Актуальність питань правильного і найбільш прийнятного оформлення матеріалів, отриманих в мережі Інтернет, обумовлена, головним чином, досить грунтовним проникненням всесвітньої павутини в сучасні правовідносини. Як відомо, успіх будь-якої судової суперечки залежить від ряду обставин, серед яких особливу нішу займає міра і якість "підготовленості" доказової бази.
У цьому ключі необхідно відмітити наступні базові чинники, що визначають специфіку доказів:
- докази повинні відповідати основним вимогам процесуального закону, тобто бути належними і допустимими;
- специфіка доведення визначається видом судочинства : так, якщо в господарському процесі доказу можна подавати практично на будь-якій стадії розгляду справи, то порядком цивільного судочинства визначено "правило попереднього судового слухання";
- доказова база визначається порушеним правом, специфікою самого порушення, а також можливими способами захисту порушеного права.
Вказані чинники не є виключенням і для матеріалів, отриманих в мережі Інтернет. Отже, надання цим матеріалам доказової сили - одне із завдань, що вимагає оптимального її рішення.
Чому Інтернет "трудноуловим"?
Інтернет - це, передусім динамічна система, в якій відбувається постійний обмін різними даними. Серед ключових ознак, які впливають на специфіку доведення якого-небудь факту, що відбувся в Інтернеті, необхідно звернути увагу на наступні:
- форма і способи подачі інформації;
- територія поширення інформації;
- швидкість обміну даними;
- непостійність контенту веб-сайтів;
- обмеженість доступу до інформації про регістрант доменного імені;
- а також відсутність уніфікованого підходу стосовно встановлення кола осіб, що несуть відповідальність за те або інше порушення в Інтернеті.
Необхідно також відмітити, що диференціація способів доведення правопорушень в Інтернеті залежить від специфіки самого порушення. Як відомо, порушення в Інтернет-просторі умовно можна розділити на дві основні групи: перша - це порушення, що виникають з контенту веб-сайтів, а друга - це порушення стосовно неправомірного використання деяких об'єктів інтелектуальної власності в доменних іменах. Отже, коли відбувається порушення яких-небудь прав в Інтернеті, збирані докази зазвичай торкаються або контенту веб-сайтів, або доменних імен.
Як зафіксувати порушення?
Якщо на веб-сайті міститься інформація, яка, на думку позивача, підтверджує факт певного порушення, основне завдання - це зафіксувати зміст такої веб-сторінки.
Як показує практика, звичайного роздруку сторінки може бути не досить. Більше того, у такому разі позивач піддає себе деяким процесуальним рискам: такого роду доказ з точки зору його допустимості складатиме, в деякому розумінні, "слабку ланку" в загальній стратегії ведення судової суперечки.
Процесуальна дія "огляд доказів в місці їх знаходження" дозволяє оглянути вміст веб-сторінки і зафіксувати результати в протоколі. |
На відміну від застосовної практики РФ стосовно нотаріального посвідчення веб-сторінок, українське законодавство на даний момент не дозволяє сторонам судового процесу удатися до подібних методів. Спроби ж обходу такого способу шляхом використання в Україні завірених на території іншої країни сторінок, або шляхом посвідчення підпису перекладача на перекладеній з однієї мови на іншу мову роздруку сторінки, зазвичай, - малоуспішні.
В зв'язку з цим, необхідно відміть два основних і найбільш застосовних в українській практиці способу фіксації вмісту веб-сторінок : огляд доказів в місці їх знаходження, як процесуальна дія, а також надання до суду укладення фахівецьа.
Огляд доказів в місці їх знаходження - ця процесуальна дія, яка дозволяє не лише оглянути вміст веб-сторінки, але і зафіксувати результати такого огляду в абсолютно зрозумілому документі, що іменується "протокол огляду і дослідження доказів в місці їх знаходження". Відмітним "плюсом" такого способу фіксації інформації є те, що це відбувається у присутності судді і сторін процесу. Так, наприклад, згідно ст. 39 Господарського процесуального кодексу України "господарський суд може провести огляд і дослідження письмових і речових доказів в місці їх знаходження у разі складності надання цих доказів. За результатами огляду і дослідження складається протокол, який підписується суддею. Протокол приєднується до матеріалів справи".
Таким чином, при підготовці відповідного клопотання до суду необхідно ретельно підійти до обгрунтування наступних аспектів : мережа Інтернет - це місце знаходження певних доказів; веб-сторінка - цей доказ, який підпадає під дію вказаної вище норми; є складнощі надання такого доказу.
|
Адвокат Тетяна Кудрицкая |
Крім того, не слід недооцінювати також такий спосіб фіксації доказів в мережі Інтернет, як дослідження сторінки експертом, атестованим за фахом "Дослідження телекомунікаційних систем (устаткування) і засобів". Якщо таке дослідження проводилося у рамках, так званої, "досудової експертизи", по його результатах складається укладення фахівця в області дослідження телекомунікаційних систем. Крім того, таке укладення може бути комплексним: наприклад, це доцільно робити, коли виникає необхідність в спеціальних знаннях стосовно використовуваних в мережі Інтернет об'єктів інтелектуальної власності.
Необхідно також враховувати, що укладення фахівців, надані стороною поза проведенням судової експертизи, не приймаються судами як укладення експертів і оцінюються разом з іншими зібраними в справі доказами. В той же час, протиріччя укладення судової експертизи раніше наданому укладенню фахівця може послужити основою, як мінімум, для виклику судових експертів в засідання і надання ними додаткових пояснень стосовно фактичних обставин справи.
Укладення незалежного фахівця і судова експертиза - способи дослідження вмісту вэб-страницы. |
У ключі вищесказаного, можна звернутися також до третього варіанту дій, суть якого полягає в умовному "симбіозі"
описаних вище дій. Тобто, зацікавлена сторона цілком може, надавши укладення фахівця, подать відповідне клопотання про огляд і дослідження доказів в мережі Інтернет з одночасним викликом до суду експертівякі складали відповідний висновок. У такому разі, огляд і дослідження доказів в мережі Інтернет в судовому засіданні проходитиме не лише за участю сторін, але і із залученням незалежних фахівців, у яких є достатній досвід і кваліфікація, а також власні технічні засоби, за допомогою яких відбуватиметься таке дослідження.
Необхідно також відмітити, що існує такий сервіс Адміністратора домена .UA, як "Дані доменних імен і web- сайтів, як докази для суду". За наявності обгрунтованого запиту, за допомогою цього сервісу можна отримати дані про доменне ім'я, а також інформацію про сайт і на сайті. Зокрема, це може бути інформація про власника сайту, його хостинг (тобто місцезнаходженні), інформація на сайті, а також скриншоти сторінок сайту. В результаті, просяча особа отримує письмовий документ на бланку Адміністратора домена .UA, який цілком може бути поданий до суду для підтвердження фактів, на які посилається позивач або відповідач.
Таким чином, незважаючи на об'єктивні складнощі в доведенні правопорушення, що відбулося, в мережі Інтернет, на даний момент існує ряд застосовних і прийнятних способів, які дозволяють зібрати допустимі і достатні докази такого порушення. Необхідно також враховувати, що своєчасно і якісно зібрані докази в судовій справі значно підвищують шанс на його позитивний результат.
Тетяна Кудрицкаяадвокат АТ "ЮФ "Василь Кисиль і Партнери".
Про захист прав інтелектуальної власності в Інтернеті читайте матеріал тієї, що відповідає інтернет-конференції.
