Юридичний клуб - місце зустрічі еліти українського юрбизнеса

У кінці дев'яностих років в Україні з'явився юридичний клуб, створений для спілкування невеликого круга юристів, представників найбільших юридичних фірм. Ці юристи знали один одного вже багато років і, як висловився один з членів клубу, "були близькі ментально".

Клуб став майданчиком для спілкування і обговорення важливих процесів, що відбувалися у той час на юридичному ринку країни. Створювався клуб для неформального спілкування, обговорення в спокійній дружній обстановці тим, які можуть представляти взаємний інтерес. Зустрічі проходили, як правило, в кожен останній четвер місяця, теми обговорень планувалися наперед або ж виникали спонтанно.

"За час існування клубу обговорена величезна кількість тим - як по проблемах юридичного бізнесу, так і з гуманітарних питань: література, музика, живопис, юридична освіта. Якщо обговорюються проблеми політики, то тільки в аспекті юридичної складової"- розповів керівний партнер ЮФ "Сергій Козьяков і Партнери" Сергій Козьяков.

Ризикнемо припустити, що в перші роки існування клубу його учасники обговорювали між собою не стільки музику і живопис, скільки реальні насущні питання управління юридичним бізнесом. Адже спочатку клуб був організований ключовими гравцями юррынка, до нього увійшли партнери "Салком", "Василь Кисиль і Партнери", "Грищенко і партнери", "Проксен", "Сергій Козьяков і партнери", "КМПартнеры", "Юрвнешвервис" і ін. В юрклуб приймали осіб, які реально займаються юрбизнесом і відповідальні за ключові рішення на фірмі (тобто, партнерів).

Однодумці, близькі за духом люди, - але, по суті, конкуренти. До того ж, "за бортом" залишалися інші юрфірми, а "дружити проти" часто буває дуже вигідно. Хоча самі члени клубу одноголосно стверджують, що ніякими "антимонопольними змовами" ніколи не займалися, про ціни на юруслуги не домовлялися.

По словах д.ю.н., професора, академіка НАПрН України Наталії Кузнецовойна засіданнях клубу піднімалися питання судової реформи, також питання, пов'язані з організацією інституту адвокатури в Україні, найбільш гострі проблеми цивільного і податкового законодавства. Крім того, великі дискусії викликало питання про проведення різних рейтингів - передусім, спори велися стосовно критеріїв, використовуваних для підготовки рейтингів.

Офіційного статуту у клубу немає, але неписані правила все-таки існують. Так, зустрічі проходять в підкреслено шанобливій і толерантній формі. Ніхто не підвищує голос і не перебиває промовця. Форма одягу - вільно-ділова.

"Однією з ідей було те, що будь-яка формалізація вбиває ідею і атмосферу клубу як клубу по інтересах, куди ми приходимо, тому що цікаво і приємно спілкуватися. Є просто набір певних внутрішніх правил, який ми встановили для себе шляхом консенсусу"- розповів Олександр Минин.

Стати членом клубу (теоретично) може кожен юрист. Але для цього необхідно мати дві рекомендації членів клубу і відсутність заперечень з боку будь-якого члена. Тобто, 100 % голосів "за". Обговорення проходить у відсутність обговорюваного кандидата. "Така людина має бути близька нам по духу. Таких мало. Тому потрапити в клуб складно, але ми не закритий клуб. Нам потрібна нова молода кров"- пояснював президент "Юридичного бюро Рудого" Володимир Рудий ("Юридична Газета", № 1-2, 19.01.2012 р.).

"Члени клубу розуміють, що та манера, в якій проходять засідання клубу, не передбачає дуже великого розширення складу"- відмітив С. Козьяков. Дійсно, великий колектив при спілкуванні зазвичай розбивається на окремі підгрупи, що ускладнює спілкування і деяку "інтимність" атмосфери.

У клубі трохи більше двох десятків юристів. Що цікаво, клуб не є виключно чоловічим - в нього входять дві жінки, Наталія Кузнєцова і Наталія Исаханова. Останнім, кого прийняли в клуб (причому це сталося більше десяти років тому), став Ігор Шевченко.

Закритого "масонського" характеру клуб не набув. Окрім членів клубу, на засідання запрошуються також гості - як юристи, так і представники інших професій.

Члени клубу регулярно збираються і заразраз на місяць, з перервами на літні і зимові "канікули", коли багато в роз'їздах. Як правило, зустрічі відбуваються в ресторанах, але іноді бувають виключення. Наприклад, одно з останніх засідань організував Владимир Рудий у своєму офісі.

Юристи продовжують обмінюватися досвідом ведення бізнесу інформацією про розвиток певних питань в академічній сфері, оцінками суспільно-політичного життя. Між собою учасники клубу можуть бути відкритіші, ніж в публічному спілкуванні.

Особливо радує юристів спілкування з беззмінним президентом клубу- це один з найіменитіших учених-юристів, професор і юрист-практик Анатолій Довгерт. "Його манера керувати зборами є бездоганною з точки зору поваги до промовців і супроводжується глибокими, розумними репліками, бездоганним англійським гумором"- з повагою відзивається про президента С. Козьяков.

Головною історичною цінністю юридичного клубу є те, що він об'єднав еліту вітчизняного юрбизнеса, людей, які стояли у його витоків і визначали принципові основи, - організаційні, професійні, етичні. "Поза сумнівом, клуб зіграв позитивну роль, особливо в умовах становлення інфраструктури юридичного бізнесу. Передусім, він формував основи цивілізованих взаємин між серйозними гравцями на ринку юридичних послуг"- відмітила Н. Кузнєцова.

Звичайно ж, враховуючи розвиток юридичного бізнесу, на даний момент клуб існує більше для відпочинку і приємного проведення дозвілля, чим для вирішення істотних "гарячих" питань. Та і не усі члени клубу зараз керують фірмами, є і такі, хто взагалі пішов з юридичного бізнесу. Крім того, "декілька чоловік настільки пішли в політику, що для них сфера клубу і фактично напрацьований в нім формат спілкування стали не так цікаві", - розповів А. Минин.

На даний момент подібних неформальних юридичних організацій в Україні немає. Хоча, здавалося б, що заважає певній групі юристів створити подібне співтовариство? Отже, все-таки, однією монополією - на елітність і унікальність - юрклуб володіє досі.

Юлія Шешуряк, журналіст сайту ЮРЛИГА.