 1095 календарним днем включно.

Якщо ж за перше порушення штрафні санкції не застосовувалися, термін починається з наступного дня після належного оформлення рішення контролюючого органу самостійно визначити суму податкового зобов'язання.

Що стосується термінів примусового стягнення з платника податків податкового боргуто згідно з НК термін також складає 1095 днів з дня його виникнення. Якщо платіж стягується за рішенням суду, терміни стягнення встановлюються до повного погашення такого платежу або визначення боргу безнадійним.

При цьому комплексний аналіз норм НК України дає підстави стверджувати, що вказаний в ст. 102 Кодекси термін в 1095 днів є визначальний як для податкової при пред'явленні до платника податків позовних вимог про стягнення податкового боргу, так і для адміністративного суду при відкритті провадження у справі про стягнення відповідного податку. Застосування встановлених Податковим кодексом України термінів звернення до адміністративного суду можливо тільки у разі тих правовідносин, які виникли після набуття чинності Кодексу, т. е. з 1 січня 2011г. (см також лист Вищого адміністративного суду України № 203/11/13-11 від 10.02.2011 р.).

ВИСНОВКИ:

Підсумовуючи, слід зазначити, що чітке розуміння і виконання платником податків вказаних вище вимог законодавства в частині термінів подачі податкової звітності і сплати відповідних грошових зобов'язань по податках дозволить уникнути можливих проблем в їх взаєминах з податковими органами.

__________________________

"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронний аналітичний тижневик, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створений спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональним дилерам.