Як відмічає юрист, нова редакція Закону передбачає ширші повноваження конкурсних кредиторів і визначає деякі пом'якшення для кредиторів, які пропустили термін поводження з кредиторськими вимогами. В порівнянні з існуючою редакцією Закону, нова редакція, збільшує об'єм повноважень і відповідальність розпорядника майна, що управляє санацією, ліквідатора.
Старший партнер Arzinger звертає увагу на те, що згідно нової редакції Закону, особи, вимоги яких заявлені після закінчення терміну, встановленого для їх представлення або не заявлені взагалі, не є конкурсними кредиторами, можуть погашатися в шосту чергу в ліквідаційній процедурі
"Нова редакція Закону, на відміну від існуючої, не передбачає автоматичного погашення вимог по закінченню тридцятиденного терміну для їх пред'явлення і дозволяє таким кредиторам отримати задоволення своїх вимог в ліквідаційній процедурі"- відмічає Сергій Шкляр.
За його словами, ухвалений Закон передбачає новий підхід для визначення кількості голосів, що належать кожному конкурсному кредиторові під час ухвалення рішення на зборах (комітеті) кредиторів. "Для визначення кількості голосів для участі в показних органах кредиторів із складу вимог конкурсних кредиторів виключається неустойка (штраф, пеня). Учасниками зборів кредиторів боржника з правом вирішального голосу є лише конкурсні кредитори, визнані господарським судом і внесені в реєстр вимог кредиторів. Тому, на відміну від існуючої редакції Закону, до складу комітету кредиторів вже не включатимуться заставні (забезпечувальні) кредитори. При визначенні кількості голосів кредиторів з правом вирішального голосу не враховуються суми неустойки (штрафу, пені), інші фінансові санкції", - роз'яснив старший партнер Arzinger.
Коментуючи прийняті нововведення, юрист також звернув увагу на те, що згідно нової редакції Закону, угоди (договори) або майнові дії боржника, здійснені боржником після порушення справи про банкрутство або впродовж одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути визнані недійсними або спростовані господарським судом у рамках провадження у справі про банкрутство, як за заявою арбітражного керівника, так і за заявою конкурсного кредитора.
У свою чергу, Закон визначає новий підхід до формування комітету кредиторів і закріплює право кредитора, у якого двадцять п'ять і більше відсотків голосів, автоматично бути включеним до складу комітету кредиторів.
Сергій Шкляр відмічає, що нова редакція Закону передбачає певні особливості переходу з ліквідаційної процедури в процедуру санації. Наприклад якщо комітетом кредиторів у рамках терміну дії процедури розпорядження майном не прийнято жодного з рішень або прийнято рішення про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкротом і відкриття ліквідаційної процедури, господарський суд має право винести визначення про введення процедури санації. За його словами, за наявності вказаних обставин перехід в процедуру санації здійснюється в наступних випадках:
- Якщо існують достатні підстави вважати, що рішення комітету кредиторів про звернення до господарського суду з клопотанням про визнання боржника банкротом і відкриття ліквідаційної процедури прийнято на шкоду більшості кредиторів - членів комітету кредиторів і встановлена реальна можливість відновити платоспроможність боржника;
- Якщо після проведення засідання комітету кредиторів з'ясувалися обставини, що дають достатні підстави вважати, що платоспроможність боржника може бути відновлена.
"Серед особливостей нової редакції Закону можна відмітити право ліквідатора вибирати спосіб продажу активів банкрота або шляхом проведення аукціону, або шляхом продажу безпосередньо юридичній або фізичній особі. У разі, якщо на момент закінчення терміну ліквідації залишилися непроданими активи боржника і негайний продаж приведе до істотної втрати їх вартості, ліквідатор передає такі активи в управління визначеному господарським судом юридичній особі, яка зобов'язана вжити заходи відносно продовження погашення заборгованості кредиторів боржника за рахунок отриманих активів", - відмічає Сергій Шкляр.
На його думку, незважаючи на усі нововведення, які можуть здатися позитивними, аналіз Закону дає підстави вважати, що його окремі положення не відповідають іншим нормам Закону, не узгоджуються з процесуальними нормами і в цілому вимагають юридичного доопрацювання.
