Про відповідальність файлообменников і їх користувачів

Спершу слід позначити, що ж є файлообменником. У сучасному розумінні файлообменниками є так звані торрент-трекеры, які використовують Р2Р (peer - to - peer) протокол для обміну даними. Із-за великої популярності таких трекерів файлообменниками також останнім часом почали називати і більше "класичні" сервери, що використовують протокол FTTP для обміну даними. Різниця між Р2Р і FTTP полягає в тому, що в другому випадку файл (фільм, музика, програма) міститься безпосередньо на сервері сайтуз якого цей файл можна викачати, а в першому випадку на сервері сайту знаходяться лише торент, який, по суті, є лише сполучною ланкою між комп'ютерами користувачів, на яких знаходиться такий файл.

Фізичних же осіб, які не мають прямого відношення до адміністрації файлообменника, а є його користувачами, можна поділити на дві категорії. Перша категорія включає осіб, які викладають контент, а друга категорія користувачів просто викачує такий контент на свій комп'ютер або інші носії. При цьому, у разі торрент-трекеров такий розподіл практично втрачаєтьсяоскільки користувач, що закачав контент, одночасно ділиться ним (якщо він не встановив обмеження).

Користувачі з обох категорій порушуватимуть виняткові авторські права правовласника, коли вони використовуватимуть музичні композиції, художні фільми або програмне забезпечення без дозволу правовласника. Такий дозвіл може бути наданий правовласником або шляхом надання користувачеві платної ліцензії на особисте використання або шляхом публічної публікації (мовлення). Тобто дозвіл може надаватися шанувальникові тієї або іншої музики, коли він або купує музичну композицію у законного продавця онлайн або на авторизованому цифровому носії, або ж слухає ту або іншу композицію онлайн на офіційному сайті улюбленого виконавця.

Отримання і користування контентом іншим шляхом, швидше за все, вважатиметься порушенням авторського праваоскільки у користувача буде відсутній дозвіл правовласника на такі дії. Так, користувачі обох категорій порушуватимуть авторські права правовласника, коли вони без його дозволу зроблять копію контенту з або без застосування усвідомленого обходу технічних засобів захисту авторських і суміжних прав (а саме з використанням програм-генераторів ключів, програм "злому" і т. п.). У такому разі порушником буде як особа, яка копіює контент на файлообменник (закачує), так і особа, яка копіює контент з файлообменника (викачує).

Проте перша категорія користувачів, а саме особи, які закачують контент на файлообменники, своїми діями можуть завдати значнішої шкоди правовласникові (авторові), якщо в результаті неавторизованого розміщення контент стає загальнодоступним для безлічі користувачів. Таке розміщення фактично є публічним незаконним поширенням (публікацією) серед великої кількості осіб, які також, викачувавши і користуючись контентом, порушують закон про авторське право.

Законодавством України передбачена відповідальність за вищезгадані дії обох категорій користувачів. Так, залежно від тяжкості порушень, і тих і інших користувачів можна притягнути до громадянської, адміністративної і навіть карної відповідальності. Просто враховуючи, що розміщення користувачем нелегального контенту може у більшості випадків завдавати більше шкоди, ніж скачування - такий користувач може бути залучений до вищої міри покарання.

Проте, з практичної точки зору, для притягнення до відповідальності конкретного користувача файлообменника необхідно довести увесь ланцюжок між порушенням і конкретною особоюа для цього необхідно зібрати досить фактів і витратити значні ресурси. При цьому необхідно розуміти, що Інтернет - це всесвітня мережа і користувачі можуть знаходитися в різних країнах, а значить, докази, при необхідності, треба буде отримувати і в інших юрисдикціях.

Враховуючи труднощі доказового процесу, переслідування конкретного користувача, який лише викачав який-небудь контент і користується ним в особистих цілях, може виявитися неефективним з економічної точки зору. Так, для кожного такого користувача необхідно отримати дані від файлообменников по IP- адресам, запросити у провайдерів інформацію про користувача конкретної IP- адреси, встановити особу і місцезнаходження користувача, провести обшук житла користувача і допитати користувача. Тут не обійтися без звернення в правоохоронні органи, а також знадобляться санкції прокурора і в деяких випадках - судна. При цьому ланцюжок повинен точно привести до конкретної особи, який зробив своїми діями значну шкоду правовласникам. Відмітимо, що бувають випадки, коли конкретна особа, яка стоїть за тим або іншим IP- адресою, насправді не є безпосереднім порушником авторських прав (наприклад, користувач, який не поставив пароль на свої безпровідні мережі і таким чином дав доступ до Інтернету третім особам).

Задіювання таких ресурсів може бути виправдане у тому випадку, якщо успішний процес над деякими користувачами буде висвітлений в ЗМІ і таким чином стане показовим. Так, в Європі, після ряду гучних справ проти поодиноких користувачів, з'явилися компанії, які відстежують користувачів файлообменников за допомогою спеціального програмного забезпечення, потім виявленим порушникам автоматично розсилаються листи з пропозицією заплатити штраф за порушення законодавства - у розмірі 450 євро. Злякані гучними справами користувачі нерідко погоджуються сплатити викачаний контент, і число готових заплатити без розмов складає приблизно 25 % від усіх, кому розсилаються листи-вимоги. Правовласники у такому разі отримують до 20 % від суми сплаченого штрафу.

Проте в українській практиці залучення користувачів файлообменников доки не було. Так, в Україні більше поширено притягнення до карної відповідальності за такі порушення авторських прав, як поширення піратського контенту на цифрових носіях, установка і використання неліцензійного програмного забезпечення суб'єктами підприємницької діяльності (а особливе інтернет-кафе, компютерные клуби) і т. п. В таких випадках встановити зв'язок між власником устаткування і розміщеного на нім нелегального контенту значно легше. У сусідній з нами Росії першого користувача файлообменника притягнули до карної відповідальності лише в 2010 році.

З практичної точки зору замість того, щоб переслідувати користувачів, правовласникові найпростіше було б пробратиться до адміністратора файлообменника з проханням блокувати або прибрати розміщений торент (чи файл) з сервера файлообменника.

Дійсно, правила багатьох файлообменников дозволяють правовласникам поводитися з вимогою прибрати той або інший контент, який порушує їх права, за умови що такий правовласник надасть адміністраторові відповідні докази своїх прав на такий контент. Такої політики не мав в розпорядженні і не розташовує на сьогодні, мабуть, лише piratebay, адміністратори якого були засуджені шведським судом до 1 року позбавлення волі і штрафу на загальну суму понад 4 млн. доларів США. У своєму рішенні шведський суд дійшов висновку про те, що Фредерік Їй, Готфрид Варг, Карл Лундстром і Пітер Сунде винні в сприянні в наданні неправомірного доступу до контенту, захищеного авторським правом. Факти цієї справи такі, що, отримуючи вимоги від правовласників заблокувати або прибрати контент з сайту, вказані особи не лише не діяли відповідно до вимог, але і відкрито заявляли, що вони ніколи не зроблять цього і всіляко висміювали вимоги правовласників.

Логічно, що коли адміністраторові справжній правовласник говорить, що на його файлообменнике знаходиться матеріал, захищений авторським правом, і просить його прибрати або заблокувати, то такий адміністратор як мінімум не може посилатися на те, що йому не було відомо про здійснюване правопорушення через сайт за роботу якого він несе відповідальність. Адміністратори piratebay відмовлялися прибирати або блокувати "контент", що порушував, знаючи про те, що його розміщення на їх файлообменнике порушує авторські права. Це і послужило згодом основою для їх відповідальності.

По українському праву лише оператори і провайдери телекомунікацій не несуть відповідальності за зміст інформації, що передається їх мережами. Але адміністратор файлообменника не є ні оператором, ні провайдером.

Отже, в теорії він може нести відповідальність за порушення авторського права, яке здійснюється за допомогою такого файлообменника. Припустимо, що правовласник звернувся до адміністратора українського файлообменника з проханням видалити або заблокувати доступ до контенту, захищеного авторським правом. Є підстави вважати, що правовласник у разі відмови адміністратора файлообменника кооперувати зможе привести адміністратора до відповідальності тільки у тому разі якщо доведе, що такий адміністратор умисне не зробив ніяких дій з блокування або видалення відповідного матеріалу чи іншим чином умисне сприяв порушенню авторських прав. Таким чином, можна вважати, що адміністратор був співучасником порушення, здійснюваного користувачами файлообменника. При цьому досить очевидний корисливий мотив адміністраторів. Торрент-трекеры і інші файлообменники домагаються величезної кількості відвідувачів на своїх ресурсах за рахунок того, що не лише надають можливість користувачам обмінюватися файлами, але умисне "закривають очі" на порушення авторських прав. А ніж більше відвідувачів на сайті, тим дорожче варто розмістити рекламу на нім. Така бізнес-модель практично усіх файлообменников.

Проте зважаючи на відсутність судової практики з цього питання в Україні складно стверджувати, що для доведення умисності дій адміністратора по порушенню авторських прав буде досить показати в суді, що такий адміністратор робив відкриті заяви або здійснював "інші дії", якими він сприяв порушенню авторських прав. Залишається також відкритим питання, чи вважатиметься умисним сприянням порушенню авторських прав бездіяльність у відповідь на законні вимоги правовласників або ж відсутність у файлообменника якого-небудь механізму по попередженню порушень авторських прав.

ВИСНОВОК:

На наш погляд, введення в Україні чіткого прямого зобов'язання файлообменников здійснювати в тій чи іншій мірі контроль над порушеннями авторського права і робити термінові заходи по захисту авторських прав сприятиме ефективній протидії піратству, а отже, бути підтвердженням прагнення України відповідати узятим на себе міжнародним зобов'язанням.

__________________________

"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронний аналітичний тижневик, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створений спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи до регіональним дилерам.